Постанова № 21908646, 21.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р. № 2а-14000/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іваськевича С.В.,

представника позивача Московича А.Я., представника відповідача Робейко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпам»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпам»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0003572320 та № 0003562320 від 23.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та незаконними, оскільки господарські операції позивача із ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім», ТзОВ «Компанія «Ірол»та ТзОВ «Бентфайс»щодо придбання товарів документально підтверджені. Придбані товари в подальшому реалізовані позивачем іншим господарюючим субєктам. Відтак, висновки податкового органу зроблені без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів фінансової звітності, а отже є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 20.12.2011 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 21.02.2012 року відповідно до положень ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі яких було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що висновку акту перевірки діяльності позивача є обґрунтованими та підтвердженими, а відтак прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомленні-рішення є правомірними. Під час проведення перевірки податковим органом використано інформаційні бази даних податкової служби.

Дослідивши представлені сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпам»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, результати якої відображені в Акті № 239/23-7/22343278 від 11.11.2011 року.

Податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та в порушення п. 150.1 ст. 150 п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України підприємством завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 3462771 грн. (в тому числі за рахунок завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 2010 рік на суму 955540 грн.)

- в порушення п.п. 7.2.8 п. 7.2., п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ряд. 26 (ряд. 24) нової декларації з податку на додану вартість на суму 353486 грн., в тому числі за рахунок завищення значення рядка 26 декларації з ПДВ за липень 2010 року на суму 297691 грн. за серпень 2010 року на суму 55828 грн. та заниження значення рядка нової декларації з ПДВ на суму 33,00 грн.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 0003572320 від 23.11.2011 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 353486 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0003562320 від 23.11.2011 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3462771 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 59721 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0003562320 від 23.11.2011 року, судом встановлено наступне.

В акті перевірки № 239/23-7/22343278 від 11.11.2011 року зазначено, що позивачем завищено валові витрати на суму 3 472 528 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року на суму 955540 грн., та за 2 квартал 2011 року на суму 3 472528 грн. з врахуванням суми за 3 квартал 2010 року на суму 955540 грн.

Так, ДПІ у Личаківському районі м. Львова зроблено висновок про те, що позивачем віднесено до складу валових витрат витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей в сумі 955 540,00 грн. без підтверджуючих документів.

ТзОВ «Торговий дім «Галпам»укладено договір купівлі продажу № 01-08/2010 від 02.08.2010 року із ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім». Згідно умов Договору позивач повинен придбати товари згідно видаткових накладних. ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім»виписано податкові накладні. Поставка товарів здійснювалась за рахунок ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім». Товар приймався на підставі виписаної довіреності №0208-1 від 02.08.2010 року посадовою особою ТзОВ «Торговий дім «Галпап». Сальдо по операціях з контрагентом ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім»станом на 31.12.2010 року становило 0,00 грн. (між Продавцем та Покупцем укладено договір б/н від 29.10.2010 про зарахування зустрічних вимог).

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховував положення законодавства, діючого на момент їх виникнення.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд керується листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, згідно якого для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для зясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

У звязку з наведеним, а також враховуючи принцип офіційного зясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та пятою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд запропонував позивачу представити документи, які спростовують доводи податкового органу щодо наявності порушень та підтверджують реальність господарських операцій, проведених з ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім».

Позивачем долучено до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, зокрема:

-Договір купівлі-продажу № 01-08/2010 від 02.08.2010 року;

-Видаткові накладні № 280802 від 02.08.2010 року, № 290208 від 02.08.2010 року, №300208 від 02.08.2010 року;

-Податкові накладні № 280208 від 02.08.2010 року, № 290208 від 02.08.2010 року, №300208 від 02.08.2010 року;

-Витяг із журналу реєстрації довіреностей;

-Товарно-транспортна накладна №99 від 02.08.2010 року;

-Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.10.2010 року.

Вказані документи підтверджують факти придбання та поставки товарів, час та обсяги проведених господарських операцій, а також відображають факти проведених взаєморозрахунків за придбаний товар.

