Постанова № 21905395, 12.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2075/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сагуна А.В.,

при секретарі Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Купава-Авто" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Купава Авто ” (далі по тексту ПП „Купава Авто ”) звернулося в суд з адміністративним позовом до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту Олександрійська ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000452310 від 25.03.2011, №0000492310 від 25.03.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомленням-рішення прийнято необґрунтовано та з порушенням норм матеріального права.

Позивач зазначив, що ним правомірно на підставі відповідних документів: видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, правомірно віднесено до валових витрат суму придбаного у ПП «Фартекс плюс»товару. Посилання відповідача на нікчемність правочинів є безпідставними, оскільки правочини не були визнані недійсними в судовому порядку. Також, позивач стверджує, що підприємством згідно податкових накладних, які відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, правомірно віднесено суму ПДВ сплачену ПП «Фартекс плюс»при купівлі будівельних матеріалів та сантехніки.

Олександрійська ОДПІ у письмових запереченнях просила у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те що, оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача відсутні були підстави для включення до валових витрат вартості отриманого від ПП «Фартекс плюс»будівельних матеріалів та сантехніки, оскільки таки правочини є нікчемними через фіктивність зазначеного підприємства. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену зазначеному вище підприємству у вартості придбаних будівельних матеріалів та сантехніки, оскільки податкові накладні виписано на безтоварні операції.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення згідно позовної заяви.

Представники Олександрійської ОДПІ в судовому засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Судом встановлено, що у період з 08.04.2011 по 29.04.2011, на підставі направлень №152/23-10/33423446 від 07.04.2011 та № 314/23-10-334234446 проведена планова виїзна перевірка ПП „Купава Авто” на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, про що складено акт №167/23-10/33423446 від 11.05.2011 (а.с.10-47). Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

-ч.5 ст.203, ч.1 ст.215, ст..216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених між ПП «Фартекс плюс»та ПП „Купава Авто” при придбанні товарів;

-перевіркою не підтверджено обєкт оподаткування з ПДВ та податку на прибуток при придбанні товарів, які підпадають під визначення ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” та ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”;

-п.3.1, ст..3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 48 181 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 48181 грн., в наслідок завищення валових витрат за рахунок віднесення до валових витрат, витрат по придбанню будівельних матеріалів від підприємства, яке має ознаки фіктивності, а саме ПП «Фартекс плюс»;

-пп.7.4.1, 7.4.4., 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 38 545 грн., в тому числі в листопаді 2010 року на суму 14 604 грн., за в грудні 2010 року на суму 23941 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання ТМЦ по податкових накладних, що виписані за відсутності поставок товарів по нікчемним правочинам.

На підставі акту перевірки Олександрійською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000492310 від 25.03.2011, яким визначено зобовязання з податку на прибуток, за основним платежем, у сумі 48 181 грн., за штрафними санкціями 12045,25 (а.с. 49).

Податковим повідомленням-рішенням №0000452310 від 25.03.2011 року визначено зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 38545 грн., штрафних санкцій 9636,25 грн.( а.с.48).

Як вбачається з акту, в порушення п.3.1, ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством завищено валові витрати всього на суму 192725 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 192725 грн., за рахунок внесення до валових витрат, витрат по придбанню будівельних матеріалів від підприємства, яке має ознаки фіктивності, а саме ПП «Фартекс плюс»по нікчемному правочину.

Позиція податкового органу про недійсність видаткових накладних ґрунтується на Акті невиїзної документальної перевірки ПП «Фартекс плюс»№16/23-6/37096971 від 17.03.2011 проведеної Кіровоградською ОДПІ, відповідно до якого за юридичною адресою підприємство не знаходиться, первинні та бухгалтерські документи (договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки) відсутні. Також встановлено, що при здійсненні фінансово-господарських операцій договори не укладалися.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із зазначеного слідує, що до валових витрат платник податку вправі віднести, якщо здійсненні витрати відповідають ознакам, зазначеним вище, а саме: 1) наявність витрат у грошовій, матеріальній або не матеріальній основі; 2) витрати безпосередньо повязані із вартістю придбаних (виготовлених) платником податку товарів (робіт, послуг); 3) товари (роботи, послуги) придбані (виготовлені) для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вказані ознаки платником податку повинні бути підтверджені встановленими законодавством бухгалтерськими та податковими первинними документами.

Зазначений висновок кореспондується з положеннями абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач правомірність віднесення суми 192725 грн. до складу валових витрат обґрунтовує тим, що ним відповідно до усних правочинів придбано у ПП «Фартекс плюс»будівельні матеріали та сантехніку. На підтвердження оплати товару позивачем надано платіжні доручення (а.с. 59-62), а на підтвердження фактичного отримання товару надано накладні (а.с.50-58).

Однак суд вважає, що зазначені документи не можуть бути визнаними як належні докази для віднесення зазначених вище витрат до валових, оскільки позивачем документально не підтверджено ознаку щодо фактичного придбання будівельних матеріалів та сантехніки.

Так, в порушення п.1.ч.1 ст.208 ЦК України правочини між ПП „Купава Авто” та ПП «Фартекс плюс»вчинялися в усній формі.

Згідно п. 1.31 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

На підтвердження виконання зазначених правочинів позивачем не надано належним чином оформлені видаткові накладні або акти прийому-здачі.

