Постанова № 21891496, 14.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/20514/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретаріПіскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 року № 2/10), відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя до товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 22151,50 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Іллічівському районі м. Маріуполя (ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 22151,50 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» (ТОВ «Внештранс», відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 22151,50 грн., яка виникла у звязку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобовязань згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2011 року № 1012 за період березень-вересень 2011 року. Приймаючи до уваги факт несплати ТОВ «Внештранс» суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.

Представник ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, заяву про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Внештранс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької ради 14.05.2003 року за № 1274120 0000 004347, на податковому обліку як основний платник податків перебуває в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя з 02.06.2003 року за № 167. Ідентифікаційний код юридичної особи - 32457736, місцезнаходження за даними Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2011 року: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, пр.-т. Леніна, буд. 102, кв. 151.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Внештранс» 21.04.2008 року укладено з Маріупольською міською радою договори оренди земельної ділянки за №04:08:162:00280 на 0,3815 га та за № 04:08:162:00279 на 0,1677 га строком дії на 10 (десять) років до 27.11.2017 року.

Отже, ТОВ «Внештранс» є платником податку з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач самостійно визначив на 2011 рік свої податкові зобовязання з податку з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі орендна плата за землю) на підставі поданої до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2011 року за № 1012, згідно якої таке податкове зобовязання становить 37973,95 грн. (по 3 164,50 грн. щомісяця з січня по листопад 2011 року та 3164,45 грн. у грудні 2011 року).

У відповідності до облікової картки з зазначеного податку, відповідач має заборгованість з орендної плати за землю за 2011 рік у загальному розмірі 22151,50 грн., а саме:

- по строку сплати станом на 30.03.2011 року нараховано 3164,50 грн.;

- по строку сплати станом на 30.04.2011 року нараховано 3164,50 грн.;

- по строку сплати станом на 30.05.2011 року нараховано 3164,50 грн.;

- по строку сплати станом на 30.06.2011 року нараховано 3164,50 грн.;

- по строку сплати станом на 30.07.2011 року нараховано 3164,50 грн.;

- по строку сплати станом на 30.08.2011 року нараховано 3164,50 грн.;

- по строку сплати станом на 30.09.2011 року нараховано 3164,50 грн..

За даними облікової картки з орендної плати за землю, наданої до матеріалів справи ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, ТОВ «Внештранс» станом на 11.11.2011 року має податкову заборгованість з зазначеного податку на загальну суму у розмірі 22151,50 грн. (3164,50 грн. х 7 місяців).

Заборгованість з орендної плати за землю у наведеній сумі підтверджується також довідкою ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 21.10.2011 року № 11677/10/24-013.

Про факт існування у відповідача заборгованості перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності свідчать документи, що є в матеріалах справи. Так, з метою погашення такої заборгованості ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя приймалися заходи, передбачені чинним на час виникнення порушення Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме боржнику направлялись перша та друга податкові вимоги, відповідно - від 04.03.2009 року № 1/86 та від 01.06.2009 року № 2/184.

Також начальником ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя 21 січня 2010 року прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків ТОВ «Внештранс» в рахунок погашення його податкового боргу.

Вказані заходи не призвели до погашення заборгованості.

В матеріалах справи, відсутні докази щодо оскарження відповідачем зазначених першої та другої податкових вимог.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобовязання платників податків, один з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 цього ж Закону).

Приписами Податкового кодексу України встановлений порядок обчислення плати за землю, строк плати за землю, відповідальність за порушення вимог цього кодексу.

Так, відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 ПКУ, яким встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Дана норма кореспондується з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п. 290.1 ст. 290 ПКУ).

Пунктом 309.2 статті 309 ПКУ встановлено, що платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.

Податковим кодексом України (далі ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, узгоджена сума грошового зобовязання самостійно визначеного відповідачем та не сплачена в установлені строки є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обовязки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 22151,50 грн. не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя до товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 22151,50 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32457736, місцезнаходження за даними Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, пр.-т. Леніна, буд. 102, кв. 151) на користь місцевого бюджету (р/р 33215812700053, код платежу 13050200, одержувач місцевий бюджет Іллічівського району м. Маріуполя, Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694), податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2011 року № 1012 за період березень-вересень 2011 року в сумі 22151,50 грн. (двадцять дві тисячі сто пятдесят одна грн. 50 коп.).

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представника позивача 14 листопада 2011 року. Повний текст постанови виготовлений 18 листопада 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.