Постанова № 21890854, 19.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 р. справа № 2а/0570/10745/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретаріШимко Н.В.,

за участю

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача - не з”явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівської об”єднаної державної податкової інспекції до Підприємства об”єднання громадян „Артемівське учбово-виробниче підприємство „Зоря” Українського товариства сліпих” про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника строком на 2 місяці та зобов”язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Артемівська об”єднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Підприємства об”єднання громадян „Артемівське учбово-виробниче підприємство „Зоря” Українського товариства сліпих” про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника строком на 2 місяці та зобов”язання допустити податкового керуючого на територію підприємства з метою перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, обстеження виробничих та складських приміщень, а також надати документи фінансово-господарської діяльності для опису більш ліквідних активів.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 22.06.2011р. за відповідачем значиться податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 133268, 96 грн. З метою стягнення податкового боргу 31.03.2011р. позивачем винесена податкова вимога № 41, яка отримана представником відповідача. 07.04.2011р. податковим керуючим проведений опис майна платника податків, про що складено відповідний акт, зазначене в акті майно знаходить в податковій заставі. До повноважень податкового керуючого, відповідно до положень Податкового Кодексу України (далі по тексту ПКУ) та приписів Порядку призначення та звільнення, а також функцій та повноважень податкового керуючого, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. за № 1430/18725, визначені основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави, зокрема, здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі. Листом позивача від 08.06.2011р. № 15431/10/024 керівника відповідача повідомлено про проведення податковим керуючим перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі. 14.06.2011р. при прибутті податкового керуючого на підприємство для перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, його не допущено до перевірки, про що ним, у відповідності до вимог п. 91.4. ст. 91 ПКУ, складено відповідний акт від 14.06.2011р. Оскільки приписами зазначеної статті ПКУ передбачено у разі перешкоджання виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, звернення органу державної податкової служби до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов”язання його виконати законні вимоги податкового керуючого, просив зупинити видаткові операції на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника строком на 2 місяці та зобов”язати допустити податкового керуючого на територію підприємства з метою перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, обстеження виробничих та складських приміщень, а також надати документи фінансово-господарської діяльності для опису більш ліквідних активів.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, а також зазначили, що позивач листом від 08.06.2011р. № 15361/10/24 звертався до відповідача в порядку ст. 73 ПКУ та п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2010р. № 1245 „Про затвердження порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом”, в якому просив надати інформацію щодо договорів оренди приміщень, які належать підприємству, рахунків на оплату електроенергії, рахунків на оплату води, найменувань та сум залишку готової продукції, назв та кодів за ЄДРПОУ постачальників сировини, залишків сировини, обладнання, яке належить підприємству, а також розрахунків за реалізовану продукцію (матеріали), рух грошових коштів, отриманих від реалізації матеріалів згідно руху по розрахунковим рахункам та касі підприємства, але до теперішнього часу відповідачем зазначена інформація не надана. Просять позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що 07.04.2011р. податковим керуючим проведений опис майна підприємства, яке, як і все інше майно підприємства, є власністю Всеукраїнської громадської організації інвалідів Українського товариства сліпих і відповідачу передано лише в оперативне управління. Щодо витребовуваної позивачем інформації зазначив, що, по-перше, строк її надання, який встановлено законом від 10 до 30 днів, не сплинув, по-друге, перелік витребовуваних документів значно перевищує необхідні документи для знаходження більш ліквідних активів, а по-третє, на підприємстві відсутні ліквідні активи, про що неодноразово доводилося до відома працівників податкової інспекції.

Відповідач до суду заяви про відкладення розгляду справи не надав, у зв”язку з чим суд визнав можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Підприємство об”єднання громадян „Артемівське учбово-виробниче підприємство „Зоря” Українського товариства сліпих” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 07.04.1993р., включене до ЄДРПОУ за номером 03967607, як платник податків перебуває на податковому обліку в Артемівській об”єднаній державній податковій інспекції з 29.04.1993р.

Згідно роздруківки зворотнього боку облікової картки платника податків (відповідача) станом на 22 червня 2011 року за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 133268, 96 грн.

31 березня 2011 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми „Ю” № 41, якою повідомлено платника податків про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями в сумі 135488,48 грн. та виникнення права податкової застави. Податкова вимога була отримана платником податків 07 квітня 2011 року.

В цей же день заступником начальника Артемівської ОДПІ прийнято Рішення № 9 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим ОСОБА_2 проведено опис майна відповідача на загальну суму 143440,00 грн. Описане майно знаходиться у податковій заставі, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 31027519 від 12.04.2011р. та акт опису майна від 07.04.2011р. № 8, на підставі якого майно було включене до реєстру обтяжень.

