Постанова № 21910378, 28.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р. № 2а-226/12/1370

15 год. 54 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Строкуна І. Й., представника відповідача Томашівського О. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа Трейд»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

6 січня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа Трейд»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0003982320/30649 від 30.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням норм законодавства, право на податковий кредит з податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом позивача ПП «Львівкомфортгруп-К»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні проти позову від 09.12.2011 року, поданому представником відповідача в судовому засіданні 24.01.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентом ПП «Львівкомфортгруп-К», відтак позивачем безпідставно завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість в сумі 183194,85 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ПП «Львівкомфортгруп-К».

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеа Трейд» зареєстровано 20.09.2007 року, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 205452. Позивача взято на облік органах ДПС 21.09.2007 року за № 7719, що підтверджено довідкою № 5375 від 20.03.2009 року.

12.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа Трейд», про що складено Акт № 795/23-2/35444122 від 22.12.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Вікові традиції»за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та з ПП «Львівкомфортгруп-К»за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість всього в сумі 183194,85 грн.

30.12.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 795/23-2/35444122 від 22.12.2011 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0003982320/30649, яким відповідно до вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 228994 грн., у тому числі основний платіж 183195 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 45799 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підтвердження позовних вимог стосовно контрагента ПП «Львівкомфортгруп-К» позивачем надано копії:

-договору про надання послуг № 0501/1 від 05.01.2009 року, укладеного між ПП «Львівкомфортгруп-К»(виконавець) та ТзОВ «Ідеа Трейд»(замовник);

-договору з виконання комплексу робіт з організації перевезення вантажів № 3001 від 01.10.2009 року, укладеного між ПП «Львівкомфортгруп-К»(підрядник) та ТзОВ «Ідеа Трейд»(замовник) та кошторису до нього;

-податкових накладних № 0414 від 25.02.2010 року на суму 255774,10 грн., № 0416 від 26.02.2010 року на суму 56500 грн., № 0417 від 26.02.2010 року на суму 46235 грн., № 0415 від 26.02.2010 року на суму 65345 грн., № 0978 від 31.03.2010 року на суму 25650 грн., № 0979 від 31.03.2010 року на суму 37450 грн., № 0980 від 31.03.2010 року на суму 34500 грн., № 0981 від 31.03.2010 року на суму 72354,40 грн., № 0982 від 31.03.2010 року на суму 283545,72 грн., № 083 від 31.03.2010 року на суму 69500 грн.;

-видаткової накладної № ДА-0004452 від 31.03.2010 року на суму 36535,43 грн.;

-рахунків-фактур № 3453 від 25.02.2010 року на суму 56500 грн., № 3865 від 31.03.2010 року на суму 36535,43 грн., № 3450 від 25.02.2010 року на суму 255774,10 грн., № 3861 від 31.03.2010 року на суму 51345,50 грн., № 3863 від 31.03.2010 року на суму 69500 грн., № 3860 від 31.03.2010 року на суму 283545,72 грн., № 3862 від 31.03.2010 року на суму 72354,40 грн., № 3866 від 31.03.2010 року на суму 25650 грн., № 3868 від 31.03.2010 року на суму 34500 грн., № 3451 від 26.02.2010 року на суму 65345 грн., № 3452 від 26.02.2010 року на суму 46235 грн.;

-актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДА-0004005 від 25.02.2010 року, № ДА-0004007 від 26.02.2010 року , № ДА-0004006 від 26.02.2010 року, № ДА-0000004089 від 31.03.2010 року, № ДА-0000004087 від 31.03.2010 року, № ДА-0004085 від 31.03.2010 року, № ДА-0000004088 від 31.03.2010 року, № ДА-0004086 від 31.03.2010 року, № ДА-0000004090 від 31.03.2010 року;

-договору дистрибюції № 31102009/ДП УГК/Л-27 від 31.10.2009 року, укладеного між ДП «Українська горілчана компанія «Nemiroff»(Компанія) та ТзОВ «Ідеа Трейд»(Дистрибютор);

-товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв згідно договору дистрибюції № 31102009/ДП УГК/Л-27 від 31.10.2009 року.

На пропозицію суду жодних інших доказів на підтвердження позовних вимог, а саме: належним чином оформлених документів про оплату послуг контрагента ПП «Львівкомфортгруп-К», звіту про надання послуг з оцінки платоспроможності клієнтів та потенційних ризиків за лютий 2010 року, звітів щодо надання торгово-посередницьких послуг за лютий 2010 року, звітів щодо надання консалтингових послуг за лютий 2010 року, звітів щодо надання послуг з написання додаткових модулів до 1С підприємництво, звітів щодо надання бухгалтерсько-консультаційних послуг за березень 2010 року, звіту щодо групування та архівування банків даних підприємства за перший квартал 2010 року, звітів щодо надання консалтингових послуг за березень 2010 року, звіту про надання послуг з оцінки платоспроможності клієнтів та потенційних ризиків за березень 2010 року, звітів щодо надання торгово-посередницьких послуг за березень 2010 року, звітів стосовно консультування з питань інформатизації та комерційної діяльності за березень 2010 року позивачем не надано.

Суд зазначає, що у договорі про надання послуг № 0501/1 від 05.01.2009 року та у договорі з виконання комплексу робіт з організації перевезення вантажів № 3001 від 01.10.2009 року вказано, що у ПП «Львівкомфортгруп-К» наявне свідоцтво платника ПДВ № 100257178, ІПН 353830113506, проте згідно особової картки (а. с. 80) вказане свідоцтво видано лише 02.12.2009 року.

Крім того, вказані договори підписані з боку ПП «Львівкомфортгруп-К»ОСОБА_3 та Музичишин А. В. (директор). Суд вважає, що зазначені документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані. Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців керівником ПП «Львівкомфортгруп-К» є ОСОБА_1, а первинні документи (договори) підписано ОСОБА_3 та Музичишин А. В. Особу, яка брала участь у складанні інших первинних документів (податкові накладні, акти приймання робіт та ін.) встановити не видається можливим, оскільки на вказаних документах наявний лише підпис особи без зазначення прізвища. Відтак вказані документи не можуть бути визнані допустимими засобами доказування, оскільки немає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Суд дійшов висновку, що вищевказані первинні документи не відповідають вимогам, які встановлені для первинного документа, а тому не є допустимими засобами доказування та не можуть доводити ті обставини, які в цих документах зафіксовані.

Відтак Суд вважає недоведеними позовні вимоги стосовно господарських операцій із контрагентом позивача ПП «Львівкомфортгруп-К» та дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог, що стосуються господарських операцій із вказаним контрагентом слід відмовити.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0003982320/30649 від 30.12.2011 року, оскільки Судом встановлено наявність в діях позивача порушень вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначених у Акті податкової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа Трейд»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0003982320/30649 від 30.12.2011 року слід відмовити повністю.

Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових витрат не застосовуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 5 березня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.