Постанова № 21905466, 23.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-1499/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагуна А.В.;

при секретарі: Мітіній І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Знам'янського міського виробничого управління водоканалізаційного господарства про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( в подальшому - позивач) з позовом до Знам"янського міського виробничого управління водоканалізаційного господарства ( в подальшому відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач подав звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, однак самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у термін передбачений законодавством, тому станом на 20.04.2011 за ним рахується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій на суму 34381,26 грн. грн. та пені 30,93 грн.

Відповідачем подано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що до центру зайнятості подавались звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, а саме станом на 22.04.2010, на 17.08.2010, на 28.07.2010, тому підприємством виконано всі необхідні заходи щодо працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, надавши пояснення згідно заперечень на позов, додавши, що у 2010 році для інвалідів було створено 3 робочих місця. Також, в формі 10-ПІ «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів»за 2010 рік, поданій до позивача, допущено помилку, а саме у рядку 2 необхідно було зазначити, що на підприємстві протягом 2010 року працювало 4 інваліди.

Дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з п.9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Відповідно до Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом директора від 01.03.07р. №16 (а.с.8-9), Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів є, зокрема, контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” (далі - Закону). У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.

Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у звязку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізують владні управлінські функції.

З огляду на викладене, та відповідно до п.1 ч.1 ст.3, п.4 ч.1 ст.17 КАС України, спори за позовами субєктів владних повноважень - відділень Фонду до роботодавців про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону для підприємств (обєднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Згідно з п.1.9 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. №286, показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.19 Закону роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст.18 цього Закону.

Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (ч.1 ст.18 Закону).

Згідно з ч.3 ст.18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону передбачено обовязок підприємств (обєднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де середньооблікова кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в обєднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в цій статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки позовної давності.

Судом встановлено, що відповідно до звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік , форма № 10-ПІ (а.с. 22-23), на підприємстві працював 2 інваліди, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві в 2010 році складала 17 556,48 грн.

Згідно даних, наданих відповідачем у звіті за 2010 рік вбачається, що при середньообліковій чисельності працюючих на підприємстві відповідача в 2010 році - 96 особи та виходячи з нормативу, передбаченого ч.1 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, у відповідача мало бути створено 4 робочих місця для працевлаштування інвалідів.

При цьому, відповідно до розділу 2 зазначеного звіту на підприємстві протягом 2010 року працювало 2 інваліди.

Матеріалами справи не підтверджується твердження відповідача, що на підприємстві повний рік працювало 4 інваліди.

Згідно зі списком працюючих інвалідів - штатних працівників, які були зайняті у господарстві у 2010 році, відповідачем працевлаштовано 4 інваліда, з яких один працював 12 місяців, другий - 12 місяців, третій - 3 місяці, четвертий - 3 місяці (а.с.23,65,66).

З урахуванням наведеного, середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві, вираховується наступним чином: (3 + 12 + 3 + 12) / 12 = 2,5, тобто відповідачем у 2010 році було працевлаштовано 2 інваліди при нормативі - 4.

Судом встановлено, що станом на 01.01.2010 відповідачем працевлаштовано 2 інваліди (ОСОБА_1 та ОСОБА_2В.) (а.с.23).

В порушення ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідачем не виконано обовязок щодо виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць ( у необхідній кількості); створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Відповідачем, лише в квітні, липні та серпні 2010 року надано державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування лише 1 інваліда, замість 2 інвалідів ( а.с.24-26).

Згідно інформації Знам»янського міжрайонного центру зайнятості від 05 05.2011 №03-1243 (а.с.53) на вакансію від 27.04.2010 до відповідача направлено інваліда ОСОБА_3, який був працевлаштований 12.05.2010. На вакансію від 28.07.2010 до відповідача направлено інваліда ОСОБА_4, якому відмовлено у працевлаштуванні. 14.10.2010 на дану вакансію прийнято особу, яка не відноситься до категорії осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в звязку з порушенням відповідачем ст.19 Закону, нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі третини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, що становить 34381,26 грн.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Механізм нарахування пені встановлено Порядком нарахування пені та її сплати.

Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, розмір якої обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України, що діє на момент подання позовної заяви.

Облікова ставка Національного банку України станом на 20.04.2011 складає 7,75%. Одноденний розмір пені складає 0,03%. Кількість днів прострочення, в період з 18.04.2011 по 20.04.2011, склало 3 дні. Таким чином, сума пені становить 30,93 грн. (а.с.5).

Платежів в рахунок погашення заборгованості з адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем не здійснювалось.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить: 34 381,26 грн. (адміністративно -господарські санкції) +30,93 грн. (пеня) = 34412,19грн.

Враховуючи те, що відповідачем, в порушення ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не здійснено працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст.18 цього Закону, не сплачено адміністративно-господарські санкції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до п.34 ст.4 Декрету КМУ від 21.03.1991р. №7-93 „Про державне мито" Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звільняється від сплати державного мита.

Судові витрати не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Знам'янського міського виробничого управління водоканалізаційного господарства, код ЄДРПОУ 05398740 на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, у сумі 34 381 грн. 26 коп. (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят одна гривня 26 коп.) та пеню у сумі 30 грн. 93 коп. (тридцять гривень 93 коп.).

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 27.09.2011.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун