Постанова № 21909981, 31.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р.                                                                                 № 2а-2059/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді                                                            Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання                              Голоднікова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Волиця-Райський Сад»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування рішення -

в с т а н о в и в :

                    Приватне підприємство «Волиця-Райський Сад»звернулось в суд з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області та просить з підстав, наведених у ній, скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.10.2010р. №0004222352.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дане рішення є незаконним та винесеним з порушенням чинного законодавства на підставі неіснуючого Закону України та акту перевірки.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся про розгляд справи належним чином, що підтверджується розпискою від 12.01.2012р. 20.12.2011р. надіслав на адресу суду заперечення на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позовних вимог не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2010р. працівниками ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області здійснено перевірку бару ПП «Волиця-Райський Сад»в присутності бармена ОСОБА_1 за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт (довідку) №3046/13/01/23/35472159 та встановлено порушення п.1,2,12,13 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведено розрахункову операцію на повну суму покупки (32 грн.) через зареєстрований РРО, не видано особі, яка отримує товар розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, а також встановлено, що в реалізації знаходились алкогольні напої на суму 4144 грн., накладні щодо яких були відсутні та суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідали коштам, зазначеним в денному звіті РРО на суму 32 грн.

          Із актом перевірки №3046/13/01/23/35472159 від 29.09.2010р. було ознайомлено працівника бару ПП «Волиця-Райський Сад»ОСОБА_1, проте вона відмовилась давати будь-які пояснення щодо фактів, викладених в акті та підписати матеріали перевірки, про що перевіряючими було складено акт №42 відмови від підпису.

          На підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення від 11.10.2010р. №0004222352 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8448 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

          Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. (зі змінами і доповненнями) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

          Також згідно п.12 ст. 3 цього ж Закону суб'єкти господарювання зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)

          Крім того, відповідно до п.13 ст. 3 згаданого Закону суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

          З матеріалів справи вбачається, що перевіряючи ми було зроблено покупку на суму 62 грн. У наявному в матеріалах справи Х денному звіті від 29.09.2010р. зазначена сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків 30 грн. Відтак, перевіркою встановлено невідповідність сум готівкових коштів в розмірі 32 грн. Крім того, як вбачається з акту №3046/13/01/23/35472159, журнал реєстрації перевірок контролюючих органів для перевірки не представлено.

          Також як вбачається з матеріалів справи, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №3-2495/10 від 25.10.2010р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 155-1 ч.1 КУпАП та накладено на неї адміністративний штраф в розмірі 85 грн.

          В судовому засіданні в якості свідків допитано головних державних податкових ревізорів-інспекторів ДПА у Львівській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Допитані свідки в судовому засіданні підтвердили факт проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів, а саме коньяку та кави, на суму 32 грн. та не роздрукування барменом розрахункового документу.

Згідно п. 1. ст. 17 вказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

Судом не береться до уваги посилання позивача на застосування відповідачем неіснуючого Закону України та акту перевірки, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та були спростовані відповідачем та показами свідків.

          Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин справи спростована відповідачем, підтверджена документально, доведена матеріалами справи та спростована відповідачем, що, в свою чергу, дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні позову приватного підприємства «Волиця-Райський Сад»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування рішення –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2012 р.

Суддя                                                                                 Костецький Н.В.