Надані ж позивачем накладні не можуть вважатись належними первинними документами на підтвердження придбання будівельних матеріалів та сантехніки, оскільки не відповідають вимогам ч.2. ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

А саме накладні не мають таких обовязкових реквізитів як місце складання та посадову особу, яка здійснила господарську операцію від ПП «Фартекс плюс», що не дає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні даної операції від зазначеного підприємства. Відповідно, зазначені документи не дають підстав для висновку щодо придбання позивачем будівельних матеріалів та сантехніки, тобто про перехід до нього права власності на товар.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порушення зазначеного положення позивачем не надано інших доказів на підтвердження придбання будівельних матеріалів та сантехніки, як наприклад: довіреностей, та, зокрема, товарно-транспортних накладних, наявність яких обовязкова при транспортуванні товарів.

Про відсутність товарного характеру господарської операції також свідчить Акті невиїзної документальної перевірки ПП «Фартекс плюс»№16/23-6/37096971 від 17.03.2011 проведеної Кіровоградською ОДПІ (а.с.188-198).

З огляду на зазначене суд вважає, що позивачем в судовому засіданні не надано доказів щодо наявності підстав, зокрема фактичного придбання будівельних матеріалів та сантехніки, для віднесення суми у розмірі 192725 грн. до валових витрат, що свідчить про обґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем п.3.1, ст..3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 48 181 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 48181 грн., в наслідок завищення валових витрат за рахунок віднесення до валових витрат, витрат по придбанню будівельних матеріалів від підприємства, яке має ознаки фіктивності, а саме ПП «Фартекс плюс».

З матеріалів справи слідує, що позивачем в порушення пп.7.4.1, 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” завищено задекларований розмір податкового кредиту на загальну суму 38545 грн., в тому числі в листопаді 2010 року на суму 14 604 грн., за в грудні 2010 року на суму 23941 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання ТМЦ по податкових накладних, що виписані за відсутності поставок товарів по нікчемним правочинам.

Суд не може погодитися з твердженням позивача про те, що усі операції з купівлі-продажу будівельних матеріалів та сантехніки з ПП «Фартекс плюс»задекларовані на підставі первинних документів, виданих та отриманих податкових накладних. Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо буде доведено, що відомості, які містяться у таких документах не відповідають дійсності.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до абз. 1 та 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із зазначеного слідує, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зокрема, необхідно підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, повязаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобовязань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Абзацом 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 того ж Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно, податкова накладна не підтверджує всі необхідні юридичні факти для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, а тому не може бути визнана безумовною підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Як слідує з акту перевірки позивачем включено до податкових кредитів за вказані періоди суми ПДВ у розмірі 38545,21 грн. на підставі податкових накладних виписаних ПП «Фартекс плюс»(а.с. 59-71).

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника позивача зазначені податкові накладні були виписані при здійсненні господарської операції придбання позивачем у «Фартекс плюс»будівельних матеріалів та сантехники. При цьому документів на підтвердження умов договору, передачі товару, транспортування та зберігання надано не було.

Однак, як слідує з матеріалів справи позивач був платником податку на додану вартість, а тому зобовязаний був вести податковий облік згідно Закону України „Про податок на додану вартість”,

У відповідності до п. п 1, 3 ч. 1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на платника податків і зборів (обов'язкових платежів) покладено зобов'язання вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Зазначені обовязки платника податків є взаємозалежними, оскільки сплачені суми податків і зборів можуть бути визнані належними, лише в тому випадку, якщо вони сплачені відповідно до розміру обєкту оподаткування за ставкою та у порядку визначеному законом, і відповідають фінансово-господарським операціям за відповідний звітний період. Належність сплаченої суми підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.

Зазначений висновок кореспондується з положеннями абз. 2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” згідно якого, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивач не зміг підтвердити відповідними бухгалтерськими документами ні перед податковим органом, ні перед судом наявність факту отримання товару.

Крім того, відповідно до Акту невиїзної документальної перевірки ПП «Фартекс плюс»№16/23-6/37096971 від 17.03.2011 проведеної Кіровоградською ОДПІ, за юридичною адресою підприємство не знаходиться , первинні та бухгалтерські документи (договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки) відсутні (а.с.189-198).

Як вказано вище, згідно вимог чинного законодавства податкові накладні не можуть бути визнані безумовною підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Суд не приймає посилання представників позивача, щодо підтвердження товарності операцій з ПП «Фартекс плюс», на договори підряду з іншими субєктами господарювання, журнали обліку виконаних робіт та акти списання ( а.с. 139-172), оскільки жодним із зазначених документів не підтверджується придбання будівельних матеріалів та сантехніки позивачем саме у ПП «Фартекс плюс».

З огляду на зазначене суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність підстав у позивача для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту вказаних періодів, зокрема в частині доведеності фактичного придбання товару, а тому висновок податкового органу про порушення пп. 74.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 48 181 грн., штрафні санкції 12045,25 є обґрунтованим.

Штрафні санкції, визначені оскаржуваними рішеннями, застосовані відповідно до вимог ст.123.1 ПК України

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкові повідомлення-рішення №0000452310 від 25.03.2011, №0000492310 від 25.03.2011., дійшов висновку, що вони є правомірним і не підлягають скасуванню.

Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 16.09.2011.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун