Постанова № 21904198, 23.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2012 року 2а-373/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма сервіс пріоритет»про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі позивач, Податковий орган) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма сервіс пріоритет»(далі відповідач, Товариство) податкової заборгованості у сумі 3467916,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними облікових карток у відповідача станом на 15.03.2011 утворився податковий борг перед бюджетом у вказаному вище розмірі.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Відповідач жодних заяв, клопотань чи заперечень проти адміністративного позову суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максіма сервіс пріоритет»зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 18.01.2006 №10741070007014441, код за ЄДРПОУ 34001834, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.01.2006 за №24094/29-207, свідоцтво платника податку на додану вартість від 11.02.2009 №100229356, індивідуальний податковий номер - 340018326595, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.10.2011 стан юридичної особи відповідача: перебуває в стані припинення підприємницької діяльності. Відповідач зареєстрований як платник податків в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

На підставі пункту 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»позивачем проведені невиїзні документальні перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку.

На підставі актів невиїзних документальних перевірок своєчасності подання податкової звітності №331/15-1233 від 02.09.2010, №415/15-1220 від 06.10.2010 відповідачу винесено податкові повідомлення - рішення від 02.08.2010 № 0005772302/0 на суму 3466840,00 грн., від 02.08.2010 №0005762302/0 на суму 2061,00 грн., від 27.07.2010 № 0005491705/0 на суму 2756,70 грн., від 06.09.2010 № 0160171512/0 на суму 160,30 грн., від 27.10.2010 №021323 на суму 850,00 грн.

З наявних у справі корінців вказаних податкових повідомлень-рішень вбачається, що всі рішення Податкового органу вручено посадовим особам відповідача.

Судом встановлено, що позивачем була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 відповідача, за результатами якої складено акт № 1808/23-02/34001834 від 19.07.2010.

Вказаною перевіркою встановлено наступні правопорушення: п. 16.4 ст. 16; ст. 3; п. 4.1 ст. 4; п. 5.1 ст. 5; ст.8 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», чим занижено чисту суму податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1576,00 грн.; неподання декларації про прибуток підприємства за І квартал 2010 року, що є порушенням п. 16.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 №283/97-ВР та пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.07.1997р. №168/97-ВР, що призвело до заниження ТОВ «Максіма сервіс пріоритет»податку на додану вартість на загальну суму 2 752911,00 грн.; п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, пп. «а»п. 19.2 ст.19 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», чим занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 918,90 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачу на юридичну адресу було надіслано та вручено першу податкову вимогу №1/5943 від 10.08.2010 на суму 2756,70 грн. та другу податкову вимогу №2/7148 від 24.09.2010 на загальну суму 3467066,28 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи роздруківок облікових карток платника ТОВ «Максіма сервіс пріоритет», загальна сума податкового боргу відповідача станом на 15.03.2011 становила 3 467 916,28 грн.

Сума податкового боргу не була погашена. Доказів оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку отриманих податкових повідомлень-рішень чи податкових вимог судом не отримано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-ХІІ під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Пунктом 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон України № 2181-III) передбачено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Судом встановлено, що в результаті відсутності добровільної сплати відповідачем донарахованих податкових зобовязань на підставі п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181- III, позивачем Товариству виставлено першу податкову вимогу №1/5943 від 10.08.2010 на суму 2756,70 грн. та другу податкову вимогу №2/7148 від 24.09.2010 на загальну суму 3467066,28 грн.

Пунктом 1.3 ст. 1 зазначеного Закону № 2181- III встановлено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги №1/5943 від 10.08.2010 та №2/7148 від 24.09.2010, податковий борг є узгодженим.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають в його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму податкового боргу перед державним бюджетом у розмірі 3467916,28 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма сервіс пріоритет" (код ЄДРПОУ - 34001834) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3 465 159 (три мільйони чотириста шістдесят п"ять тисяч сто п"ятдесят дев"ять) грн. 58 коп. на платіжні реквізити: р/р 31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, МФО 820019, код платежу - 14010100 та суму податкового боргу по податку з доходів найманих працівників у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п"ятдесят шість) грн. 70 коп. на платіжні реквізити: р/р 33119340700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, МФО 820019, код платежу - 11010100.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.