Постанова № 21906546, 10.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/319/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі

суддіАгевича К.В.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом приватного підприємства «Фріланс» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Фріланс» з адміністративним позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Алчевської ОДПІ по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки, складення акту за результатами цієї перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі результатів перевірки вважає протиправними та такими, що порушують права, інтереси підприємства та мають негативні наслідки для ПП «Фріланс».

В подальшому 10 лютого 2012 року в судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в яких зазначив, що вказаний у акті перевірки наказ № 828 від 01.12.2011 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, як зясувалося у ході судового засідання, вказаний помилково, насправді мався на увазі наказ № 835 від 02.12.2011 року, який отриманий позивачем 06.12.2011 року.

На думку позивача, позапланова невиїзна документальна перевірка проведена за відсутності повноважень та підстав на ії проведення, висновки акту є повністю не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідач в порушення вимог ст. 79 Податкового Кодексу України розпочав процедуру проведення перевірки без попередження про це платника податків.

У звязку з чим позивач просив суд:

Визнати нечинним та скасувати наказ № 835 від 02.12.2011 року Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Фріланс» (код ЄДРПОУ 36917518).

Визнати протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Фріланс» (код ЄДРПОУ 36917518) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2011 року № 2102/236/36917518.

Визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ у Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Фріланс» з контрагентами, викладеними в акті від 12.12.2011 року № 2102/236/36917518.

4. Визнати нечинним податкове повідомлення рішення № 0000172360 від 14 грудня 2011 року Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області про визначення грошового зобов'язання ПП «Фріланс» (код ЄДРПОУ 36917518) з податку на додану вартість в загальній сумі 4 606 080, 00 грн.

5. Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000172360 від 14 грудня 2011 року Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області про визначення грошового зобов'язання ПП «Фріланс» (код ЄДРПОУ 36917518) з податку на додану вартість в загальній сумі 4 606 080, 00 грн.

6. Зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію у Луганській області утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання неправомірного Акту 12.12.2011 року № 2102/236/36917518 позапланової невиїзної документальної перевірки від «Про результати позапланової документальної невиїзної документальної перевірки ПП «Фріланс» (код ЄДРПОУ 36917518) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.12.2010 року по 30.09.2011 року» в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання-контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів між ПП «Фріланс» та суб'єктами господарювання за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

7. Зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію у Луганської області привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків - ПП «Фріланс» з даними, наведеними ним у наданих податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

8. Зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію у Луганської області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ПП «Фріланс» оформленої Актом № 2102/236-36917518 від 14.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та надав пояснення аналогічні, викладеним у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що підставою для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки була постанова слідчого від 30.09.11. Крім того, на адресу позивача надсилалися письмові запити щодо надання документальних підтверджень щодо розбіжностей по завищенню податкового кредиту по контрагентам, але залишилися позивачем поза увагою. Наказ про проведення перевірки також відповідає нормам законодавства та був надісланий на адресу підприємства.

У звязку з чим представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. п. 41.1.1. Податкового Кодексу України контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи приватне підприємство «Фріланс» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради 20.05.2010 за №1384 102 0000 002530 (а.с. 14).

На підставі постанови слідчого ОВС СВ ПМ в ДПА України в Луганській області від 30.11.11 про призначення невиїзної документальної перевірки за матеріалами кримінальної справи №10/11/8012, порушеної проти директора приватного підприємства “Ардея-Тех” ОСОБА_2 (а.с. 142) відповідачем було видано наказ №835 від 02.12.2011 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Фріланс» за період з 01.12.10 по 31.08.11 (а.с. 81,168) з 02.12.2012 тривалістю 5 робочих днів. Даний наказ разом із повідомленням від 02.12.2011 № 1849/236 (а.с. 80) було спрямовано на адресу позивача та отримано останнім 06.12.2012 (а.с. 81). Також співробітниками відповідача 02.12.2011 № 514/236-36917518 складено акт про неявку ПП «Фріланс» для отримання наказу щодо проведення документальної позапланової перевірки.(а.с. 177).

