Постанова № 21906831, 21.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/342/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.;

при секретарі судового засідання: Разянській Є.О.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 24.12.2004 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 377/10 від 10.01.2012 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний маркетинговий центр «Консалтинг груп» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганськ про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний маркетинговий центр «Консалтинг груп» (далі Позивач або ТОВ «БМЦ «Консалтинг груп») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганську (далі Відповідач або ДПІ), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000972310 від 08.08.2011 року та № 0000962310 від 08.08.2011 року, обґрунтовуючи свій позов наступним.

За наслідками податкової перевірки ТОВ «БМЦ «Консалтинг груп», результати якої викладені в Акті № 1869/23/34941858 від 25.07.2011 року про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «БМЦ «Консалтинг груп» з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів у ТОВ «Олімпія Будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» за період з 01.11.2010 року по 10.06.2011 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000972310 від 08.08.2011року про сплату 18514,50 грн. за платежем «Податок на додану вартість», в тому числі за основним платежем в сумі - 12343,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі - 6171,50 грн.; № 0000962310 від 08.08.2011 року про сплату - 12380,25 грн. за платежем «Податок па прибуток», в тому числі за основним платежем в сумі - 9973,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі - 2407,25 грн. В порядку адміністративного оскарження позивач звернувся з первинною скаргою на зазначені рішення до ДПА в Луганській області. За результатами розгляду первинної скарги ДПА в Луганській області частково, в розмірі - 3085,75 грн., скасувало податкове повідомлення-рішення № 0000972310 від 08.08.2011 року за платежем «Податок на додану вартість». В інші частині первинна скарга була залишена без задоволення. Твердження відповідача щодо порушення ТОВ «БМЦ «Консалтинг груп» Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку, яке, на думку відповідача, сталося за рахунок необґрунтованого включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 12343,00 грн. в листопаді 2011 року, позивач вважав необґрунтованим, оскільки зазначена сума ПДВ є податковим кредитом, який ТОВ «БМЦ «Консалтинг груп» отримано на підставі належним чином оформлених податкових накладних від ТОВ «Олімпія Будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс».

Позивач вважав, що податковий орган безпідставно не визнав витрати на придбання сировини та обладнання витратами господарської діяльності, адже як вказано в акті перевірки вся сировина була повністю використана саме в господарській діяльності позивача.

Таким чином, на думку позивача, у податкового органу не було підстав не визнавати податковий кредит, валові витрати та амортизаційні витрати за даними операціями.

Враховуючи, що в акті перевірки є посилання на всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій у періоді, за який перевіряли підприємство (в тому числі і податкові накладні). Позивач стверджував, що факти здійснення господарських операцій і право на податковий кредит підтверджені належним чином.

На підставі викладеного, позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000962310 від 08.08.2011 року про сплату 12380,25 грн. (з яких: 9973,00 грн. - основний платіж; 2407,25 грн. штрафні (фінансові санкції) за платежем «Податок на прибуток», винесене відповідачем у відношенні позивача та податкове повідомлення-рішення №0000972310 від 08.08.2011року про сплату 18514,50 грн. за платежем «Податок на додану вартість», в тому числі за основним платежем в сумі 12343,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6171,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у задоволені позову повністю, обґрунтовуючи свої доводи наступним.

В період з 12.07.2011 року по 18.07.2011 року було проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Олімпія Будсервіс» та у ТОВ «Автострой-плюс» за період з 01.11.2010 року по 10.06.2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт 25.07.2011 року №1869/23/34941858, згідно висновку якого були встановлені порушення п.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12343,00 грн. в тому числі ПДВ за листопад 2010 року на суму 12343,00 грн.; п.5.1, пл.5.2.1 п.5.2, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 38500,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 9625,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 348,00 грн.

