Постанова № 21912090, 22.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/11097/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Крокус"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2011 року Приватне підприємство "Крокус" (надалі - позивач, ПП "Крокус")звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання дій щодо коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за травень, червень, листопад 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, листопад 2010 року в сумі 121 168 грн, зазначеного в акті від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, без винесення податкового повідомлення-рішення, протиправними.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність дій ДПІ у м. Полтаві стосовно коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Р-Стіл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Благовест", Приватним підприємством "КВВМПУ", а саме: визначення завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідний період по таким контрагентам в сумі 121168 грн.,а також коригування в акті від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448 податкового кредиту з податку на додану вартість з вартості придбаного товару у суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3. (надалі - СПД ФО ОСОБА_3) в розмірі 121 168 грн.

Зазначав, що правомірність формування позивачем податкових зобов`язань та податкового кредиту підтверджено податковими накладними та іншою первинною документацією, складеною відповідно до вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, натомість дії податкового органу щодо їх коригування без винесення податкового повідомлення-рішення не передбачені чинним законодавством.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, в обґрунтування правомірності дій щодо встановлення висновків, викладених в акті від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, в частині порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначав, що перевіркою ДПІ у м. Полтаві встановлено, що позивачем неправомірно сформовані податкові зобов`язання з ПДВ за травень, червень, листопад 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Р-Стіл", ТОВ "Благовест", ПП "КВВМПУ", а також неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 121 168 грн, сплачені під час придбання у СПД ФО ОСОБА_3. товару, оскільки основними контрагентами СПД ФО ОСОБА_3., яка поставляла товар позивачу, були ТОВ "ТД Альматея" та ПП "Агробудснаб-2", у яких згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби для здійснення основного виду діяльності. Таким чином, формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту було безпідставним з огляду на безтоварність операцій, нікчемність правочинів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство "Крокус" зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 26.01.2000 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 790332 (а.с. 10), має статус платника ПДВ згідно свідоцтва № 100154431 від 14.12.2008 року (а.с. 224).

12 грудня 2011 року старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві ОСОБА_4 проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Крокус" (код ЄДРПОУ 30732448) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з СПД ФО ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за травень - червень, листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, в якому відображено порушення позивачем, зокрема, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, в частині завищення податкових зобов`язань в сумі 121168 грн, в тому числі: за травень 2010 року - 20 000 грн, червень 2010 року - 41500 грн, листопад 2010 року - 59668 грн, а також завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року та листопад 2010 року в розмірі 121 168 грн по взаємовідносинах з СПД ФО ОСОБА_3. (а.с. 12-28).

В акті перевірки констатовано, що обсяги задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту не є дійсними та підлягають коригуванню показники податкових декларацій з податку на додану вартість (а.с. 25).

Позивач не погодився із діями ДПІ у м. Полтаві щодо коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за травень, червень, листопад 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, листопад 2010 року в сумі 121 168 грн, зазначеного в акті від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку відповідним діям ДПІ у м. Полтаві, суд виходить з наступного.

Як встановлено перевіркою та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, ПП "Крокус" у травні 2010 року та листопаді 2010 року включено до складу податкового кредиту з ПДВ податкові накладні № 30 від 12.05.2010 року, № 31 від 28.05.2010 року, від 01.11.2010 року, які видані СПД ФО ОСОБА_3.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон “Про ПДВ”), встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп. 7.2.4. п. 7.2. статті 7 Закону України “Про ПДВ”).

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що у травні 2010 року та у листопаді 2010 року позивач придбав у СПД ФО ОСОБА_3. металовироби згідно наступних податкових накладних:

- податкова накладна № 30 від 12.05.2010 року на загальну суму 252000 грн, сума ПДВ 42 000 грн, найменування товару - труба металева бурова (а.с. 96);

- податкова накладна № 31 від 28.05.2010 року на загальну суму 117 000 грн, сума ПДВ 19 500 грн, найменування товару - ємність стальна (а.с. 104);

- податкова накладна № 38 від 01.11.2010 року на загальну суму 358008 грн, сума ПДВ 59 668 грн, найменування товару - труба стальна діам. 320 мм товстостінна (а.с. 110).

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону України “Про ПДВ”, підписані та скріплені печаткою СПД ФО ОСОБА_3., яка на час їх складання була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та мала статус платника ПДВ.

