Постанова № 21906820, 31.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2012 року Справа № 2а-11466/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мазура Ю.Ю.,

суддів:Гончарової І.А.,

Пляшкової К.О.,

при секретарі:Лушниковій О.С.,

за участю:

представника позивача: Гаврилова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до Міністерства екології та природних ресурсів, треті особи на стороні відповідача: Антрацитівська районна державна адміністрація Луганської області, Рафайлівська сільська рада Антрацитівського району Луганської області, Луганське обласне управління лісового та мисливського господарства, Відділ Держкомзему у Антрацитівському районі про визнання противоправної відмови та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (далі позивач або Товариство) звернулось з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів (далі відповідач), треті особи на стороні відповідача: Антрацитівська районна державна адміністрація Луганської області (далі третя особа №1), Рафайлівська сільська ради Антрацитівського району Луганської області (далі третя особа №2), Луганське обласне управління лісового та мисливського господарства (далі третя особа №3), Відділ Держкомзему у Антрацитівському районі (далі третя особа №4) в якому просив визнати противоправною відмову Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у наданні Товариству згоди на відведення земельної ділянки площею 0.7га., яка розташована за межами населеного пункту на території Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району на землях Антрацитівського лісництва кв. 41 вид. 4 ДП «Іванівське ДЛМГ», для потреб надрокоритсування та зобовязати Міністерство екології та природних ресурсів України надати Товариству згоду на відведення земельної ділянки площею 0.7га, яка розташована за межами населеного пункту на території Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району на землях Антрацитівського лісництва кв. 41 вид. 4 ДП «Іванівське ДЛМГ», для потреб надрокоритсування.

В обґрунтування позову представник позивач посилався на те що, 17.07.2007 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Товариству був наданий спеціальний дозвіл на користування надрами за № 4292 /термін дії 11 років/, а також акт про надання гірничого відводу за №1468 терміном дії до 17.07.2018 року, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки за №3749.09.30 10.10.1 з терміном дії до 09.12.2014 року, ліцензія на здійснення господарської діяльності з терміном дії до 01.01.2014 року. Для отримання спеціального дозволу на користування надрами, згідно з вимогами діючого законодавства, позивачем були отримані попередні погодження про надання земельної ділянки від Рафайлівської сільської ради за № 20/10 від 25.11.2004 року, Антрацитівської райдержадміністрації № 152 від 11.03.2005 року, державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 29.06.2005 року, Міністерства вугільної промисловості України від 12.04.2007 року. Для виконання робіт з видобування камяного вугілля згідно вищезазначених документів позивачеві необхідно отримати в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району на землях Антрацитівського лісництва кв.41 вид.4 ДП «Іванівське ДЛМГ», які вважаються не лісовими (іншими невикористаними землями). 10.11.2008 року Товариством отримано погодження Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства в наданні згоди на вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення під розміщення промислового майданчика із вилученням зі складу лісового фонду і зміною цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Також, позивач посилався на те, що Державним підприємством «Луганський науково дослідний проектний інститут землеустрою» було проведено обстеження земельної ділянки площею 0, 7 га, яку позивачу необхідно отримати в оренду. При обстеженні було встановлено, що зазначена земельна ділянка не вкрита лісовим покровом, а в минулому на ній був розташований ствол №3 колишньої шахти №3 Нагольчанська, розташовані відходи терикону, фундаменти будівель та споруд, земельний покров складається з щебенисто-каменистого ґрунту та непридатний для використання у сільськогосподарському виробництві. На думку представника позивача щодо пропозицій, то Товариство вважає, що обстежена земельна ділянка має бути врахована у землі промисловості чи в інших категоріях несільськогосподарського призначення. 25.12.2008 року ним отримано дозвіл на розробку проекту земельного відводу для розміщення промислового майданчику з видобутку вугілля. Після виконання проекту земельної ділянки загальною площею 0, 7 га у встановленому порядку позивач отримав висновок експертизи проектної документації від 15.10.2009 року, виконано технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Крім того, представник позивача посилався на те, що 35 сесією Антрацитівської районної ради від 04.11.2009 року було затверджено розроблену технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а з протоколу № 48 від 11.02.2010 року засідання конкурсної комісії з питань регулювання земельних відносин та встановлення розмірів орендної плати за використання земельних ділянок райдержадміністрації, Товариству було встановлено плату за використання земельної ділянки в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто максимальний розмір орендної плати, яку позивач сплачує, починаючи з 2010 року і по теперішній час.