Позаплановою перевіркою встановлено, що операції з придбання послуг ТОВ «БМЦ» Консалтинг Груп» у ТОВ «Олімпія Будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» здійснені у листопаді 2010 року на загальну суму 74059,00 грн., у тому числі ПДВ 12343,17 грн., є нікчемними у розумінні статей 203, 215, 216 та ч.1 ст.228 ЦК України, так як вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідач зазначив, що враховуючи те що директори та засновники ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» створили підприємства для здійснення безтоварних (фіктивних) фінансово-господарських операцій з метою отримання готівкових грошових коштів та незаконного отримання прибутку, операції з придбання послуг ТОВ «БМЦ» Консалтинг Груп» у ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» не мали реального характеру. Відповідно право на податковий кредит та валові витрати у ТОВ «БМЦ» Консалтинг Груп» не виникало, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права. Перевіркою встановлено неправомірність включення ТОВ «БМЦ» Консалтинг Груп» до складу податкового кредиту сум сплачених за нікчемними договорами, укладеними з ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» у розмірі 12343,00 грн., в тому числі у листопаді 2010 року на суму ПДВ 12343,00 грн., чим порушено пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Таким чином, висновки акта перевірки щодо порушення ТОВ «БМЦ» Консалтинг Груп» вимог пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12343,00грн., та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 9625,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 348,00 грн., є, на думку відповідача, правомірними.

На підставі викладеного, відповідач вважав, що податкові повідомлення - рішення від 08.08.2011 року №0000962310 та від 08.08.2011 року №0000972310 (з урахуванням рішення ДПА в Луганській області від 13.10.2011 року, прийнятого за результатами розгляду скарги), є законними та обґрунтованими, та такими, що повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний маркетинговий центр «Консалтинг груп» зареєстрований у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 749098, дата державної реєстрації 16.02.2007 року № 1382107 0008 012402 (аркуш справи 41-65).

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини, як отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.1 ст.79 ПК України передбачене, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Так, 10.06.2011 року старшим слідчим по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершеньковим Д.М. при розгляді матеріалів кримінальної справи № 41/11/8028, була винесена постанова про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «БМЦ «Консалтинг Груп» по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автобудсервис-плюс» за період з 01.11.2010 року по 10.06.2011 року (аркуш справи 82).

01.07.11 до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську супровідним листом за № 6026/7/26-0131 від 25.06.11 надійшла постанова старшого слідчого по кримінальній справі № 41/11/8028 про призначення документальної виїзної перевірки ТОВ «БМЦ «Консалтинг Груп», по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» за період з 01.11.2010 року по 10.06.2011 року (аркуш справи 81).

В період з 12.07.2011 року по 18.07.2011 року ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську на підставі пп.20.1.4 п.20.1, ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України та відповідно до наказу ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 12.07.2011 року № 1413 було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «БМЦ «Консалтинг Груп» з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Олімпія будсервіс» та у ТОВ «Автостройсервіс-плюс» за період з 01.11.2010 року по 10.06.2011 року. При цьому, Наказ на проведення зазначеної перевірки було вручено директору ТОВ «БМЦ» Колсалтінг Груп» ОСОБА_1 - 12.07.2011 року, про що свідчить його особистий підпис, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні (аркуш справи 83).

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 25.07.2011 року № 1869/23/34941858, згідно з висновком якого були встановлено наступні порушення:

- пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далів-Закон № 168) (в редакції, діючій на момент вчинення порушення), в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 12343,00 грн. в т.ч. ПДВ за листопад 2010 року на суму 12343,00 грн.;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі-Закон № 334) (в редакції, діючій на момент вчинення порушення), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 38500,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 9625,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 348,00 грн.

Перевірка була проведена на підставі первинних документів фінансове - господарської діяльності ТОВ «БМЦ «Колсалтінг Груп», наданих для перевірки, а саме: виписки банка, прибуткові накладні, видаткові накладні, отримані та видані податкові накладні.

Відповідно до акту перевірки було встановлено, що операції з придбання послуг позивача у ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» здійснені у листопаді 2010 року на загальну суму 74059,00 грн., у т.ч. ПДВ 12343,17 грн., є нікчемними у розумінні статей 203, 215, 216 та ч.1 ст.228 ЦК, так як вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету, оскільки як вбачалось із постанови про призначення позапланових документальних перевірок старшого слідчого ОВС СВ ПІМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.М. від 10.06.2011 року, в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа № 41/11/8028 по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчинені ними злочину, передбаченого ст.212 ч.3 , ст.205 ч.2 КК України. В процесі досудового слідства встановлено, що в період 2005 2010 років група осіб, згідно єдиного плану з розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету на здійснення тяжких злочинів організували схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобовязань, які підлягали сплати до бюджету, розкраданні державних коштів шляхом незаконного відшкодування ПДВ. У зазначеній схемі були задіяні контрагенти позивача, а саме: ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс».

