Постанова № 21908653, 08.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 р. № 2а-197/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Лунь З.І.,

за участю

секретаря судового засідання - Івашків В.І/,

представників сторін:

від позивача: Кузьменко А.В.,

від відповідача: Сагаль Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар»до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2010 року № 0000892321/0, №0000902321/0 та №0000912321/0.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Янтар»(далі Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2010 року №0000892321/0, №0000902321/0 та №0000912321/0.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та у Висновку №4096 судово-економічної експертизи від 28.11.2011 року. Просить суд скасувати податкові повідомлення рішення від 20.12.2010 року №0000892321/0, №0000902321/0 та №0000912321/0, посилається на те, що правильність формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підтверджується усіма необхідними первинними документами, які передбачені чинним законодавством України, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочину з контрагентам є необґрунтованими та непідтвердженими доказами.

Також позивачем стверджувалося про правомірне користування пільгою, передбаченою пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки продаж Товариством житлових квартир Державній іпотечній установі не була операцією з першої поставки житла.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивачем порушено п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено валові витрати на загальну суму 1149718,62 гри., що призвело до заниження податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 287 429,00 грн., окрім того порушено п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 229944,00грн. в т.ч.: листопад 2009 на суму 229944,00грн. ДПІ у Миколаївському районі зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність фактичного надання послуг за договором підряду №01/10 від 21.10.2009 року укладеного між ТОВ «Янтар»та ПП «Універсалбуд», у звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують отримання послуг, що у свою чергу свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. На підставі зазначеного було зроблено висновок, що договір поставки укладений між ТОВ «Янтар»та ПП «Універсалбуд»є нікчемним і таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

В запереченні також вказується, що позивачем порушено пп.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в листопаді 2009р. на суму 164049,00грн. Зазначене порушення, на думку ДПІ, виникло в наслідок неправомірного користування ТОВ «Янтар» пільгою по звільненні від оподаткування, передбаченого пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що в період з 10.11.2010р. по 07.12.2010р. ДПІ у Миколаївському районі проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Янтар»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено Акт від 14.12.2010р. за № 1158/230/19141186. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в листопаді 2009 р. на суму 164049,00грн., вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 229944,00грн. в т.ч.: листопад 2009 на суму 229944,00 грн., вимог п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого завищено валові витрати на загальну суму 1149718,62 гри., що призвело до заниження податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 287 429,00 грн..

На підставі Акта перевірки №1158/230/19141186 від 14.12.2010р. ДПІ у Миколаївському районі прийнято: податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010р. № 0000892321/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 402401,00 грн. (287429,00 грн. за основним платежем та 114972,00 грн. за штрафними санкціями), податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010р. № 0000902321/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 172482,00 грн. (114988,00 грн. за основним платежем та 57494,00 грн. за штрафними санкціями) та повідомлення-рішення від 20.12.2010р. № 0000912321/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 252235,00грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення від 20.12.2010р. №0000892321/0, №0000902321/0 та №0000912321/0 в адміністративному порядку не оскаржувалися.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Янтар»придбано згідно договору купівлі-продажу від 01.11.2007р. у ТОВ «Галичина Євробуд»будівлю гуртожитку, що знаходиться за адресою: Львівська обл. м. Н. Розділ вул. Л.Українки, 21 корпус 2. Договір купівлі продажу посвідчений державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори Львівської області. Вказаний в договорі об'єкт (гуртожиток) придбаний за ціною 350000грн., в тому числі ПДВ 58333,34грн.. ТОВ «Янтар»прийняло у власність гуртожиток згідно з актом прийому-передачі гуртожитку від 01.11.2007р. 08.11.2007 року Новороздільським БТІ (дочірнє підприємство ТОВ ПБП «Контур») за реєстраційним номером 14378745 було видано ТОВ «Янтар»витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - придбаний гуртожиток в м. Новий Розділ вул. Л. Українки, 21 корпус 2, згідно з яким ТОВ «Янтар»- власник гуртожитку, форма власності - приватна.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області було надано ТОВ «Янтар»дозвіл на виконання будівельних робіт від 08.07.2008р. №5/3-ж на реконструкцію гуртожитку під житловий будинок в м. Н. Розділ вул. Л. Українки, 21 корпус 2.

