Постанова № 21910271, 24.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2012 р. № 2а-950/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлишин Ю.І.,

представника позивача Босака О.Є.,

представник відповідача Пастернак У.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі м. Львова від 24.01.2012р. №0000042200.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТзОВ «Універсальна бурова техніка»вжила усіх передбачених договором та законом заходів щодо стягнення заборгованості з нерезидента, а саме ТзОВ «Універсальна бурова техніка»у встановлені терміни було подано до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позовну заяву про стягнення з нерезидента заборгованості згідно з контрактом. При цьому, припинення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України провадження в частині вимог у справі, зокрема, у зв'язку з добровільним задоволенням частини позовних вимог, є позитивним вирішенням спору на його користь. На думку Позивача, нарахування та стягнення пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті має застосовуватися лише у разі встановлення судом безпідставності позовних вимог резидентів про стягнення з їх контрагентів-нерезидентів заборгованості за зовнішньоекономічними угодами, та відмови у позові повністю або частково чи припинення провадження у справі з цих підстав. З огляду на вказане, Позивач вважає, що необхідно враховувати обставини, що зумовили припинення провадження у справі і при визначенні можливості застосування санкцій слід виходити не з формальної обставини - припинення провадження в частині вимог у справі, а з факту погашення заборгованості нерезидентом після прийняття позову Міжнародним комерційним арбітражним судом до моменту винесення кінцевого рішення.

Відповідачем подано до суду заперечення на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час проведення виїзної перевірки встановлено порушення в ТзОВ «Універсальна бурова техніка»ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого, несвоєчасно надійшла валютна виручка в сумі 455975,00 дол. США за контрактом №20/06-01.11 від 04.02.2010р., укладеному з нерезидентом Aronda Trading Limited, Нова Зеландія. Відповідач також вказує, що враховуючи те, що нерезидент (Aronda Trading Limited) повністю погасив заборгованість, а рішення МКАС при ТПП України винесене на стягнення процентів за користування неоплаченою сумою грошових засобів, пеня нараховується на суму валютної виручки, яка надійшла з порушенням термінів, передбачених ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю з підстав викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченні. Представник Відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

11.01.2012р. за результатами планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Універсальна бурова техніка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2010р. по 30.09.2011р., працівниками ДПА у Львівській області та ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області було складено акт №7/23-2/37349178.

На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012р. №0000042200, яким за порушення ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафну санкцію за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 111415,00 грн.

Відповідно до акту перевірки №7/23-2/37349178 від 11.01.2012р. документальною плановою виїзною перевіркою ТзОВ «Універсальна бурова техніка»було встановлено, порушення позивачем, зокрема, ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого, несвоєчасно надійшла валютна виручка в сумі 455975,00 дол. США по контракту №20/06-01.11 від 04.02.2010р. укладеному з нерезидентом Aronda Trading Limited, Нова Зеландія.

В обґрунтування вказаного вище висновку Відподачем в п. 3.6 акта вказано, що враховуючи те, що нерезидент (Aronda Trading Limited) повністю погасив заборгованість, а рішення МКАС при ТПП України винесене на стягнення процентів за користування неоплаченою сумою грошових засобів, пеня нараховується на суму валютної виручки, яка надійшла з порушенням термінів, передбачених ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що 4 лютого 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка»(продавцем) і компанією TRADING LIMITED»(покупцем) було укладено контракт №20/06-02.11 на купівлю-продаж продукції.

Відповідно до пункту 1.1 цього контракту продавець продає, а покупець купує бурові долота у кількості, номенклатурі та за цінами згідно із специфікаціями (доповненнями), які узгоджені сторонами та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується здійснити оплату товару в порядку, передбаченому умовами цього контракту.

На виконання умов контракту №20/06-02.11 від 04.02.2011р. та специфікації №1 до цього контракту TзOB «Універсальна бурова техніка»відвантажила компанії TRADING LIMITED»(Нова Зеландія) бурові долота на загальну суму 555975,00 доларів США, що підтверджується вантажною митною декларацією №000445 від 18.02.2011р. і рахунками-фактурами (invoice) №1-06 від 04.02.2011р. на суму 447 868 доларів США та №2-06 від 04.02.2011р. на суму 108 107 доларів США.

Відповідно до пункту 7.1 розділу 7 «Умови платежу»контракту №20/06-02.11 від 04.02.2011р. (відповідно до додаткової угоди №1 до контракту №20/06-02.11 від 04.02.2011p.) оплата за товар здійснюється покупцем у строк не пізніше 180 днів з дати його відвантаження.

Судом встановлено, що компанія TRADING LIMITED»(Нова Зеландія) вартість отриманого товару оплатила частково, а саме в сумі 100000,00 доларів США (відповідно до банківської виписки від 17.02.2011р. з рахунку №26007301019055), заборгувавши, таким чином, перед продавцем 455975,00 доларів США за товар.

