Постанова № 21906566, 15.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/567/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

секретаря: Єгорової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Інвест" про стягнення податкового боргу у сумі 34207,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція (Старобільська МДПІ), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Луганськ-Інвест".

На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інвест» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.04.2008р.

Згідно Довідки з єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, юридична особа внесена до ЕДРПО з кодом 35844109.

07.04.2008 відповідача взято на податковий облік в Старобільській МДПІ.

Згідно пункту 1.3 Статуту Товариства, затвердженого 03.04.08 рішенням загальних зборів учасників: «Товариство є юридичною особою приватного права, що має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штамп і бланки зі своїм найменуванням, а також знак для товарів та послуг».

Згідно пункту 1.6 Товариство самостійно відповідає по своїм зобов'язанням усім належним йому майном.

Пунктом 38.1 статті 38 ПКУ визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 ПКУ платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Згідно положень п.п. 287.3 ст.287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Станом на 05.01.2012 товариство допустило податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у сумі 34207 грн. 14 кой. (тридцять чотири тисячі двісті сім грн. 14 коп.), із них основний борг - 34207 грн. 14 коп. (р/р 33216811700351, код платежу 24048483, одержувач - місцевий бюджет Старобільський район Чмирівська сільська рада, банк одержувача ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013), нараховано згідно наданої боржником податкової декларації - вх. №1304 від 31.01.11 по строку сплати до 30.10.11, 30.11.11, 30.12.11р.

По закінченню встановленого законом терміну сплати податків вказана сума не перерахована до бюджету.

Товариству сформовано податкову вимогу №14 від 02.11.11, направлено поштою 02.11.11 була отримана уповноваженою особою 08.11.11р.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 ПКУ визначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 4.1.3. пункту 4.1 статті 4 ПКУ встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 ПКУ контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 р. № 509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися суб'єкт владних повноважень у випадках встановлених законом. З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 34207 грн. 14 коп.

Відповідач проти заявленого позову не заперечував, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, втім, явки повноважного представника не забезпечив.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав суду на підтвердження визнання відповідачем заявлених позовних вимог акт звірення від 25.01.2012, підписаний керівником відповідача та скріплений відбитком печатки.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену ним у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкової звітності. Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у звязку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

31 січня 2011 року відповідачем на адресу позивача було подано податкову декларацію з плати за землю вх. №1304 від 31.01.2011 з самостійно визначеними сумами сплати земельного податку до бюджету.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

В порушення вимог підпункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач узгоджену суму податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого на дату розгляду справи за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку з юридичних осіб за податкові (звітні) періоди за вересень-листопад 2011 року в сумі 34207,14 грн.

Заявлена до стягнення сума податкового боргу підтверджена матеріалами справи та визнається відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу є законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Інвест" про стягнення податкового боргу у сумі 34207,14 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Інвест", Луганська область, Старобільський район. С. Чмирівка, вул. Горького 147, ід. код 35844109 податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 34207 грн. 14 коп. (тридцять чотири тисячі двісті сім гривень 14 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 20.02.2012.

СуддяА.М. Каюда