Наказом Артемівської ОДПІ від 02 червня 2011 року № 339 призначено податкового керуючого підприємства-боржника Підприємства об”єднання громадян „Артемівське учбово-виробниче підприємство „Зоря” Українського товариства сліпих” ОСОБА_2

08.06.2011р. податковим органом сформовано повідомлення за № 9, а також листа № 15431/10/24, якими відповідача повідомлено про проведення з 09.06.2011р. перевірки стану збереження майна відповідача, яке перебуває в податковій заставі, на підставі п. 91.3. ст. 91 ПКУ та Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1039. Вказані повідомлення та лист були отримані представником відповідача, про що свідчить його підпис на зазначених документах.

14 червня 2011 року, у зв”язку з недопущенням відповідачем податкового керуючого на територію платника податків, податковим керуючим ОСОБА_2 складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого, на якому представником відповідача власноручно зазначено про причини недопуску, якими стало те, що всі активи підприємства не є його власністю.

Саме цей акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого позивач визначив як підставу для звернення до суду з позовними вимогами про зупинення видаткових операцій.

Відповідно до п. 91.3. ст. 91 ПКУ, податковий керуючий, окрім іншого, описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом.

На виконання ст. 91 розділу II ПКУ та ст. 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1039, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за N 1434/18729, затверджено Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, яке регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі.

Метою проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

Згідно із п. 2.1. цього Положення, перевірка стану збереження майна платника податків проводиться у разі поширення на майно платника податків права податкової застави.

Як вбачається з матеріалів справи майно платника податків знаходиться у податковій заставі, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 31027519 від 12.04.2011р. та акт опису майна від 07.04.2011р. № 8, на підставі якого майно було включене до реєстру обтяжень.

Відповідно до п. 89.1. ст. 89 ПКУ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Наявність податкового боргу підтверджується податковою вимогою від 31.03.2011р. № 41 на суму 135488,48 грн., яка була отримана відповідачем.

Податкова вимога не відкликана та не скасована у відповідності до ст. 60 ПКУ, отже сума податкового боргу є не погашеною.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог п. 91.3. ст. 91 ПКУ, податковий керуючий має право здійснювати перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, оскільки майно платника податків, що має податковий борг, знаходиться у податковій заставі.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.5., 3.1. Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1039, виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, покладається на податкових керуючих.

Для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток1).

Про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий попередньо повідомляє такого платника податків.

Відповідно до п. 3.8. Положення, у разі недотримання податковим керуючим вимог, передбачених цим Положенням, платник податків може не допустити податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, а також повідомити про факт порушення керівника відповідного органу державної податкової служби або оскаржити дії податкового керуючого відповідно до чинного законодавства.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи міститься повідомлення позивача про проведення з 09.06.2011р. перевірки стану збереження майна відповідача, яке отримано відповідачем, що свідчить про те, що платник податків був попередньо повідомлений про проведення перевірки стану збереження майна.

Проте, відповідач 14.06.2011р. фактично не допустив податкового керуючого ОСОБА_2 до проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, про що складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 14.06.2011р. № 1.

Пунктом 91.4. ст. 91 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов”язання платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано встановлений ПКУ та Положенням про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1039, порядок проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в частині своєчасного повідомлення про її проведення і складання відповідно акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого.

В обгрунтування своєї правової позиції відповідачем зазначено, що підставою для недопущення податкового керуючого на територію підприємства (платника податків) з”явилося те, що майно підприємства не є його власністю.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача, оскільки Рішення позивача від 07.04.2011р. № 9 про опис майна у податкову заставу та акт опису майна від 07.04.2011р. № 8, на підставі яких майно платника податків знаходиться у податковій заставі, відповідачем на час розгляду справи не оскаржені, отже є чинними, а тому відповідач зобов”язаний був виконати вимоги закону щодо допуску податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, щодо позовних вимог в частині зобов”язання відповідача допустити податкового керуючого на територію підприємства з метою обстеження виробничих та складських приміщень та надати документи фінансово-господарської діяльності підприємства для опису більш ліквідних активів суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, 08.06.2011р. позивачем було сформовано повідомлення за № 9 і лист №15431/10/24, якими відповідача було повідомлено про проведення з 09.06.2011р. саме перевірки стану збереження майна відповідача, яке перебуває в податковій заставі, на підставі п. 91.3. ст. 91 ПКУ та Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1039.