Таким чином, позивач вважає, що на даний час земельна ділянка загальною площею 0,7 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району на землях Антрацитівського лісництва кв. 41 вид 4 ДП «Іванівське ДЛМГ», не є лісовою та відноситься до інших невикористаних земель (колишня шахта).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та додатково зазначив, що питання про надання земельної ділянки Товариству в оренду можливо вирішити після того, як буде вирішено питання про її вилучення та зміну цільового призначення у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 502, а питання про надання в оренду Товариству для розташування промислового майданчика по видобутку вугілля, на даний час залишається невирішеним через перешкоди, які, на думку представника позивача, чиняться у даному питанні з боку відповідача, оскільки відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2001 року за № 502, проект відведення земельної ділянки погоджується або пере погоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення. Представник позивача зазначив, що у встановленому законодавством порядку, звернувся до Відділу земельних ресурсів у Антрацитівському районі, куди були надані матеріали і документи з метою отримання розпорядження щодо погодження вилучення, зміни цільового призначення та надання в оренду підприємству для розташування промислового майданчика по видобутку вугілля. Листом від 11 вересня 2008 року вказаний відділ повідомив, що для вирішення даного питання позивачу необхідно звернутися з усіма документами і матеріалами до Луганської обласної державної адміністрації. В наступному, Розпорядженням Голови Луганської обласної державної адміністрації від 25.12.2008 року №1848, позивачу було надано дозвіл розроблення проекту відведення земельної ділянки під вказані цілі.

09.02.2009 року позивачем були отримані погодження відділення містобудування та архітектури Антрацитівської РДА та відділу культури і туризму Антрацитівської РДА. Позивач зазначив, що на звернення підприємства щодо надання висновку по проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, Державне управління охорони навколишнього середовища в Луганській області листом від 19.06.2009 року повідомило позивача, що відповідач може погодити вилучення земельної ділянки для потреб надрокористування, оскільки це суперечитиме розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р.

На звернення позивача безпосередньо до відповідача, відповідач листом від 13.08.2009 року повідомив підприємству, що питання про надання згоди на відведення земельної лісової ділянки площею 0,7 га в довгострокову оренду під розташування проммайданчика не може бути вирішено, оскільки суперечить вказаному вище розпорядженню Кабінету Міністру України від 10.04.2008 року. Також позивач зазначив, що з вказаного листа вбачається, що на виконання доручення Кабінету Міністрів від 20.12.08 року Міністерство, листом від 23.01.09 року № 799/21/10-09, повідомило Кабінету Міністрів України про спільну з Держкомземом позицію стосовно застосування вищевказаного розпорядження щодо земельних ділянок всіх категорій земель у складі яких є угіддя, що відповідно до форми державної статистичної звітності 6-зем, обліковуються як ліси та інші лісо вкриті площі від 0,1 га, а також на всі земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Позивач вважає відмову Міністерства охорони навколишнього прродного середовища України у наданні згоди на відведення земельної ділянки в довгострокову оренду такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та перешкодою підприємству у реалізації права на отримання земельної ділянки в оренду.

В обґрунтування твердження представник позивача зазначив, що при наданні відмови, відповідач виходив із того, що ним спільно з Держкомземом було вироблено позицію стосовно застосування Розпорядження Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.2008 року. Однак, згідно висновку Відділу Держкомзему у Антрацитівському районі від 04.01.2009 року, шифр даної земельної ділянки, до відведення 88, після відведення 60. Отже, вказану земельну ділянку не обліковано як угіддя, що відповідно до форми державної статистичної звітності 6-зем, обліковуються як ліси та інші лісо вкриті площі. На думку позивача, не відноситься вона й до лісозахисних смуг та інших захисних насаджень, а також до земельних ділянок лісогосподарського призначення. Крім того, позивач зазначив, що ДП «Іванівське ДЛМГ» підтвердило, що ділянка Антрацитівського лісництва кВ. 41 вид. 4 ДП «Іванівське ДЛМГ», є не лісовими землями (інші невикористані землі, колишня шахта). Тобто, на думку позивача, у відповідача відсутні підстави для надання Товариству відмови у наданні згоди щодо відведення вказаної земельної ділянки у довгострокову оренду, тому позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

16.01.2012 року позивач надав до канцелярії суду уточнений адміністративний позов, в якому просив замінити статус відповідачів Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області, Рафайлівської сільської ради, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства, Відділу Держкомзему у Антрацитівському районі, на статус третьої особи.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розглянути справу за його відсутністю (а.с.65-67).

В судове засідання представники третіх осіб не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, що Товариство з обмеженою відповідіьністю «Техноторг» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 17.03.1992 року, і.д. код 13401114, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1380120 0000 000240 (а.с.31,32).