Крім того, позивачем представлено суду документи, якими підтверджується подальше використання придбаного у ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім»товару, зокрема у серпні 2010 року товар в подальшому був реалізований ТзОВ «Пам'ять»та ПП «Євротерм-Львів», про що свідчать:

- видаткова накладна № РН -1608/01 від 16.08.2010 року, податкова накладна №101608001 від 16.08.2010 року, довіреність на отримання ТМЦ № 111 від 13.08.2010 року (одержувач - ТзОВ «Пам'ять»);

- видаткові накладні № РН -1608/02 від 16.08.2010 року, № РН-0208/03 від 02.08.2010 року, податкові накладні №101608004 від 16.08.2010 року, № 100208004 від 02.08.2010 року, довіреності на отримання ТМЦ №74 від 16.08.2010 року, № 66 від 02.08.2010 року (одержувач - ПП «Євротерм-Львів»).

Таким чином, позивачем доведено факт використання у господарській діяльності придбаного у ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім»товару. Зазначені поставки відображені в бухгалтерському обліку позивача за серпень 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТзОВ «Торговий дім «Галпап»у ІІІ кварталі 2010 року правомірно віднесло до складу валових витрат суму 955 540,00 грн. по взаємовідносинах з ТзОВ «Девелоперська компанія «Дім», оскільки дані взаємовідносини підтверджені необхідними та достатніми первинними документами, а товар, який був придбаний ТзОВ «Торговий дім «Галпап»був використаний у господарській діяльності підприємства.

Крім цього, приймаючи податкове повідомлення - рішення № 0003562320 від 23.11.2011 року ДПІ у Личаківському районі вказує на порушення позивачем п.150.1 ст. 150 та п.3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень»Податкового кодексу України стосовно зайвого віднесення до складу валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що виникло за результати діяльності 2009 - 2010 років на суму 3 462 771,00 грн.

Позиція податкового органу полягає в тому, що до складу витрат II кварталу включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»ПКУ, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

-суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які діяли до набрання чинності Податковим кодексом передбачали включення до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року від'ємне значення об'єкта оподаткування поточного року.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 1 квітня 2011 року, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення».

Крім цього, як зазначається у ст. 6 цього Закону, у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У абз.2 п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень встановлених цим пунктом. А отже, у першому кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, включається до валових витрат без будь-яких обмежень.

Керуючись вищенаведеними нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТзОВ «Торговий дім «Галпап»у І кварталі 2011 року включено до складу валових витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі ПК України) якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавцем відображено норму, яка регулює питання порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів після І кварталу 2011 року. Зокрема, у п.3 підрозділу 4 Розділу XX ПКУ вказано право платників податків на включення до витрат 2011 в року суми від'ємного значення, отриманого за підсумками І кварталу цього року. При цьому, зазначена норма ПКУ не містить ніяких обмежень щодо від'ємного значення, отриманого за результатами попередніх років.

Враховуючи вищевказане, від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2011 році за нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно включено до складу витрат І кварталу 2011 року, а до витрат II кварталу 2011 року віднесені суми від'ємного значення, які були відображені за підсумками І кварталу 2011 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень податкового органу з приводу того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного знання, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0003572320 від 23.11.2011 року, судом встановлено наступне.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року податковим органом встановлено завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість на суму 353 486,00 грн. Свої висновки Відповідач обґрунтовує посилаючись на дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, де в деклараціях з податку на додану вартість встановлено розбіжність по взаєморозрахунках між ТзОВ «Торговий дім «Галпап»та ТзОВ «Компанія «Ірол», ТзОВ «Бентфайс».

Так, в липні 2010 року в Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ ТзОВ «Компанія «Ірол»задекларовано податкові зобов'язання по ТзОВ «Торговий дім «Галпап»в сумі 0 грн., а ТзОВ «Торговий дім «Галпап»задекларовано суму податкового кредиту від даного контрагента в сумі 120 381,93 грн., внаслідок чого виникла розбіжність.

Згідно умов договору купівлі - продажу № 1/03 від 23.03.2010 року ТзОВ «Компанія «Ірол»(Продавець) передав у власність ТзОВ «Торговий дім «Галпап» (Покупець) товари відповідно до видаткових накладних. Продавцем виписано податкові накладні, суми по яких ТзОВ «Торговий дім «Галпап»включено до складу податкового кредиту. По даних взаєморозрахунках сальдо становить 0,00 грн.