Тобто, виходячи із тексту повідомлення, податковий керуючий не направлявся до відповідача з метою обстеження виробничих та складських приміщень, а отже не мало місця й порушення з боку відповідача в цій частині.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, листом від 08.06.2011р. № 15361/10/24 позивач звертався до відповідача в порядку ст. 73 ПКУ та п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2010р. № 1245 „Про затвердження порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом”, в якому просив надати інформацію щодо договорів оренди приміщень, які належать підприємству, рахунків на оплату електроенергії, рахунків на оплату води, найменувань та сум залишку готової продукції, назв та кодів за ЄДРПОУ постачальників сировини, залишків сировини, обладнання, яке належить підприємству, а також розрахунків за реалізовану продукцію (матеріали), рух грошових коштів, отриманих від реалізації матеріалів згідно руху по розрахунковим рахункам та касі підприємства.

Доказів щодо часу отримання зазначеного листа повноважним представником відповідача позивачем в судовому засіданні не надано.

Суд звертає увагу позивача, що вказаний вище лист сформовано на підставі ст. 73 ПКУ та п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2010р. № 1245 „Про затвердження порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом”.

Статтями 72 та 73 ПКУ передбачено збір та отримання органами державної податкової служби податкової інформації, визначеної в ст. 72 ПКУ, періодично або на окремий письмовий запит та у терміни, визначені п. 73.2. ст. 73 цього Кодексу (від 10 днів до одного місяця), а ні як не документів, необхідних для опису майна платника податків у податкову заставу.

Відповідно до приписів п. 72.1. ст. 72 ПКУ, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, між іншим, від платників податків та податкових агентів, зокрема, інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов”язаних із визначенням об”єктів оподаткування (податкових зобов”язань), первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов”язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків та про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Надання платниками податків в порядку ст. 73 ПКУ іншої інформації, ніж перелічена в ст. 72 ПКУ, не передбачено.

Пунктом 89.4. ст. 89 ПКУ визначено, що у разі коли платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

При цьому, опис майна платника податків у податкову заставу може бути здійснений податковим керуючим при обстеженні виробничих та складських приміщень такого платника податків.

Складення Акту відмови є підставою для звернення органу державної податкової служби до суду з вимогами щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В судовому засіданні встановлено, що податковий керуючий не звертався до відповідача з вимогою надати документи, необхідні для опису майна у податкову заставу, і зазначеного акту відмови не складав.

З наведеного слідує, що ненадання документів, необхідних для опису майна у податкову заставу, є підставою для звернення податкового органу до суду з вимогами про зобов”язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу у разі складення відповідного акту відмови.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків (відповідача), суд зазначає наступне.

Статтями 89 та 91 ПКУ передбачені умови, підстави та порядок звернення податкового органу до суду з позовними вимогами про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Пунктом 91.4. ст. 91 ПКУ передбачено звернення податкового органу до суду із зазначеними позовними вимогами, зокрема, у разі перешкоджання платником податків виконанню податковим керуючим повноважень щодо здійснення перевірки стану збереження майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтею 94 ПКУ передбачені умови, підстави та порядок накладення керівником податкового органу адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, при відмові платника податків від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 94.6 зазначеної статті передбачений арешт коштів на рахунку платника податків, який здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення податкового органу.

Разом з тим, відповідно до п. 94.1. ст. 94 ПКУ, адміністративний арешт майна платника податків, в тому числі і арешт коштів на рахунках платника податків, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків і арешт коштів на рахунках такого платника податків є взаємовиключними поняттями і, у разі задоволення позовних вимог щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, оскільки, адміністративний арешт є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов”язку, позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги визначені податковим органом у позовній заяві підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Артемівської об”єднаної державної податкової інспекції до Підприємства об”єднання громадян „Артемівське учбово-виробниче підприємство „Зоря” Українського товариства сліпих” про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника строком на 2 місяці та зобов”язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції на рахунках Підприємства об”єднання громадян „Артемівське учбово-виробниче підприємство „Зоря” Українського товариства сліпих” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Маріупольська, 15, ЄДРПОУ 03967607) строком на 2 (два) місяці з дати набрання постановою законної сили.

Зобов”язати Підприємство об”єднання громадян „Артемівське учбово-виробниче підприємство „Зоря” Українського товариства сліпих” ” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Маріупольська, 15, ЄДРПОУ 03967607) допустити податкового керуючого Артемівської об”єднаної державної податкової інспекції на територію підприємства для перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 липня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 21 липня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі або складання постанови в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ушенко С. В.