Однак, суд не погоджується із представником відповідача щодо нікчемності здійснення господарських операцій, що були досліджені відповідачем під час перевірки у розумінні ст.203, 215, 216 та ч.1 ст.228 ЦК, оскільки реальність (товарність) операцій була підтверджена відповідачем у акті перевірки, а саме: «папір використовується для виготовлення друкованої продукції, Брошюровочний комплекс було віднесено на рахунок 152 «Придбання основних засобів» у листопаді 2010 року. Введено в експлуатацію у листопаді 2010 року як основний фонд з нормою амортизації 6 %...», що не заперечувалось представником відповідача (аркуш справи 87).

На думку суду, позивач не може нести відповідальність за протиправні дії своїх контрагентів які виразились в ухиленні від сплати податків до бюджету. Наслідком такою протиправної діяльності контрагентів позивача є відповідальність саме ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс». Крім того, на момент розгляду справи відсутній вирок суду в кримінальній справі щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» за зазначені злочини.

Однак, суд вважає, що у позивача не було законодавче встановленого права на віднесення суми ПДВ в розмірі - 12343,17 грн. до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» та відповідно оспорюванні рішення відповідача є неправомірними з таких підстав.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 4 Закону № 996 зазначені основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а саме:

-превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

-нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п.6 ст.8 Закону № 996).

Статтею 2 Закону № 996 зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути у позивача в наявності та складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996.

Відповідно до пунктів 2, 5 наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Таким чином, враховуючи те що директори та засновники ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» створили підприємства для здійснення безтоварних (фіктивних) фінансово-господарських операцій з метою отримання готівкових грошових коштів та незаконного отримання прибутку, операції з придбання послуг ТОВ «БМЦ «Консалтінг Груп» у ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» не мали реального характеру.

Також, в судовому засіданні було встановлено, що у позивача взагалі відсутні договори щодо купівлі зазначених у акті ТМЦ у ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс», що не заперечувалось представником позивача.

Крім того, прибуткові накладні № ПН-0000679 від 02.11.2010 року та № ПН-0000745 від 19.11.2010 року не містять підпису та печатки відвантажника, не надані докази перевезення товару тощо (аркуші справи 109, 110).

Посилання представника позивача на те, що в силу ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом, на думку суду є хибним, оскільки, зокрема, законом, а саме: ст.208 ЦК України зазначено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, що у даному випадку є обовязковою умовою вчинення господарської операції.

Хоча, ч.1 ст.205 ЦК України і передбачає, що правочин може вчинятися усно або письмово і сторони можуть обирати форму правочину, однак за умови якщо інше не встановлено законом. У даному випадку, приписи ст.208 ЦК України щодо обовязковості правочинів між юридичними особами у письмовій формі є виключенням і повинні були дотримані позивачем по зазначеним операція з придбання ТМЦ.

На думку суду, відсутність договорів, товарно-транспортних документів належним чином оформлених прибуткових накладних та інших первинних документів виключає можливість використання відомостей щодо проведення зазначених господарських операцій з ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» стосовно придбання ТМЦ у бухгалтерському обліку підприємства, а відтак були відсутні будь-які підстави для використання відповідних відомостей і у податковій звітності підприємства позивача.

Так само, право на податковий кредит та валові витрати у ТОВ «БМЦ «Консалтінг Груп» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання послуг з метою їх використання у господарській діяльності.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається, відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168, виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу її отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Положення ст.17 ГК України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Згідно з наведеним, перевіркою встановлено неправомірність включення ТОВ «БМЦ «Консалтінг Груп» до складу податкового кредиту сум сплачених за усними договорами, не підтверджені первинними документами укладеними з ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автостройсервіс-плюс» у розмірі 12343,00 грн., в т.ч. у листопаді 2010 року на суму ПДВ - 12343,00 грн., чим було порушено пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Крім того, на порушення пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 вищевказаного закону, «під «амортизацією» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань» та пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 «Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарської діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «БМЦ» Консалтінг Груп» було завищено амортизаційні відрахування на загальну суму 1392, 95грн в т.ч. у 1 кварталі 2011 року на суму 1392,95 грн., у зв'язку з завищенням балансової вартості основних засобів на початок розрахункового кварталу, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011р. на суму 348,00 грн.

На порушення п.5.1 ст.5 «Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності»; п.5.2 до складу валових витрат включаються: п.п.5.2.1 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг); п.п.11.2.1 «датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг)... або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг)» підприємством завищено валові витрати на загальну суму 38500,00 грн. за 4 квартал 2010 року, в результаті чого було занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 9625,00 грн.