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у в'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України, дано визначення суб'єктів владних, а саме суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Міністерство екології та природних ресурсів при погодженні проектів відведення земельної ділянки, керується Порядком погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди від 05.11.2004 року №434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за №1470/10069 (далі Порядок).

Розділом 3 Порядку встановлені особливості погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, рішення стосовно яких приймаються Кабінетом Міністрів України, погоджуються Верховною Радою України, а саме: спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи та спеціальні підрозділи Мінприроди після надходження до них на розгляд матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, рішення стосовно яких приймаються Кабінетом Міністрів України, погоджуються Верховною Радою України, протягом п'яти днів надають їх разом із проектом висновку на розгляд до відділу земельних ресурсів Департаменту біотичних ресурсів та екомережі Мінприроди (далі - профільний підрозділ).

Профільний підрозділ протягом семи днів з моменту надходження матеріалів та проекту висновку спеціально вповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіального органу чи спеціального підрозділу Мінприроди розглядає їх та за підписом заступника Міністра, який відповідно до розподілу функціональних повноважень безпосередньо спрямовує, координує та контролює діяльність профільного підрозділу, інформує спеціально вповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальний орган чи спеціальний підрозділ щодо погодження проекту висновку.

Профільний підрозділ, у разі необхідності, залучає для розгляду наданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальними органами та спеціальними підрозділами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, рішення стосовно яких приймаються Кабінетом Міністрів України, погоджуються Верховною Радою України, інші структурні підрозділи та урядові органи державного управління Мінприроди. Інші структурні підрозділи та урядові органи державного управління Мінприроди, у разі надходження відповідного запиту від профільного підрозділу, протягом трьох днів надають йому свої висновки з питань, які належать до їх компетенції.

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи та спеціальні підрозділи Мінприроди після надходження відповідної інформації, підготовленої профільним підрозділом, з її урахуванням готують свій висновок щодо погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, рішення стосовно яких приймаються Кабінетом Міністрів України, погоджуються Верховною Радою України. Копія висновку надається профільному підрозділу. У разі необхідності, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальними органами та спеціальними підрозділами Мінприроди додатково надсилається профільному підрозділу інформація про виконання юридичними чи фізичними особами умов погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, рішення стосовно яких приймаються Кабінетом Міністрів України, погоджуються Верховною Радою України.

На основі цих документів профільний підрозділ за підписом Міністра готує матеріали щодо розгляду питання Кабінетом Міністрів України, надання пропозицій Верховній Раді України. Керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, керівники територіальних органів та спеціальних підрозділів Мінприроди несуть персональну відповідальність за вчасне надання матеріалів та проектів висновків щодо погодження вилучення (викупу), надання земельних ділянок на відповідній території.

Згідно з частиною 9 статті 149 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами 5-8 цієї статті, та у випадках, визначених статті 150 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що розмір земельної ділянки, згоду на відведення якої просить надати позивач, становить 0,7 га, що підтверджується матеріалами справи, а саме: копією характеристики ґрунтового покрову земельної ділянки (а.с.8), копією рішення 35 сесії Антрацитівської районної ради (а.с.10), копією висновку від 16.02.2009 року (а.с.11). 21.07.2009 року позивач звернувся до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з листом про відведення земельної лісової ділянки розміром 0, 7га в довгострокову оренду для розташування проммайданчику. В свою чергу, 13.08.2009 року позивачем отримано лист-відповідь за №11859/11/10-09 (а.с.6), яким не надавалось згоди на відведення земельної ділянки Товариству, а лише у відповідь на запит позивача було надано розяснення стосовно дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», згідно з яким, з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних ділянок Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого регулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Проаналізувавши вищевказані норми матеріального і процесуального права, та враховуючи те, що розмір земельної ділянки складає 0,7 га, колегія суддів вважає, що рішення про її відведення не відноситься до компетенції відповідача, тому відсутні підстави для визнання противоправною відмови відповідача у наданні позивачу згоди на відведення земельної ділянки площею 0.7га., розташованої за межами населеного пункту на території Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району на землях Антрацитівського лісництва кв. 41 вид. 4 ДП «Іванівське ДЛМГ», для потреб надрокоритсування та зобовязання відповідача надати позивачу згоду на відведення земельної ділянки площею 0.7га, а відтак, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України, у судовому засіданні 31 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 06 лютого 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 06 лютого 2012 року.

Головуючий суддяЮ.Ю. Мазур суддя суддяІ.А. Гончарова К.О. Пляшкова