Постанова № 21907555, 28.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1347/2012 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Слов'яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Словяносербського району з адміністративним позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1732,80 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що на обліку в УПФУ в Словяносербському районі Луганської області перебуває відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як платник страхових внесків. Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є субєкти підприємницької діяльності не залежно від форм власності. З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 17.07.2010 року фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобовязані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Ст.4 ЗУ «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97 встановлено ставку збору в розмірі 33,2 %. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, у 2010 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні-вересні 294,82 грн., жовтні-листопаді 301,12 грн., грудні 306,10 грн. За період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року борг по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідача склав 1792,80 грн. В рахунок погашення заборгованості 14.04.2011 року відповідач сплатив 60,00 грн. Отже, на даний час непогашеною залишилась заборгованість по страховим внескам у сумі 1732,80 грн. За несвоєчасну сплату внесків до ПФУ на підставі ч.3 ст.106 вищевказаного Закону відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу №Ф-100 від 06.05.2011 року на суму 1732,80 грн. Однак, відповідач суму боргу у добровільному порядку не сплатив, у звязку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Словяносербському районі Луганської області заборгованість зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1732,80 грн.

Ухвалою суду від 09.02.2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження була отримана відповідачем 15.02.2012 року, про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні про вручення рекомендованого відправлення.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ні заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований в УПФУ в Словяносербському районі Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідно до перехідних положень якого стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» спеціальним законом, який визначав принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом №400/97-ВР, а також регулював порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, був Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (надалі за текстом Закон №1058).

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону № 1058 пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Частиною 1 статті 1 Закону №1058 визначено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 14 Закону №1058 страхувальниками є - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру та згідно п.6 ч.2 ст. 17 вище зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний - нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 1 статті 19 Закону №1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються: для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом шостим статті 20 Закону №1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 2 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 субєкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема згідно п. 2.1.3. фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Таким чином, відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та у відповідності з вимогами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.п.5.3.2. п.5.3 Інструкції страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

Згідно з абз. 6 п. 4.7 Інструкції розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків на 32 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 32,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Отже, мінімальний страховий внесок в 2010 році складає 33,2 відсотки від мінімальної заробітної плати на поточний місяць.

Статтею 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлено мінімальну заробітну плату: з 1 січня 869 грн., з 1 квітня 884 грн., з 1 липня 888 грн., 1 жовтня 907 грн., 1 грудня 922 грн. Таким чином мінімальний страховий внесок складає з січня 288,51 грн., з квітня 293,49 грн., з липня 294,82 грн., з жовтня -301,12 грн., за грудень 306,10 грн. Ці суми отримані шляхом множення мінімальної заробітної плати на 33,2 відсотки.

Таким чином, у період з 01.07.2010 по 31.12.2010 загальний розмір мінімальних внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, що підлягали сплаті відповідачем складає 1792,80 грн.

Відповідно до п.2.2 Розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. №26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за №1136/17152, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Судом встановлено, що відповідачем був поданий до УПФУ в Словяносербському районі Луганської області річний звіт за формою встановленою додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України. Відповідно до звіту за 2010 рік відповідачем були нараховані страхові внески у розмірі 1792,80 грн., з яких сплачені були страхові внески у сумі 60,00 грн. (а.с.12-13)

У звязку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за відповідачем за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1732,80 грн.

Відповідно до ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі- недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Позивачем було спрямовано на адресу відповідача поштовим відправленням з повідомленням вимогу про сплату боргу №Ф-100 від 06.05.2011 року, із визначенням суми заборгованості 1732,80 грн. Вимога була отримана відповідачем 24.05.2011 року, про що свідчить поштове повідомленні про вручення рекомендованого відправлення. (а.с.15).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Розмір заборгованості відповідача по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування також підтверджується карткою особового рахунку та розрахунком ціни позову. (а.с.9-10)

Виходячи з системного аналізу норм Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, «Про Державний бюджет України на 2010 рік», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, суд дійшов висновку про наявність обов'язку відповідача у період з 01.07.2010 по 31.12.2010 сплачувати внески до Пенсійного фонду України у розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску обчисленого, шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків на 33,2 % та доведеність матеріалами справи наявності за відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 у сумі 1732,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Прокурора Слов'яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, 93740, інд. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області (вул. Гагаріна, 22, смт. Словяносербськ, Словяносербський район, Луганська область, 93701, р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792620) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 1732,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві грн. 80 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 28 лютого 2012 року.

СуддяО.П. Островська