Постанова № 21893134, 23.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/895/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від № 0003011500 від 10.11.2011р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 11 січня 2012 року

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 3 січня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від № 0003011500 від 10.11.2011р.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від № 0003011500 від 10.11.2011р. на суму 280412,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ кв. 2011р. в сумі 280 412,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням. Позивач вважає помилковим висновок податкового органу про неправомірність включення у податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ кв. 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (1-й кв. 2011р.) в сумі 885 801,00 грн., чим порушено п. 3. підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України (далі ПК України). Не погоджується з доводами відповідача про незаконне включено до складу валових витрат І кв. 2011р. від'ємного значення об'єкту оподаткування за попередній податковий період (за 2010р.) в сумі 280 412,00 грн.

Зазначає, що згідно п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Посилаючись на норми п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, яка не обмежує платника податків у включенні до складу ІІ кварталу збитків попередніх періодів, не погоджується з думкою перевіряючих, що він не мав права в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку 06.6 - «від'ємне значення обєкт оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення лише І кварталу 2011 року, без урахуванням збитків, одержаних у 2010 році.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позовних вимог заперечував. Зазначив, що згідно із п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, пункт 150.1 статті 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України дають підстави вважати, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Підтвердженням вказаного також слугує абз. 2 п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь - яких інших звітних періодів.

Впаковуючи принцип зворотної дії законів в часі, у зв'язку із набранням 01.04.2011р. чинності розділом III ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Також відповідач зазначив, що у декларації з податку на прибуток позивача за II квартал 2011 року наявна арифметична помилка у рядку 06.6, яка призвела до перекручення відомостей на 30 тис. грн.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.05.1995р., включене до ЄДРПОУ за номером 00176360 (арк. справи 20 26).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

01.11.2011р. ДПІ у Петровському районі м. Донецька здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, наслідки якої викладені в акті перевірки від 01.11.2011р. № 1260/15/00176360 (арк. справи 6, 7).

За результатами перевірки керівником податкового органу 10.11.2011р. на підставі п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58 ПК України, за порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003011500, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток на 310412,00 грн. (арк. справи 8).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом виявлено методологічна помилка, а саме, в порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідних положень» ПК України до складу витрат підприємства за ІІ квартал 2011 року включено від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням збитків, одержаних за 2010 рік, а також в порушення заповнення форми декларації з податку на прибуток, затвердженої Наказом ДПА України від 28.02.2011р. № 114, рядок 06.6 гр. 3 дорівнює 885801,00 грн., а повинен дорівнювати 575389,00 грн. В додатку АВ (згідно наданих пояснень) ряд. 06.2.3 гр. 3 дорівнює 20982,00 грн., а повинен - 31723,00 грн., гр. 06.2 дорівнює 69273,00 грн., а повинна 80014,00 грн.

Таким чином, на думку податкового органу, позивачем завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в сумі 310412,00 грн.

Суд приходить до висновку, що з метою встановлення правильності розрахунку позивачем суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ кв. 2011р. необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2010р. та І квартал 2011р.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон № 2275-VI набрав чинності 16.06.2010р., порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2010р. (арк. справи 49), за підсумками цього року позивач мав відємне значення обєкта оподаткування в сумі «-280 412,00 грн.» (рядок 08).

У відповідності до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І кв. 2011р. (арк. справи 52) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення 280 412,20 грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І кв. 2011р.

Аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010р. до складу валових витрат І-го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010р. до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

А у 2011р. планку податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р. а також сам збиток, який виник у 2010р. без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачем вірно включено до складу відємного значення 1-го кв. 2011р. суму 280412,00 грн.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 ПК України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI.

Так, згідно із п. 150.1. ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат І календарного кварталу 2011р. всю суму від'ємного значення обєкта оподаткування.

Разом з тим, п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX Перехідних положень ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, з аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кв. 2011р. (арк. справи 52) є від'ємне значення в сумі «-855 801,00» грн. (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм п. 3. підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України включив до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за ІІ кв. 2011р. у рядку 06.6 (арк. справи 32, 33). Разом з тим, суд враховує те, що позивачем помилково у декларації за ІІ кв. 2011р. у рядку 06.6 зазначена сума 885801,00 грн. замість 855 801,00 грн., у звязку із чим позивач уточнив позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає висновків акту перевірки, про те, що до складу ІІ кв. 2011р. позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010р. в сумі 280412,00 грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень ПК України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПК України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення ІІ кварталу 2011р.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Суд вважає, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно із п. 7.3. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України і цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу2011 року з 2010 р.».

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від № 0003011500 від 10.11.2011р. на суму 280412,00 грн. задовольнити.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від № 0003011500 від 10.11.2011р. на суму 280412,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 грн. 02 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 лютого 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.