Відповідно до п.7.3 контракту №20/06-02.11 від 04.02.20110р. за прострочення оплати товару покупцем йому нараховані проценти за користування неоплаченою сумою грошових коштів за період з 18.04.2011р. по 26.07.2011р. в розмірі 13 679,25 доларів США з розрахунку 0,3% від несплаченої заборгованості за кожен день прострочення платежу.

26.07.2011р. TзOB «Універсальна бурова техніка»було подано позовну заяву (вих. №14/976 від 12.07.2011р.) в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України до компанії TRADING LIMITED»про стягнення 469 654,25 доларів США, у тому числі 455975,00 доларів США - вартості неоплаченої продукції та 13679,25 доларів США - суми процентів за користування грошовими коштами (відповідно до п.7.3 контракту №20/06-02.11 від 04.02.2011р. за прострочення оплати товару покупцем йому нараховані проценти за користування неоплаченою сумою грошових коштів за період з 18.04.2011р. по 26.07.2011р. з розрахунку 0,3% від несплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення платежу).

Як вбачається з банківських виписок, після подачі продавцем-ТзОВ «Універсальна бурова техніка»позову до покупця- компанії ONDA TRADING LIMITED», остання повністю погасила основну суму заборгованості - 455975,00 доларів США, а саме наступними платежами: 22.08.2011р. - на суму 119000,00 доларів США; 25.08.2011p. - на суму 118600,00 доларів США; 30.08.2011р. - на суму 178875,00 доларів США; 06.09.2011p. - на суму 39500,00 доларів США.

Листом (вх. №5633/1 від 12.12.2011р.) адресованим Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України компанія NDA TRADING LIMITED»визнала позов TOB «Універсальна бурова техніка»у повній сумі (15 819,75 доларів США).

26.12.2011р. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв рішення, яким задоволив позов та постановив стягнути з компанії NDA TRADING LIMITED»(Level 5, 369 Queen Street, Auckland, New Zealand) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка»(Україна, Львівська область, м. Дрогобич, вул. М. Тураша, 20) 15 819,75 доларів США - процентів за користування неоплаченою сумою грошових коштів і 1719,35 доларів США на відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 17539,00 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) доларів США і 10 центів.

При цьому, оскільки погашення основної суми заборгованості за одержаний товар - 455975,00 доларів США було здійснено компанією TRADING LIMITED»після пред'явлення до нього позову в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, провадження в цій частині позову було припинено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Отже, з аналізу викладених норм вбачається, що юридичним фактом, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є факт звернення позивача до суду. Тому датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зупиняються, є саме дата звернення резидента до Міжнародного комерційного арбітражного суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.

Як було встановлено судом, позов ТзОВ «Універсальна бурова техніка»до нерезидента- компанії TRADING LIMITED»надійшов 26.07.2011р.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що на дату проведення перевірки у провадженні Міжнародного комерційного арбітражного суду вже перебувала справа позивача про стягнення з нерезидента- компанії TRADING LIMITED»суми заборгованості за поставлений товар.

Стосовно висновку відповідача про те, що пеня за порушення термінів, передбачених статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не сплачується виключно у разі прийняття судом рішення про задоволення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю правовою природою.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність, хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

З аналізу частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону.

Тобто, підставою відповідальності резидента за порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є наявність у його діях факту правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було вжито усіх необхідних заходів для своєчасного повернення валютної виручки, а саме останнім було подано позовну заяву до нерезидента про стягнення заборгованості за поставлений товар та пені.

В свою чергу, посилання відповідача на частину четверту статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою визначено, що підставою для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами є прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором, як на єдину підставу звільнення резидента від відповідальності за порушення валютного законодавства є необґрунтованим, оскільки суперечить як Конституції України, так і самому Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Як вбачається з аналізу статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", нею визначено відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону та порядок вирішення пов'язаних з цим спорів у судовому порядку.

Разом з тим, у Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" немає жодної норми, яка б передбачала нарахування пені у випадку погашення нерезидентом заборгованості за іноземним контрактом у проміжок часу, а саме з моменту прийняття позову Міжнародним комерційним арбітражним судом до моменту винесення кінцевого рішення.

Частиною другою статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, оскільки Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не передбачено відповідальності за добровільне погашення дебіторської заборгованості нерезидентом за іноземним контрактом у період розгляду справи у Міжнародному комерційному арбітражному суді підстав для застосування до резидента штрафних санкцій немає.

З огляду на наведене вище, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі від 24.01.2012р. №0000042200 є протиправним, а позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, нарахування пені є протиправним.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України судовий збір у розмірі 1114, 15 грн. слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області від 24.01.2012р. №0000042200.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка»судові витрати у розмірі 1114 грн. 15 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 лютого 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.