Рішення № 21910380, 15.02.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-4692/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-суддіБогінкевич CM

при секретаріМаленевській О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсною умовою та розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О ВИВ:

Позивач 20.12.2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи тим, що 18.02.2008 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого, позивач надав відповідачу кредит у сумі 132665 гривень 02 копійки, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.02.2013 року. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позивач та відповідач уклали договір застави рухомого майна, відповідно до якого відповідач надав в заставу автомобіль Nissan, модель NOTE, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві. Відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконав, в звязку з чим позивач звернувся до суду та просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR18930419 від 18.02.2008 року в сумі 153 144 гривень 56 копійок звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Nissan, модель NOTE, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі з підстав наведених вище.

Представник відповідачки за первісним позовом проти позову заперечувала в повному обсязі у звязку з чим предявила зустрічний позов про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором недійсним, мотивуючи тим, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства було незаконно підвищено відсоткову ставку за договором кредиту до 21,0% в односторонньому порядку.

Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні проти задоволення зустрічного позову заперечували в повному обсязі, мотивуючи тим, що будь-яких порушень не було і всі нарахування були здійснені у відповідності до умов кредитного договору.

Вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами 18.02.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позичальнику банком надано кредит у сумі 132665 гривень 02 копійки, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.02.2013 року.

18.02.2008 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором сторони уклали договір застави рухомого майна, згідно з умовами якого відповідач надав в заставу автомобіль Nissan, модель NOTE, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві.

Відповідач, не сплативши у вказаний договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитами та пені станом становить 132665 гривень 02 копійки, з яких: 81048 гривень 92 копійки заборгованість за кредитом, 28720 гривень 44 копійок заборгованість по процентам за користування кредитом, 8802 гривень 77 копійок заборгованість по комісії за користування кредитом; 27041 гривень 74 копійки пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, та штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250 гривень фіксована частина та 7280 гривень 69 копійок процентна складова.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України вимагає: “Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.”

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобовязання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобовязання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобовязань.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч. 1,6 ст. 20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом щодо звернення стягнення на предмет застави автомобіль Nissan, модель NOTE, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві, в рахунок погашення заборгованості в сумі 153144 гривень 56 копійок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсною умовою кредитного договору, суд вважає що вони не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, котрі визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. ст. 536, 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року, яким ЦК України було доповнено ст. 1056-1, набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Судом встановлено, що 18.02.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № DN81AR18930419, за умовами якого відповідач зобовязаний надати позивачу кредит в сумі 132665 гривень 02 копійки на строк до 15.02.2013 року, з виплатою відповідних відсотків у встановленому договором розмірі та строків (а. с. 11-27).

Відповідно до п. 6.3.1. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки при зміні конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 7 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США., за згодою позичальника.

На момент укладення договору чинне законодавство не обмежувало право банку підвищувати процентну ставку в односторонньому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, що з 1 лютого 2009 року банком було підвищено процентну ставку, тобто банком прийняте рішення про зміну ставки до набрання чинності закону, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Отже строк, з якого ставка підвищується, вирішального значення не має, оскільки це є лише механізмом виконання домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку.

Вирішальним значенням для справи є момент прийняття рішення банком.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 590, 610, 611, 626, 651, 652, 1049, 1050, 1051-1, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 3. 4. 10,11,60, 79-89, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІ III И В:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задоволити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR18930419 від 18.02.2008 року в сумі 153 144 гривень 56 копійок звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Nissan, модель NOTE, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, М.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги, 50. код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, та наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсною умовою та розірвання кредитного договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

СУДДЯ Богінкевич С. М.