Факт господарських операцій позивача із СПД ФО ОСОБА_3. щодо поставки товарів (труби металевої бурової, ємності стальної, труби стальної діам. 320 мм товстостінної) у травні 2010 року та у листопаді 2010 року підтверджується відповідно, накладною № 30 від 12.05.2010 року (а.с. 95), рахунком - фактурою № 30 від 12.05.2010 року (а.с.95), актом визначення характеристик лома з труб металевих бурових (а.с.97); накладною № 31 від 28.05.2010 року (а.с. 103), рахунком - фактурою № 31 від 28.05.2010 року (а.с.103), актом визначення характеристик лома із ємності стальної (а.с.105); накладною № 38 від 01.11.2010 року (а.с. 109), рахунком - фактурою № 38 від 01.11.2010 року (а.с.109), актом визначення характеристик лома із труби стальної товстостінної діам. 320 мм (а.с.111).

Оплата за придбаний товар проведена позивачем у повному обсязі, про що свідчать банківські виписки (а.с. 162-164).

На підтвердження факту транспортування товару, придбаного у СПД ФО ОСОБА_3. позивачем надані наступні товарно-транспортні накладні від 12.05.2010 року № 30/1 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_7.) (а.с. 98); від 12.05.2010 року № 30/2 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_8.) (а.с. 99); від 12.05.2010 року № 30/3 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_8.) (а.с. 100); 12.05.2010 року № 30/4 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_9.) (а.с. 101); від 12.05.2010 року № 30/5 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_10.) (а.с. 102); від 28.05.2010 року № 31/1 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_7.) (а.с. 106); від 28.05.2010 року № 31/2 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_9.) (а.с. 107); від 28.05.2010 року № 31/3 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_10.) (а.с. 108); від 01.11.2010 року № 38/1 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_8.) (а.с. 112); від 01.11.2010 року № 38/2 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_10.) (а.с. 113); від 01.01.2010 року № 38/3 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_7.) (а.с. 114); від 01.11.2010 року № 38/4 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_9.) (а.с. 115); від 01.11.2010 року № 38/5 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_8.) (а.с. 116); від 01.11.2010 року № 38/6 (автопідприємство ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_9.) (а.с. 117).

З метою повного та всебічного з`ясування обставин перевезення товару від СПД ФО ОСОБА_11 до ПП "Крокус" судом направлений запит до перевізника СПД ФО ОСОБА_6, на який отримано відповідь 06.03.2012 року. СПД ФО ОСОБА_6 підтвердив факт надання у травні 2010 року та листопаді 2010 року транспортних послуг, а саме: перевезення брухту чорних металів від СПД ФО ОСОБА_3. до ПП "Крокус" відповідно до договору про транспортні послуги від 03.01.2010 року (а.с.140). З його письмових пояснень (а.с. 211) встановлено, що у травні 2010 року товар забирався з території КП "Артемівський цукровий завод", смт Артемівка, Полтавської області, а 01.11.2010 року перевезення здійснювалось з території Люботинського радгоспу за адресою: м. Люботин, вул. Курортна до м. Полтава, вул. Комарова. Крім того, вказував, що водії, зазначені у товарно - транспортних накладних (ОСОБА_12, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_13.) є найманими працівниками СПД ФО ОСОБА_6, на підтвердження чого ним надані копії трудових договорів ( а.с. 212 - 219).

На підтвердження реальності зазначених вище господарських операцій, позивачем надані документи щодо зберігання придбаного у СПД ФО ОСОБА_3. лому чорних металів, а саме: договір оренди нежитлових приміщень № 09/04/2010 від 07 квітня 2010 року (а.с. 226), а також складські документи (а.с. 228 - 229).

Факт подальшого використання позивачем придбаного у СПД ФО ОСОБА_3. товару підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу, укладеними з ПП "КВВМПУ" № 330 від 29.07.2009 року ( а.с. 145 - 147), з ТОВ "Благовест" № 09/12 від 09.02.2009 року (а.с. 150-152) , з ТОВ "Р-Стіл" № 09 від 30.12.2009 року (а.с. 154-159), а також податковими накладними № 19 від 28.05.2010 року (а.с. 138), № 19/1 від 10.06.2010 року (а.с. 139), № 21 від 14.06.2010 року (а.с. 130), № 22 від 23.06.2010 року (а.с. 133), № 33 від 29.11.2010 року (а.с. 125), № 33/1 від 07.11.2010 року (а.с. 126), № 34 від 16.11.2010 року (а.с. 121), а також приймально - передавальними актами, квитанціями про приймання вантажу, накладними, платіжними дорученнями (а.с. 118- 139), копії яких наявні в матеріалах справи.