Таким чином, встановлені порушення ТОВ «БМЦ «Консалтінг Груп» вимог пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12343,00 грн. в т.ч. ПДВ за листопад 2010 року на суму 12343,00 грн. та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010р. на суму 9625,00 грн., за 1 квартал 2011р. на суму 348,00 грн., є правомірними.

Також, слід зазначити, що в порядку адміністративного оскарження ТОВ «БМЦ» Колсалтінг Груп» звернулось з первиною скаргою на неправомірні податкові повідомлення-рішення до ДПА у Луганській області. За результатами розгляду скарги ДПА у Луганській області частково, в розмірі 3085,75 грн., скасувало податкове повідомлення-рішення № 0000972310 від 08.08.2011 за платежем «Податок на додану вартість». В іншій частині первинна скарга була залишена без задоволення (аркуші справи 15-19, 22-29, 30-35).

Рішенням ДПА України від 22.12.2011 року № 8077/6/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 08.08.2011 року № 0000962310 та податкове повідомлення - рішення від 08.08.2011 року № 0000972310 (з урахуванням рішення ДПА в Луганській області від 13.10.2011 року, прийнятого за результатом розгляду скарги), а скаргу ТОВ «БМЦ» Колсалтінг Груп» - без задоволення (аркуші справи 15-19, 22-29, 30-35).

Так, відповідно до п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 № 985 (дедалі - Порядок № 985), «якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання. зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ: збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення; зменшується, то платнику податків направляється податкове повідомлення-рішення. Яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

На виконання зазначених вимог Порядку № 985, на підставі рішення ДПА в Луганській області від 13.10.11 № 20225/25-08 про результати розгляду первинної скарги, ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську було прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 13.10.2011 року № 0001432310 (замість оспорюваного податкового повідомлення - рішення від 08.08.2011 року № 0000972310), яким донараховане суму податку на додану вартість у розмірі 15428,75 грн., з яких: за основним платежем 12343,00 грн., штрафні санкції 3085,75 грн.. Зазначене податкове повідомлення - рішення від 13.10.2011 року № 0001432310 було надіслано 13.10.2011 року на податкову адресу ТОВ«БМЦ «Консалтинг Груп» (аркуші справи 100, 101).

Суд звертає увагу на той факт, що в адміністративному позові ТОВ «БМЦ «Консалтинг Груп» просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.08.11 № 0000962310 та № 0000972310, що прийняті на підставі акту документальної виїзної перевірки від 25.07.11 №1869/23/34941858.

В зв'язку з тим, що замість податкового повідомлення - рішення від 08.08.11 № 0000972310 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську на підставі рішення ДПА в Луганській області від 13.10.11 № 20225/25-08 було прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.10.11 № 0001432310, тобто, відповідно податкове повідомлення рішення від 08.08.11 № 0000972310, яке просить скасувати позивач по даній адміністративній справі, є фактично скасованим, а тому відсутній предмет спору стосовно скасування податкового повідомлення рішення від 08.08.11 № 0000972310.

Також, доказом провини посадових осіб позивача у скоєні порушень вимог податкового законодавства у зазначений в акті період є постанови Жовтневого районного суду м. Луганську від 24.10.2011 року стосовно директора підприємства позивача ОСОБА_1 (притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУоАП за порушення порядку ведення податкового обліку) за актом перевірки акту документальної виїзної перевірки від 25.07.11 №1869/23/34941858 та від 18.08.2011 року стосовно головного бухгалтера підприємства позивача ОСОБА_8 (притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУоАП за порушення порядку ведення податкового обліку) за актом перевірки акту документальної виїзної перевірки від 25.07.11 №1869/23/34941858, що при розгляді цієї справи для суду є обовязковим відповідно до вимог ч.4 ст.72 КАС України, оскільки зазначені рішення набрали законної сили та оскаржені позивачем не були (аркуші справи 105-110).

На підставі викладеного, суд вважає, що прийнятті податковим органом податкові повідомлення - рішення від 08.08.11 № 0000962310 та № 0000972310 (з урахуванням рішення ДПА в Луганській області від 13.10.11) були обґрунтованими та відповідали вимогам діючого законодавства України.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати по справі на підставі ч.2 ст.94 КАС України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 87, 94, 98, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний маркетинговий центр «Консалтинг груп» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганськ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000972310 від 08.08.2011 року та № 0000962310 від 08.08.2011 року, відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 лютого 2012 року.

Суддя А.А. Лагутін