Після проведення робіт по реконструкції гуртожитку під житлові квартири Новороздільською міською радою було видано ТОВ «Янтар» свідоцтво на право власності від 17.12.2008р. на нерухоме майно - житловий будинок по вул. Л. Українки 21 корпус 2 в м. Новий Розділ, форма власності - приватна, також ТОВ «Янтар»отримано окремі свідоцтва на право власності на квартири які знаходились в даному житловому будинку.

Згідно з договором купівлі-продажу від 20.10.2009р. ТОВ «Янтар» продало, а Державна іпотечна установа (код за ЄДРПОУ 33304730) прийняла у власність 18 квартир, що знаходяться за адресою м. Новий Розділ вул. Л. Українки, 21 корпус 2.

Згідно з п.2 «Вартість нерухомого майна»договору купівлі-продажу нерухомого майна (з відстроченням платежу): 2.1 продаж зазначеного в цьому договорі нерухомого майна здійснюється за згодою Сторін в безготівковій формі за ціною 4101240,00 (чотири мільйони сто одна тисяча двісті сорок) гривень 00 копійок без ПДВ. (На підставі п.п. 5.1.20 Закону України «Про податок на додану вартість», продаж готових квартир, що є предметом даного договору, звільнено від оподаткування ПДВ, у звязку з тим, що продаж даних квартир є другою поставкою житла, яка звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Позивачем ПДВ на підставі положення підпункту 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не нараховано. В декларації з ПДВ за листопад 2009р. в розділі І «Податкові зобов'язання»р.4 (операції, які звільнені від оподаткування ст.5) товариством відображено суму 820248, 00 грн. по операції з продажу 18 квартир.

У зв'язку з наведеним в абз. 7 та 10 аркуша 16 Акта перевірки констатовано перший продаж Товариством житлових квартир, у зв'язку з чим вказано про неможливість застосування пільги передбаченої законом по звільненню від оподаткування податком на додану вартість з продажу житла Державній іпотечній установі. Враховуючи зазначене, податковий орган стверджує, що позивачем занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість в листопаді 2009 року по першій реалізації квартир.

Проте, з такими висновками відповідача суд не погоджується виходячи із наступного.

Згідно п.1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі Закон) податкове зобов'язання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону визначено, що: «обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України…».

Пункт 1.4 ст. 1 Закону передбачає, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно з пп.6.1 ст. 6 Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до пп. 5.1.20. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування операції з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки. Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.

Державною податковою адміністрацією України листом від 07.07.2006р. №12887/7/16-1517-26 було надано роз'яснення з питань оподаткування ПДВ у звязку з розглядом листів, що надходять від платників податків. Стосовно застосування норм п.п. 5.1.20 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині визначення першої поставки житла зазначалося, що у ситуації, коли підприємство-замовник після будівництва житла за свій рахунок оформлює документи на право власності на це житло на себе, така операція оформлення житла і є першою поставкою цього житла, оскільки підприємством-забудовником фактично отримано послуги із спорудження такого житла. У звязку з цим подальші операції з продажу такого житла вже не будуть вважатися операцією з першої поставки житла та підлягатимуть звільненню від оподаткування згідно з пп.5.1.20 ст.5 Закону.

Державною податковою адміністрацією України в листі про обкладення ПДВ будівництва житла від 23.02.2010р. №3608/7/16-1517 (у звязку із надходженням численних запитів від органів державної податкової служби та платників податків щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з будівництва житла) повідомлялося, що операцією з першої поставки житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об'єкта житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій. Така операція з першої поставки житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах. При цьому вартість такого житла визначається виходячи із звичайних цін.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ТОВ «Янтар»виступило як підприємство-замовник і після будівництва житла (реконструкції об'єкта житлового фонду гуртожитку) за свій рахунок, оформило документи на право власності на це житло на себе, як на власника.

Отже, відповідно до пп. 5.1.20. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»та враховуючи розяснення надані Державною податковою адміністрацією України в листах від 07.07.2006р. №12887/7/16-1517-26 та від 23.02.2010р. №3608/7/16-1517, ТОВ «Янтар»здійснило операції з першої поставки житла, а саме оформило свідоцтва про право власності на житло.