Господарські операції позивача здійснювалися в межах основного виду діяльності позивача за КВЕД, зазначеного у довідці з ЄДРПОУ АА № 102905 від 19.11.2008 року, а саме, 51.57.0 - оптова торгівля відходами та брухтом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з СПД ФО ОСОБА_3. у травні 2010 року та листопаді 2010року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 121168 на підставі належним чином оформлених податкових накладних СПД ФО ОСОБА_3. ґрунтується на вимогах Закону України “Про ПДВ”.

Відносно посилання відповідача на акт № 6430/1703/НОМЕР_1 від 18.08.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки СПД ФО ОСОБА_3., в якому встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 344 882 грн, суд виходить з наступного.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Доводи відповідача про те, що у контрагентів СПД ФО ОСОБА_3. - ТОВ "ТД Альматея" та ПП "Агробудснаб-2" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд не приймає до уваги, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Стосовно формування позивачем податкових зобов'язань за результатами господарських відносин із ТОВ "Р-Стіл", ТОВ "Благовест", ПП "КВВМПУ", суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.7.3.1. п. 7.3. статті 7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Беручи до уваги те, що позивачем реалізовано металобрухт, придбаний у СПД ОСОБА_3., контрагентам ТОВ "Р-Стіл", ТОВ "Благовест", ПП "КВВМПУ", складено в ході операцій відповідні документи, отримано кошти, то згідно вимог пп.7.3.1. п. 7.3. статті 7 Закону України «Про ПДВ»сформовано податкове зобов`язання з ПДВ.

Посилання в акті перевірки на те, що у зв'язку із відсутністю обґрунтованих підстав формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських операцій із СПД ОСОБА_3., неможливе формування податкових зобов'язань за відсутністю товару, тому сума ПДВ 121168 грн. підлягає виключенню зі складу податкового зобов'язання позивача, суд вважає безпідставними, оскільки в ході розгляду справи підтверджено, що податковий кредит сформовано позивачем на підставі належним чином складених документів, за результатами реальної господарської операції. При цьому податкове зобов'язання позивача в ході подальшої реалізації придбаного товару контрагентам ТОВ "Р-Стіл", ТОВ "Благовест", ПП "КВВМПУ" згідно податкових накладних склало 132802,71 грн., тому коригування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 121168 грн. за результатами вказаних господарських операцій не ґрунтується на об'єктивно встановлених обставинах та нормах чинного законодавства.

Щодо доводів відповідача про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що акт перевірки від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, в якому викладені висновки, які оскаржує позивач, не є рішенням суб`єкта владних повноважень чи правовим актом індивідуальної дії в розумінні частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України і не породжує безпосередньо ніяких правових наслідків для платника податків, суд зазначає наступне.

Предметом спору є не скасування акту перевірки від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, а визнання дій ДПІ у м. Полтаві щодо коригування податкового зобов`язання протиправними, тому справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд також враховує, що згідно пп. 4.1.1. п. 4.1. статті 4 Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(чинного на час подання позивачем податкової звітності) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 54.3. статті 54 Податкового кодексу України (чинного на час проведення перевірки) визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому відповідно до п. 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що визначення податкових зобов'язань платнику податків здійснюється податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, дії щодо коригування в акті перевірки показників декларації платника податків, зокрема, шляхом зняття податкового зобов'язання та податкового кредиту на одну й ту ж суму, законодавством не передбачені.

Разом з тим, відповідачем здійснено відповідні коригування, що відображено в акті перевірки та у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, де позивачу зменшено податковий кредит по контрагенту СПД ОСОБА_3. (податковий кредит = 0) (а.с. 68-71).

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, відображені в акті порушення податкового законодавства носять офіційний, обов'язковий характер при визначенні правомірності дій платника податків щодо формування податкових зобов'язань, тому мають правове значення для платника податку.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість Приватного підприємства "Крокус" за травень, червень, листопад 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, листопад 2010 року під час перевірки, оформленої актом від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448.

Отже, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Крокус" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій протиправними задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість Приватного підприємства "Крокус" за травень, червень, листопад 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, листопад 2010 року під час перевірки, оформленої актом від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Крокус" витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 грн. 23 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2012 року.

СуддяМ.В. Довгопол