Постанова № 21892724, 27.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1188/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Давиденко Т.В.

при секретаріПавленко М.С.

Приміщення суду за адресою: 83052. м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання: Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довір. від 07.02.2012 року № 08-790

від відповідача не з'явились

розглянувши позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування га випадок безробіття

до відповідача ОСОБА_2

про стягнення заборгованості по виплаченим коштам по безробіттю в сумі 7186 грн. 95 коп.

ВСТАНОВИВ:

Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаченим коштам по безробіттю в сумі 7186 грн. 95 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим. що ОСОБА_2 має заборгованість перед Маріупольським міським центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по виплаченим коштам по безробіттю, оскільки на час здійснення таких виплат не надав відомостей щодо того, що він з 20.12.2002 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Враховуючи наведене, Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування па випадок безробіття просить стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі7186 грн. 95 коп. на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його участю не надав.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.

З 23.06.2011 року по 05.10.2011 рік ОСОБА_2 перебував на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості як безробітний.

В період з 23.06.2011року по 31.08.2011 року центром зайнятості ОСОБА_2 призначені виплати коштів на допомогу по безробіттю в сумі 7186 грн.95 коп., про що свідчить довідка (а.с. 16).

Центром зайнятості проведене розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за результатами якого складений акт від 05.10.2011 року № 2628 (а.с.9).

Під час розслідування встановлено, то ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в період перебування на обліку в Маіупольському міському центрі зайнятості не повідомив про здійснення ним приватної підприємницької діяльності з 20.12.2002 року по теперішній час, тому отримання ним допомоги по безробіттю з 23.06.2011 року по 31.08.2011 року в сумі 7186 гри. 95 коп. є незаконним.

Маріупольським міським центром зайнятості направлений лист на адресу ОСОБА_2 від 10.10.2011 року № 09-2489, в якому запропонував повернути суму виплачених коштів по безробіттю. (а.с. 12).

На час звернення до суду ОСОБА_2 зазначену суму у добровільному порядку не повернув.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача виплачену допомогу по безробіттю в зазначеній сумі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до абзац 5 ч. 2 ст. 12 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування па випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонд, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Тобто позивач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері зайнятості населення.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Як зазначалось раніше, відповідач перебував на обліку у позивача як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та у цей же період зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Статтею 1 Закон України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Оскільки відповідач зареєстрований в якості СПД, в розумінні зазначеної норми Закону, він відноситься до категорії зайнятого населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення зазначеної норми Закону відповідач не повідомив центр зайнятості -позивача у справі про реєстрацію в якості СПД у період, коли він перебував на обліку в якості безробітного.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітного відповідач був зареєстрований в якості суб'єкта господарської діяльності, про що Центр зайнятості повідомлений не був, позивач правомірно, в межах повноважень та у спосіб визначений Законом, звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, тому така позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного. керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 2 ст, 8-11, ст. 94.,ст. 122-150, ст.158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С ТА Н О В И В :

Позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаченим коштам по безробіттю в сумі 7186 грн. 95 коп.- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місцепроживання: АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 37175305900053 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 24815706) виплачені кошти по матеріальному забезпеченню на випадок безробіття в розмірі 7186 грн. 95 коп.

Постанова Донецького окружною адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суд першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою етапі 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 27.02.2012 року проголошений повний текст постанови.

Суддя Давиденко Т.В.