Після продажу квартир, що знаходяться за адресою м. Новий Розділ вул. Л. Українки, 21 корпус 2, Державній іпотечній установі відбулося переоформлення прав власності і тому покупець реконструйованої нерухомості (Державна іпотечна установа) стає її другим власником, відтак операція з продажу квартир буде вважатися другою поставкою житла, яка у відповідності до вимог пп. 5.1.20. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Судом при прийнятті рішення було враховано Висновок судово-економічної експертизи за №4096 від 28.11.2011 року, в якому експерт по суті заявленого запитання дійшов висновку про те, що висновки ДПІ у Миколаївському районі Львівської області, викладені в Акті перевірки від 14.12.2010р. за № 1158/230/19141186 щодо порушення ТОВ «Янтар»пп.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в листопаді 2009р. на суму 164 049,00грн.. документально не підтверджуються.

В Акті перевірки від 14.12.2010р. за № 1158/230/19141186 ДПІ у Миколаївському районі Львівської області встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 229944,00 грн. в т.ч.: листопад 2009 на суму 229944,00грн. та вимог п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого завищено валові витрати на загальну суму 1149718,62 гри., що призвело до заниження податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 287 429,00 грн..

Податковим органом зазначалося, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі послуг від ПП «Універсалбуд»до покупця (ТОВ «Янтар»), в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують отримання послуг, що в свою чергу свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Окрім того, під час перевірки ДПІ у Миколаївському районі Львівської області направлено запит про проведення зустрічної перевірки щодо взаємовідносин між ТОВ «Янтар»та ПП «Універсалбуд», згідно отриманої відповіді встановлено, що ПП «Універсалбуд» має стан платника 23 місцезнаходження не встановлено, кількість працюючих на підприємстві - 1 особа, також отримано інформацію від УПМ ДПА у Львівській області про розслідування у кримінальній справі №179-0467 від 04.11.2010, що порушена відносно групи осіб, які створили конвертацій ний центр, в який входило, зокрема, ПП «Універсалбуд». На підставі наведеного податкова інспекція стверджує, що договір поставки укладений між ТОВ «Янтар»та ПП «Універсалбуд»є нікчемним і таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Із зазначеними висновками суд не погоджується виходячи із наступного.

Виходячи з вимог п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дано визначення первинного документу: «первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704, визначено: «Первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів».

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку": "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із внесеними змінами та доповненнями (далі Закон), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що «датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями (далі Закон), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду, згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону):

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом було встановлено, що між позивачем та ПП «Універсалбуд»був укладений договір підряду №01/10 від 21.10.2009 року. Предметом договору є: «Замовник (ТОВ «Янтар») доручає, а підрядник (ПП «Універсалбуд») зобовязується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору внутрішні опоряджувальні роботи у 18-тьох квартирах, що заходяться по вул. Л. Українки, 21, корпус 2 в м. Н. Розділ, Миколаївського району Львівської області, а замовник зобовязується прийняти ці роботи та оплатити їх. В даному договорі вказані адреси та реквізити сторін, договір підписаний від імені уповноважених осіб ТОВ «Янтар»та ПП «Універсалбуд», підписи яких засвідчені печатками ТОВ «Янтар»та ПП «Універсалбуд».

Пунктом 3 «Загальна вартість Договору»договору підряду №01/10 від 21.10.2009 року передбачено, що «загальна вартість робіт за даним Договором, визначена на підставі динамічної договірної ціни, і загалом складає 1379 662, 34 грн., в т.ч. ПДВ - 229943,72.

Послуги за договором були надані в повному обсязі. Наведене підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт №0153 від 26.11.2009р., який складений за встановленою типовою формою №КБ-2в, затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5.

Вказаний акт, який підписаний уповноваженими особами ТОВ «Янтар»та ПП «Універсалбуд»та скріплений печатками, документально підтверджує здійснення ПП «Універсалбуд»ремонтних робіт в квартирах по вул. Л. Українки, 21, корпус 2 в м. Н. Розділ, Миколаївського району Львівської області.

Окрім того, позивачем було долучено до матеріалів справи акти приймання-передачі матеріалів до договору підряду №01/10 від 21.10.2009 року, а саме: акт №1 від 02.11.2009р., №2 від 09.11.2009р., №3 від 16.11.2009р., №4 від 26.11.2009р. та видаткові накладні на товар, який був переданий.

