Постанова № 21890857, 20.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/11455/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретарі          Шимко Н.В.,

за участю

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 11062544,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», на момент звернення до суду, має податковий борг, який утворився у зв’язку із несплатою у повному обсязі податкового зобов’язання у зазначеному вище розмірі з податку на додану вартість, самостійно визначеного платником податків. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову, оскільки це не суперечить закону і не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів, виходячи при цьому з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції, зокрема, виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до приписів абз. 1-2 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

П.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 41.1.1. п.4.1. ст.41 Податкового кодексу України, - контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органом стягнення, у відповідності до приписів п.п. 14.1.137. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 4.15. ст. 41 Податкового кодексу України, - органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, заявник, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі за текстом - СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку), - є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі за текстом, - ДП «ВК «Краснолиманська») (код ЄДРПОУ 31599557; 85310, Донецька область, м. Родинське) 23.11.2001 р. зареєстровано Виконавчим комітетом Краснолиманської міської ради Донецької області як юридична особа. На облік в СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку як платник податків взяте з 27.11.2001 р. за № 118, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків.

          Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року № 900415748 від 17.06.2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання в сумі 14015962 грн.

Позивач частково сплатив податкові зобов’язання за наведеною декларацією в сумі 2953417,50 грн., але внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов’язань в повному обсязі утворилась заборгованість з ПДВ у загальному розмірі 11062544,50 грн., яка підтверджується даними зворотнього боку облікової картки платника податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до ст. 54 зазначеного Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. ст. 202 Податкового кодексу України визначено звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість календарний місяць.

Відповідно до вимог ст. 203 Кодексу, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом податкове зобов’язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

          З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено рекомендованим листом з повідомленням першу податкову вимогу за №1/4 від 08.02.2010р. та другу податкову вимогу №2/25 від 06.05.2010р.

          Крім того, 07.06.2010 р. прийнято рішення № 3/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Таким чином, необхідні заходи щодо самостійного погашення платником податків боргу податковим органом вжиті.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.           

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158–163, 185-186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість, – задовольнити повністю.          

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557; 85310, Донецька область, м. Родинське) на користь Державного бюджету України (р/р 31114029700002, код платежу 14010100, отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 23977045, банк – ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 11 062 544 (одинадцять мільйонів шістдесят дві тисячі п’ятсот сорок чотири) грн. 50 коп. з рахунків платника податків - Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» у банках, що його обслуговують.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 22.07.2011р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 20.07.2011р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       Ушенко С. В.