14 грудня 2011 року посадовими особами Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції було складено акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Фріланс» №2102/236-36917518 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11 (а.с. 20-41, далі акт). В даному акті зазначено наказ про проведення перевірки № 828 від 01.12.11, який, як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи (а.с. 167-169), зазначено помилково, оскільки до справи має відношення наказ №835 від 02.12.2011.

У висновках акту зазначено, що ПП «Фріланс» порушило п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у в сумі 55186437 грн. та завищено суму податкового кредиту на 50580357 грн.; ч.5 ст.203,ч. 1,2 ст.215, ст.216, ст.655, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Фріланс».

В подальшому відповідачем 14.12.2011 року було винесено податкове повідомлення рішення № 0000172360, яким позивачу зменшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 4606080 грн. (а.с. 75). Відповідач листом від 28.12.2011 № 43545/236 повідомив позивача про недійсність оскаржуваного повідомлення рішення (а.с. 74).

Щодо правомірності видання відповідачем наказу №835 від 02.12.2011 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Фріланс» за період з 01.12.10 по 31.08.11 (а.с. 81,168) з 02.12.2012 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.79 Податкового Кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Підпунктом 78.4 статті 78 Податкового Кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Підставою для призначення невиїзної документальна позапланова перевірки як зазначено у підпункті 78.1.11 ст. 78 Податкового Кодексу України є отримання постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Враховуючи викладене та те, що у судовому засіданні встановлено, що на підставі постанови слідчого ОВС СВ ПМ в ДПА України в Луганській області від 30.11.11 про призначення невиїзної документальної перевірки за матеріалами кримінальної справи №10/11/8012, порушеної проти директора приватного підприємства “Ардея-Тех” ОСОБА_2 (а.с. 142) відповідачем було видано наказ №835 від 02.12.2011, то позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ст. 79 Податкового Кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Підпунктом 78.4 статті 78 Податкового Кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Оскільки в судовому засіданні встановлено те, що оскаржувана перевірка тривала з 02.12.2011 протягом 5 робочих днів, а наказ про проведення перевірки відповідачем отримано лише 06.12.2011, суд приходить до висновку про те, що податковим органом не було набуто право на проведення оскаржуваної перевірки у відповідності до вимог Податкового Кодексу України.

Згідно статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” , первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 Податкового Кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Податковим Кодексом України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим Кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що позапланова невиїзна документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

В судовому засіданні встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом первинні фінансово господарські, бухгалтерських та інших документи не досліджувались, і вони навіть податковим органом не запитувались.

При огляді акту перевірки вбачається, що жодного посилання на первинні документи, або на відмову з боку позивача в наданні таких первинних документів немає, а лише зазначено, що такі документи до перевірки не надані. Суд погоджується з доводами позивача про те, що він не міг бути обізнаний про початок перевірки та бути присутнім під час перевірки, а також надати відповідні документи, так як відповідний наказ та направлення на перевірку йому було направлено податковим органом курєрською поштою 02.12.2011 та отримано позивачем лише 06.12.11(а.с. 95), в той час, як в наказі від 02.12.11 №835 вказано, що здійснення перевірки повинно бути здійснено з 02.12.11 тривалістю 5 робочих днів.

Доводи представника відповідача щодо підтвердження витребовування ним від позивача первинних документів, ненадання цих первинних документів позивачем, а також надані відповідачем докази - лист Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 19.09.2011 № 30262/236-3/475-266 “Про надання документальних підтверджень та пояснень” адресований Директору ПП «Фріланс» (а.с. 97) та відповідь від 03.10.2011 № 34 (а.с. 77) не заслуговують на увагу суду і не можуть бути належними доказами, у розумінні ч.1 ст.70 КАС України. Так, наведені листи датовані: запит - 19.09.2011 і відповідь - 03.10.2011, в той час, як постанову про проведення оскаржуваної перевірки винесено слідчим 30.11.2011, а наказ про проведення перевірки 02.12.2011, тобто більш ніж через місяць від дати відповіді і ніяким чином не стосуються оскаржуваної перевірки. Тому, враховуючи надані докази та пояснення відповідача в цій частині суд приходить до висновку про те, що відповідач не скористався передбаченим п. 85.4 ст. 85 Податкового Кодексу України правом отримувати у платників податків копії первинних фінансово господарських, бухгалтерських та інших документів, що в подальшому при проведенні перевірки унеможливило, на думку суду, виконання в повному обсязі вимог п. 79.1 ст. 79 та ст. 83 Податкового Кодексу України в частині використання матеріалів, які є підставою для висновків під час проведення перевірок, та привело податковий орган до хибних висновків, які містяться в акті.

