Постанова № 21909547, 21.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р. № 2а-825/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача ОСОБА_2, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автопромсервіс" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.02.2012 року, ДПІ в Залізничному районі м. Львова звернулася до суду з позовом до ТзОВ "Виробниче підприємство "Автопромсервіс" про стягнення заборгованості, що виникла з орендної плати з юридичних осіб, в сумі 102702,42 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач не забезпечив участі в судовому засіданні уповноваженого представника, кореспонденція, яка скеровувалася на адресу відповідача судом, повернулась з довідками Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

З долученої до матеріалів справи довідки з ЄДР вбачається, що згідно відомостей відносно ТзОВ "Виробниче підприємство "Автопромсервіс" в реєстрі, адреса реєстрації відповідача наступна: 79016, м. Львів, пл. Князя Святослава, 5.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ "Виробниче підприємство "Автопромсервіс" зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 13.05.1996 року виконкомом Львівської міської ради, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

21.05.1996 року відповідача взято на облік платників податків за № 05421969, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією довідки позивача від 28.12.2011 року № 43304/10/10/29-017.

Згідно самостійно поданої 27.01.2011 року декларації № 1337 з плати за землю за 2011 рік, відповідачу належало до сплати 170522,70 грн. плати (відповідно, 14210,22 грн. за кожен місяць).

19.08.2011 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005651503, яким відповідача зобовязано сплатити 1421,02 грн. штрафу за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб, що становить 10% від суми податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою.

Крім того, 19.08.2011 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005641503, яким відповідача зобовязано сплатити 1967,53 грн. штрафу за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб, що становить 20% від суми податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою.

З урахуванням вимог п.п. 59.1 та 59.4 ст. 59 ПК України, ДПІ у Залізничному районі виставило ТзОВ "Виробниче підприємство "Автопромсервіс" податкову вимогу № 921 від 04.08.2011 року на суму 14052,55 грн. В матеріалах справи наявний доказ направлення відповідачу вказаної податкової вимоги.

В матеріалах справи наявні докази направлення вказаних повідомлень-рішень та вимоги відповідачу, а також акту обстеження юридичної (фактичної) адреси платника, відповідно до якого відповідач за юридичною адресою не знаходиться.

Зі слів представника позивача, ні податкові повідомлення-рішення, ні податкова вимога відповідачем оскаржені не були.

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі ПК України), платник податків зобовязаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 54.3.1 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобовязання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки позивача, станом на 06.02.2012 року заборгованість ТзОВ "Виробниче підприємство "Автопромсервіс" становить 102702,42 грн.

На даний час вказана сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 20.1.28 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автопромсервіс", ідентифікаційний код 05421969, що зареєстроване за адресою: 79016, м. Львів, пл. Князя Святослава, 5, до бюджету податковий борг в сумі 102702 (сто дві тисячі сімсот дві) гривні 42 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26.02.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.

З оригіналом згідно

Суддя Потабенко В.А.