Постанова № 21893161, 22.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1609/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 19 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас», смт. Зуївка

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми «П» № 0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4212858,00 грн. про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, скасування його у повному обсязі

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 21 травня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 22 лютого 2012 року

ОСОБА_3 за дов. від 5 січня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми «П» № 0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4212858,00 грн. про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, скасування його у повному обсязі.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення форми «П» № 0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4212858,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність заниження суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. в сумі 4212858,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням. Позивач вважає помилковим висновок податкового органу про неправомірність включення у податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (1-й кв. 2011р.) в сумі 4212858,00 грн., чим порушено п. 3. підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України (далі ПК України). Зазначає, що згідно із пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, пункт 150.1 статті 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмежень витрат, що мають бути враховані у вкладі валових витрат ІІ кварталі 2011р. норма не містить.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях проти позовних вимог заперечував. Вважав, що дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України дають підстави вважати, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Згідно із абз. 2 п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь - яких інших звітних періодів.

Впаковуючи принцип зворотної дії законів в часі, у зв'язку із набранням 01.04.2011р. чинності розділом III ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Враховуючи викладене, представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35711637, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Харцизьку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

31.10.2011р. ДПІ у м. Харцизьку здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, наслідки якої викладені в акті перевірки від 31.10.2011р. № 26431/15-1-35711637 (арк. справи 17, 18).

За результатами перевірки керівником податкового органу 14.11.2011р. на підставі п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, за порушення п. 1 та абз. 2 п. 3 підрозділу ХХ Перехідних положень ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010131510, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток на 4212858,00 грн. (арк. справи 32).

Рішенням ДПА у Донецькій області від 06.12.2011р. № 12277/10/25-113-1 та рішенням ДПС України від 12.01.2012р. № 616/6/10-2115 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги позивача без задоволення (арк. справи 23 25, 30, 31).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом виявлено, що в порушення п. 1 та абз. 2 п. 3 підрозділу ХХ Перехідних положень ПК України позивачем до рядку 06.6. у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. включено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2010р. 4212858,00 грн. (рядок 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування попереднього 2010р.).

З метою встановлення правильності розрахунку позивач значення рядка 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І квартал 2011р. необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2009 2010р.р.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон № 2275-VI набрав чинності 16.06.2010р., порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2009р. (арк. справи 50), за підсумками цього року позивач мав відємне значення обєкта оподаткування в сумі «-4071 704,00 грн.» (рядок 08).

У відповідності до абз. 1 п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, в декларації за 2010р. (арк. справи 60) у складі валових витрат позивач враховував 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, тобто 814 341,00 грн. (4071 704,00 * 20% = 814 341,00) та відобразив її у рядку 04.9.

Залишок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування склав 80%, тобто, 3257363,00 грн. (4071 704,00 - 814 341,00).

У відповідності до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І кв. 2011р. (арк. справи 91) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (в даному випадку 80% - 3257363,00 грн.) та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010р. складає 955 495,00 грн. (арк. справи 60) Всього 4212 858,00 грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І кв. 2011р.

Аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010р. до складу валових витрат І-го кв. наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010р. до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

А у 2011р. планку податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р. а також сам збиток, який виник у 2010р. без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачем вірно включено до складу відємного значення І кв. 2011р. суму 4212 858,00 грн. (80% залишку суми, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р. - 3257363,00 грн.) та суму 955 495,00 грн., як збиток 2010р. (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010р.).

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 ПК України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI.

Так, згідно із п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011р. всю суму від'ємного значення обєкта оподаткування.

Разом з тим п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кв. 2011р. (арк. справи 91) є від'ємне значення в сумі «- 4263 104,00» грн. (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм п. 3. підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за ІІ кв. 2011р. у рядку 06.6 (арк. справи 63 65).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає висновків акту перевірки, про те, що до складу ІІ кв. 2011р. позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010р. в сумі 4212 858,00 грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень ПК України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПК України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення ІІ кварталу 2011р.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Суд вважає, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно із п. 7.3. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України і цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу2011 року з 2010 р.».

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми «П» № 0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4212858,00 грн. про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення форми «П» № 0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4212858,00 грн. про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 лютого 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 27 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.