Таким чином, в порушення встановленого Податковим Кодексом України порядку податковим органом Алчевською ОДПІ не було вжиті заходи щодо отримання первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та сформовано податкові зобовязання та податковий кредит.

Щодо висновку відповідача про недійсність (нікчемність) угод, укладених ПП «Фріланс» з іншими субєктами господарювання у період, за який здійснювалась перевірка, суд виходить з наступного.

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже вище було зазначено, судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Акт №2102/236-36917518 від 14 грудня 2011 року ґрунтується лише на припущеннях ревізора-інспектора щодо недійсності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими. А відсутність у перевіряючого на момент перевірки первинної бухгалтерської документації не може бути безумовною підставою для висновку в акті перевірки про визнання угод нікчемними.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 14 грудня 2011 року про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо недійсності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій Алчевської обєднаної державної податкової інспекції щодо викладення в акті №2102/236-36917518 від 14.12.11 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11 ПП «Фріланс» висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Фріланс».

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Всупереч вимогам п. 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України, як вбачається з матеріалів справи, 14.12.11 Алчевською ОДПІ за результатами проведеної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000172360. (а.с. 46). Доводи представника відповідача про те що листом від 28.12.2011 № 43545/236 повідомив позивача про недійсність оскаржуваного повідомлення рішення (а.с. 74) і це є скасуванням даного повідомлення рішення судом до уваги не приймаються з огляду на те, що податковим органом не надано доказів вчинення дій передбачених п.60.1 ст. 60 Податкового Кодексу України. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Оскільки податкове повідомлення рішення є правовим актом індивідуальної дії, то для повного захисту прав позивача достатньо його скасування, а визнати нечинним можливо лише нормативно правовий акт. Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення № 0000172360 від 14 грудня 2011 року Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області про визначення грошового зобов'язання ПП «Фріланс» (код ЄДРПОУ 36917518) з податку на додану вартість в загальній сумі 4 606 080, 00 грн.

Також судом встановлено згідно наданої відповідачем детальної інформації по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, податковим органом за результатами проведеної перевірки були зняті показники податкового зобовязання та податкового періоду в розрізі контрагентів, зазначених в акті перевірки (а.с. 98-141).

Таким чином, відповідач Алчевська ОДПІ не маючи на те законних підстав вніс зміни до АС “Результати співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА” інформацію про результати перевірки ПП «Фріланс», оформленої актом №2102/236-36917518 від 14.12.11 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11.

Оскільки відповідачем належних доказів зміни даних обліку та особового рахунку платника податків ПП «Фріланс» за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 не надано на неодноразові вимоги суду, а наданий представником відповідача зворотній бік облікової картки (а.с. 150-163) не завірено печаткою і не може бути прийнятий судом як належний доказ, то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобовязання Алчевської ОДПІ утриматися від вчинення дій щодо використання неправомірного акту шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження субєктів господарювання, які знаходились у договірних відносинах за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Таким чином, суд захищає порушені права, свободи та інтереси та не може вирішувати питання на майбутнє.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПП «Фріланс» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги приватного підприємства «Фріланс» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Фріланс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 14.12.2011 № 2102/236/36917518.

Визнати протиправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції щодо викладення в акті № 2102/236/36917518.від 14.02.11 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11. висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів приватного підприємства «Фріланс».

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000172360 від 14 грудня 2011 року Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області про визначення грошового зобов'язання приватного підприємства «Фріланс» з податку на додану вартість в загальній сумі 4 606 080, 00 грн.

Зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію у Луганській області привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків - приватного підприємства «Фріланс» з даними, наведеними ним у наданих податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.

Зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію у Луганській області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Фріланс» оформленої актом № 2102/236-36917518 від 14.12.2011.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2012 року.

СуддяК.В. Агевич