Постанова № 21890016, 12.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2012 р. (11:30) Справа №2а-1782/12/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

до Ялтинського відділення громадської організації «Кримський союз вязнів жертв нацизму»

про стягнення заборгованості в сумі 512,00 грн.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 представник, довіреність № 3019/10.0 від 29.02.2012 р.

від відповідача не зявився

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з Ялтинського відділення громадської організації «Кримський союз вязнів жертв нацизму» (далі відповідач) заборгованості в сумі 512,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата податку на прибуток.

Ухвалою суду від 13.02.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2011 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, враховуючі думку представника позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника або про відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 28.07.1995 року зареєстрований Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, та взятий на податковий облік з 21.12.1998 року.

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація, згідно зі ст. 49 цього Кодексу подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Позивачем 18.01.2011 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, якою встановлено порушення відповідачем п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв в період, за який відповідач повинен був подати звітність з податку на прибуток), а саме: ненадання звіту про використання коштів неприбутковими організаціями та установами за І квартал 2010 року, граничний строк подання якого 11.05.2010 року, що відображено в акті № 4014/15-1/24037746 від 18.01.2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем 16.03.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000891501, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу 25.03.2011 року та повернено з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також, позивачем 07.06.2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з податку на прибуток, якою встановлено порушення п. 49.2 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: ненадання податкового звіту про використання коштів неприбутковими організаціями за І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, 2010 рік, за І квартал 2011 року, що відображено в акті № 1476/24037746/15-1 від 07.06.2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем 20.07.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005441501, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 342,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу 25.07.2011 року та повернено з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У звязку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобовязань в установлені законодавством строки, позивачем 18.04.2011 року виставлено відповідачу податкову вимогу № 396 від 24.05.2011 року на суму 170,00 грн., яка отримана останнім 29.06.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, грошове зобовязання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток (штрафні санкції) в сумі 512,00 грн.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи надіслання позивачем податкової вимоги № 396 від 24.05.2011 року та дотримання строків, передбачених п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, станом на день розгляду позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу в сумі 170,00 грн., у звязку з чим позовні вимоги належать задоволенню в частині стягнення з відповідача 170,00 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що зазначену вимогу виставлено на суму заборгованості, яка виникла станом на 19.05.2011 року, у звязку з чим така вимога не є доказом дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України щодо стягнення заборгованості з податку на прибуток у сумі 342,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005441501 від 20.07.2011 року.

Так, п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, що на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається, у випадку її направлення за попередній період, проте суд зауважує, що вказаний пункт застосовується лише якщо нарахована сума грошового зобовязання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження. На підставі викладеного застосування вказаної норми є необґрунтованим, оскільки податковий борг відповідачем в адміністративному порядку не оскаржувався та його сума внаслідок такого оскарження не збільшувалась.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 13.03.2012року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з розрахункових рахунків Ялтинського відділення громадської організації «Кримський союз вязнів жертв нацизму» (98609, АР Крим, м. Ялта, пров. Київський, 14, ЄДРПОУ 24037746, р/р 26009000090717 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість перед Державним бюджетом України в розмірі 170,00 грн. на р/р 31119008700039, код платежу 11020900 в УДК в АР Крим, ЄДРПОУ 34740850, МФО 824026).

3. В інший частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.