Постанова № 21893081, 27.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/652/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі          Окрибелашвілі В.О.,

12 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Окрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2», м. Кіровське

про стягнення коштів з наявних рахунків у банках в рахунок погашення заборгованості у загальній сумі 3861449,96 грн. з податку на додану вартість в сумі 3 794 006,55 грн., з податку на прибуток в сумі 67431,08 грн., зі збору за спеціальне використання води в сумі 12,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов. від 2 лютого 2012 року

від відповідача: ОСОБА_2 – за дов. від 14 листопада 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Кіровською об’єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» про стягнення коштів з наявних рахунків у банках в рахунок погашення заборгованості у загальній сумі 3861449,96 грн. з податку на додану вартість в сумі 3 794 006,55 грн., з податку на прибуток в сумі 67431,08 грн., зі збору за спеціальне використання води в сумі 12,33 грн.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути кошти з наявних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на прибуток в сумі 67431,08 грн. на користь Державного бюджету України

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках позивач вважає норми ст. 67, 68 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, ст.ст. 14, 20, 41 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 67431,08 грн. у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень та в результаті нарахування пені. Відповідачу була направлена податкова вимога. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду письмову заяву.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» зареєстроване як юридична 12.08.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 32295652, перебуває на податковому обліку у Кіровській ОДПІ з 20.08.2003р. (арк. справи 4, 5).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.32. п. 20.1. ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби надавати відстрочення та розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом.

Згідно із п. 32.2. ст. 32 ПК України зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі розстрочки.

Пунктами 100.1., 100.6. ст. 100 України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Згідно із п. 1.4. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1036, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1431/18726, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Між позивачем - Кіровською ОДПІ та відповідачем укладено договір про розстрочення податкового боргу від 27.09.2011р. № 24-113/8 (арк. справи 12, 13), яким розстрочені податкові зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 200000,00 грн., у т.ч. за основним платежем – 160391,91 грн. та 39608,19 грн. – за штрафними санкціями зі сплатою по 66666,67 грн. до 13.10.2011р, 15.11.2011р. та 15.12.2011р.

Внаслідок несплати податкових зобов’язань за наведеним договором утворилась заборгованість з податку прибуток у розмірі 66666,67 грн., у т.ч. 53463,93 грн. за основним платежем та 13202,73 грн. – за штрафними санкціями.

Крім того, відповідачу нарахована пеня в сумі 764,42 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на прибуток.

Загальна сума заборгованості становить 67431,08 грн. і підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки (арк. справи 37, 85, 86).

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 11.04.2011р. № 53 (арк. справи 24), яка отримана відповідачем, про що свідчить підпис на їх її корінці. Відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкові вимоги надсилаються у такому самому порядку як і податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 87).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» про стягнення коштів з наявних рахунків у банках в рахунок погашення заборгованості з податку на прибуток в сумі 67431,08 грн. на користь Державного бюджету України – задовольнити.

Стягнути кошти з наявних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на прибуток в сумі 67431,08 грн. на користь Державного бюджету України на бюджетний рахунок одержувача № 31112009700057, код платежу 11021000, код ЗКПО 34686626, одержувач - Кіровське відділення Державного казначейства в установі банку ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 лютого 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Абдукадирова К.Е.