В підтвердження часткових розрахунків за своїми зобовязаннями, які виникли у господарських відносинах із ПП «Універсалбуд»згідно з договором підряду №01/10 від 21.10.2009 року, позивачем були долучені до матеріалів справи виписки з поточного рахунку ТОВ «Янтар», відкритому в установі банку «Райффайзен Банк Аваль», а саме:

14.12.2009 року на суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22500,00грн.;

16.12.2009 року на суму 140000,00 грн., в т.ч. ПДВ 23333,33грн.;

01.10.2010 року на суму 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00грн.;

18.10.2010 року на суму 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18333,33грн.

ПП «Універсалбуд»(продавцем) була виписана ТОВ «Янтар»(покупцю) на послуги по проведенню ремонтних робіт податкова накладна №0563 від 26.11.2009р. на загальну суму 1379662,34грн., в т.ч. податок на додану вартість на суму 229943,72 грн..

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включені ТОВ «Янтар»до податкового кредиту та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за листопад 2009 року в сумі 229944грн.

Судом встановлено, що господарська операція між ПП «Універсалбуд»та ТОВ «Янтар», підтверджена визначеним законом первинним документом - податковою накладною №0563 від 26.11.2009р., яка оформлена належним чином, та підтверджує право ТОВ «Янтар»на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки тільки податкова накладна є звітним податковим документом і, одночасно, розрахунковим документом, що визначено пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, а саме доказів того, що укладений договір підряду №01/10 від 21.10.2009 року між ТОВ «Янтар»та ПП «Універсалбуд»не відповідає вимогам діючого законодавства України, а також доказів щодо фактичного невиконання робіт ПП «Універсалбуд»по ремонту квартир, що знаходяться по вул. Л. Українки, 21, корпус 2 в м. Н. Розділ, Миколаївського району Львівської області, згідно договору підряду №01/10 від 21.10.2009 року. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципів оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданого правочину з підстав, що контрагент ТОВ «Янтар»- ПП «Універсалбуд»має стан платника 23 місцезнаходження не встановлено, кількість працюючих на підприємстві - 1 особа, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт наявності на підприємстві одного штатного працівника за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення операцій, які не спричинили реального настання правових наслідків.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Однак, акт перевірки не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях.

Вказане також підтверджується Висновком судово-економічної експертизи за №4096 від 28.11.2011 року складеним Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Згідно вказаного висновку експерта, висновки ДПІ у Миколаївському районі Львівської області, викладені в Акті перевірки від 14.12.2010р. за № 1158/230/19141186 щодо зайвого віднесення до складу податкового кредиту ПДВ на суму 229944,00грн. в т.ч. : листопад 2009 на суму 229944,00грн. та щодо завищення валових витрат на загальну суму 1149718,62 гри., що призвело до заниження податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 287 429,00 грн. - документально не підтверджуються.

ДПІ не надано також доказів, які б підтверджували вину сторін правочину, яка полягає в намірі порушити публічний порядок, окрім того відсутні факти, які б свідчили про те, що проведені операції не відповідають дійсним намірам сторін та спрямовані на штучне формування валових витрат та податкового кредиту.

Що стосується інформації, яка була отримана ДПІ у Миколаївському районі від УПМ ДПА у Львівській області про розслідування у кримінальній справі №179-0467 від 04.11.2010, що порушена відносно групи осіб, які створили конвертаційний центр, в який входило, зокрема, ПП «Універсалбуд»необхідно зазначити, що така не може бути прийнята судом до уваги, оскільки остання не стосується предмету розгляду у даній справі. Слід також зазначити, що норми Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість»не містять приписів, які б дозволяли при визначенні валових доходів та валових витрат, податкових зобовязань і податкового кредиту з ПДВ використовувати покази свідків або інші дані, відмінні від первинних документів, які є підставою для складання податкової звітності.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Янтар»та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Судові витрати в розмірі 3,40 грн. стягуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області від 20.12.2010 року № 0000892321/0, №0000902321/0 та №0000912321/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар»(місцезнаходження: 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Чорновола,14-а, ідентифікаційний код 19141186) 3 (три) грн. 40коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 13.02.2012 року.

Суддя Лунь З.І.

З оригіналом згідно

Суддя Лунь З.І.