Постанова № 21907667, 29.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1091/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кравцової Н.В.,

при секретарі судового засідання: Бражник В.І.,

за участю сторін:

представника позивача: не прибув,

відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Краснодонського міськрайцентру зайнятості доОСОБА_1 про стягнення суми вартості наданих соціальних послуг у розмірі 496,95 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Краснодонського міськрайцентру зайнятості доОСОБА_1 про стягнення суми вартості наданих соціальних послуг у розмірі 496,95 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено наступне.

У період з 20.09.2011 по 02.12.2011 в Краснодонському міськрайцентрі зайнятості перебувала на обліку як безробітна ОСОБА_1 з метою сприяння зайнятості безробітної та подальшому працевлаштуванню 27.09.2011 ОСОБА_1 направлено на професійне навчання за напрямком «Перукар (перукар-модельєр)» з 27.09.2011 по 10.04.2011. Краснодонським міськрайцентром зайнятості матеріальна допомога перераховувалась на особовий рахунок ОСОБА_1 Наказом Луганського національного університету імені Тараса Шевченка № 1135 від 01.12.2011 ОСОБА_1 відрахована з навчання за пропуски занять без поважної причини. ОСОБА_1 зобовязана повернути позивачу суму вартості наданих їй соціальних послуг витрат на професійну підготовку. Станом на день подання позову ОСОБА_1 кошти не повернуті.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача суму вартості наданих соціальних послуг у розмірі 496,95 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги Краснодонського міськрайцентру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 суми вартості наданих соціальних послуг у розмірі 496,95 грн. визнала у повному обсязі та проти задоволення позову не заперечувала.

Вислухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом від 20.09.2011 №НТ110920 ОСОБА_1 надано статус безробітної (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та п. 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними мають право на допомогу по безробіттю.

Частинами 1, 2 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Відповідно до положень статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Пунктом 15 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із пунктом 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 308 від 20.11.2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 916/5137, у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Статтею 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, визначено, що розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка проводиться центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), у разі, коли:

За результатами звіряння або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що їх проводили.

Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, 26.09.2011 ОСОБА_1 подано заяву до Краснодонського міськрайцентру зайнятості про направлення її на підготовку/перепідготовку за професією «Перукар (перукар-модельєр)» на базі ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» у період з 27.09.2011 по 10.04.2012 для подальшого працевлаштування або відкриття підприємницької діяльності (а.с. 13).

26.09.2011 Краснодонським міськрайцентром зайнятості був укладений договір за № 155/11 з безробітним щодо його професійного навчання. Предметом вказаного договору є направлення громадянки ОСОБА_1 у ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» на підготовку/перепідготовку за професією «Перукар (перукар-модельєр)» з метою подальшого працевлаштування або відкриття підприємницької діяльності (а.с.7).

Відповідно до умов договору за № 155/11 від 26.09.2011 гр. ОСОБА_1 зобовязується приступити у визначені службою зайнятості строки до занять, оволодіти првесійними завданнями та навиками, передбаченими навчальними планами та програмамми, скласти кваліфікаційні (випускні) іспити чи інші форми контролю знань (п.2.1.1 Договору).

Наказом від 01 грудня 2011 року № 1135-с ОСОБА_1 відрахована зі складу слухачів Відділення суміжних та додаткових професій Інституту післядипломної освіти та дистанційного навчання, які навчаються згідно договору з Краснодонським міськрайцентром зайнятості № 120611092300001 від 23.09.2011 з робітничої професії «Перукар (перукар-модельєр)» з 01 грудня 2011 року як така, що не відвідує зайняття (а.с.8).

Відповідно до пункту 3.1.1. Договору за №155-11 у випадках пропусків занять трьох і більше трьох годин протягом дня без поважних причин, інших порушень навчальної дисципліни і систематичної неуспішності з ряду предметів навчальної програми проводиться скорочення тривалості виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання або відрахування з навчального закладу (з подальшим припиненням виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання) відповідно до нормативно правових документів, що регулюють це питання.

Загальна сума витрат на професійне навчання, яку повинна відшкодувати ОСОБА_1 складає 496,95 грн.

Наказом Краснодонського міськрайцентру зайнятості № 90 від 05.12.2011 стягнуто з гр. ОСОБА_1 витрачені на професійну підготовку кошти у сумі 496,95 грн. (а.с.12).

В судовому засіданні доказів відшкодування відповідачем витрат на професійне навчання в сумі 496,95 грн. не надано.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо судового збору не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Краснодонського міськрайцентру зайнятості доОСОБА_1 про стягнення суми вартості наданих соціальних послуг у розмірі 496,95 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості (94404, Луганська область, м. Краснодон, вул. Першокінна, 1; код 13391976 банк ДУ УДК у Луганській обл., р/р 37177320001255, МФО 804013) суму вартості наданих соціальних послуг витрат на професійну підготовку у розмірі 496,95 грн. (чотириста девяносто шість гривень 95 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяН.В. Кравцова