У липні 2010 року в Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ ТзОВ «Бентфайс»задекларовано податкові зобов'язання по ТзОВ «Торговий дім «Галпап»в сумі 0 грн., а ТзОВ «Торговий дім «Галпап» задекларовано суму податкового кредиту від даного контрагента в сумі 233 137,28 грн., внаслідок чого виникла розбіжність. В акті податковий орган вказує стан платника ТзОВ «Бентфайс»- «внесено запис про відсутність підтвердження відомостей», податкові декларації заповнені з прочерками.

Між ТзОВ «Бентфайс»(Продавець) та ТзОВ «Торговий дім «Галпап»(Покупець) укладено договір поставки № 01-07/10 від 01.07.2010 року, відповідно до якого позивач придбав у ТзОВ «Бентфайс»товари відповідно до видаткових накладних. Продавцем виписано податкові накладні, суми по яких ТзОВ «Торговий дім «Галпап»включено до складу податкового кредиту. По даних взаєморозрахунках сальдо становить 0,00 грн.

Відповідно до п.1.7 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (у редакції чинній на час здійснення господарських операцій) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 7.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку із придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

В обґрунтування реальності господарських операцій позивача із зазначеними вище контрагентами, ТзОВ «Торговий дім «Галпап»представлено суду наступні первинні бухгалтерські документи:

1. по ТзОВ «Компанія «Ірол»:

- Договір купівлі-продажу №1/03 від 23.03.2010 року;

- Видаткові накладні № РН-000210 від 01.07.2010 року, № РН -000211 від 01.07.2010 року, № РН-000212 від 01.07.2010 року, № РН-000213 від 01.07.2010 року, № Рн-000214 від 01.07.2010 року, податкові накладні №265 від 01.07.2010 року, №266 від 01.07.2010 року, №267 від 01.07.2010 року, №268 від 01.07.2010 року, № 269 від 01.07.2010 року;

- Товарно-транспортна накладна №88 від 01.07.2010 року;

- Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.08.2010 року.

2. По ТзОВ «Бентфайс»:

- Договір поставки № 01-07/10 від 01.07.2010 року;

- Видаткові накладні № РН Л00251 від 08.07.2010 року, № РН-Л00250 від 08.07.2010 року, № РН-Л00249 від 08.07.2010 року, № РН-Л00238 від 01.0.2010 року, №РН-Л00237 від 01.07.2010 року, № РН-Л00236 від 01.07.2010 року, № РН-Л00224 від 01.07.2010 року, № РН Л00223 від 01.07.2010 року, податкові накладні №2202 від 08.07.2010 року, №2203 від 08.07.2010 року, №2201 від 08.07.2010 року, №2183 від 01.07.2010 року, № 2182 від 01.07.2010 року, № 2181 від 01.07.2010 року, № 2163 від 01.07.2010 року, № 2162 від 01.07.2010 року;

- Товарно-транспортна накладна № 88 від 01.07.2010 року та № 70 від 08.07.2010 року;

- Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.10.2010 року.

Також позивачем представлено документальне підтвердження подальшого використання придбаних у зазначених контрагентів ТМЦ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТзОВ «Торговий дім «Галпап»правомірно віднесено суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «Компанія «Ірол»та ТзОВ «Бентфайс»до складу податкового кредиту.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТзОВ «Компанія «Ірол»та ТзОВ «Бентфайс»були включені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо них не було внесено записів про відсутність за юридичною адресою чи ліквідацію юридичної особи т, про що свідчать відповідні Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, вказані контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій були дійсними платниками податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача є безпідставними, оскільки господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами не суперечать актам цивільного законодавства, не встановлено фактів, які свідчили б про те, що проведення таких не відповідає дійсним намірам сторін. Субєктом владних повноважень не представлено суду доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача чи його контрагентів на здійснення господарських операцій, притягнення їх до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та зборів тощо.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обовязок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобовязання.

Проте, податковим органом, доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення, яким позивачу визначене податкові зобов'язання, правомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0003572320 та № 0003562320 від 23.11.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпам»(ЄДРПОУ 22343278) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 24 лютого 2012 року.

Суддя Сакалош В.М.