Ухвала суду № 21889436, 12.03.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

12.03.12 Справа № 20/47б/2011.

За заявою

кредитора - Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м. Київ,

до боржника - Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна

компанія”, м. Луганськ,

про банкрутство,

суддя Кірпа Т.С.,

в присутності представників:

від кредитора - ОСОБА_1, дов. №03/5-594 від 30.12.2011, ДП "Луганськвугілля";

від боржника - ОСОБА_2, дов. № б/н від 20.08.2011, ПАТ "Луганська вугільна компанія";

розпорядник майна - Віскунов О.В.

обставини справи: банкрутство відповідно до положень ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 №2343-ХІІ (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), попереднє засідання суду, розгляд грошових вимог кредиторів відповідно до ст. 14 вказаного Закону,

в с т а н о в и в :

За заявою кредитора, Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м. Київ, 27.05.2011 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №20/47б/2000б про банкрутство боржника, Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія, м. Луганськ, відповідно до положень ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у звязку з несплатою у встановлений чинним законодавством України строк заборгованості перед кредитором у сумі 18176335 грн. 90 коп.

В обґрунтування поданої заяви кредитор, ПАТ “Сведбанк” посилається на договір поруки №162/КЛЮ-086/08Н/П від 17.10.2008., відповідно до умов якого боржник - Приватне акціонерне товариство “Луганська вугільна компанія”(поручитель) - зобов'язався відповідати перед банком (Публічним акціонерним товариством “Сведбанк”) за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Об'єднана вантажно-транспортна компанія”(позичальником) зобов'язань з повернення коштів, наданих банком позичальнику в межах кредитної лінії згідно кредитного договору № КЛЮ-085/08Н від 29.08.2008 та кредитного договору № КЛЮ-086/08Н від 29.08.2008, та на рішення Господарського суду Луганської області від 10.06.2010. № 19/303.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 рішення Господарського суду Луганської області від 10.06.2010 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2010 постанову Луганського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 у справі № 19/303 також було залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2010 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 23532100 з примусового виконання наказу № 19/303 господарського суду Луганської області від 03.12.2010 № 19/303 про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” на користь Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”18176335 грн. 90 коп., боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання рішення.

Проте, на даний час боржником не сплачена заборгованість кредитору у сумі 18176335 грн. 90 коп.

Таким чином, поданими документами підтверджується безспірність заявлених вимог та неспроможність боржника виконати свої зобовязання перед кредитором у встановлений Законом термін.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 1, 2, 4, п.1 ст.11, п.1, 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд за ухвалою від 23.06.2011 № 20/47б/2011:

- визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м. Київ, до боржника, Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія, м. Луганськ, у сумі 18176335 грн. 90 коп.;

- ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців, тобто до 23.12.2011, та з метою забезпечення грошових вимог кредиторів, з урахуванням поданого клопотання ініціюючого кредитора, та ч. 2 абз. 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, і досвіду роботи призначив на цей же термін розпорядником майна Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія, м. Луганськ, вул. Совєтская, 18, ідентифікаційний код 32474386, арбітражного керуючого Хоменка Олександра Анатолійовича, ліцензія на право провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_2, видана Державним департаментом з питань банкрутства Мінекономіки України 13.10.2009, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на якого поклав повноваження та обовязки, передбачені ст. ст. 1, 31, 13, 14, 15, 16, 31 вказаного Закону.

Водночас, суд зобовязав ініціюючого кредитора, Публічне акціонерне товариство “Сведбанк”, м. Київ, опублікувати за свій рахунок, у 10-ти денний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія, м. Луганськ, вул. Совєтская, 18, ідентифікаційний код 32474386, в офіційному друкованому органі Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети “Голос України” або “Урядовий курєр”), примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду та розпоряднику майна боржника Хоменку О.А. у строк до 08.07.2011.

Як свідчать матеріали справи, на виконання ухвали суду від 23.06.2011 № 20/47б/2011 ініціюючим кредитором надано докази публікації оголошення про порушення провадження у справі щодо боржника в газеті “Урядовий Курєр” від 05.07.2011 № 119(4517).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори по вимогам, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів з дня публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

30-денний термін звернення конкурсних кредиторів з грошовими вимогами до боржника та суду сплинув 04.08.2011.

Ухвалами від 12.09.2011 та від 31.10.2011 по справі №20/47б/2011 суд зобовязав розпорядника майна Хоменка О.А. надати реєстр грошових вимог кредиторів до боржника.

Проте, реєстр грошових вимог кредиторів до боржника розпорядником майна не надано, а останнім надано заяву про наступне.

Ця заява подається арбітражним керуючим - Хоменком Олександром Анатолійовичем, на підставі ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 8 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна має право подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

На підставі п. 8 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розпорядник майна заявляє про дострокове припинення своїх обов'язків.

Враховуючи зазначене та керуючись ч. 4 ст. 31, ч. 8 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд задовольнив подану заяву, достроково припинив повноваження розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Хоменка О.А. та, враховуючи досвід роботи і відсутність на даний час порушень ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого, призначив розпорядником майна у справі №20/47б/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія, м. Луганськ, арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича, ліцензія серія НОМЕР_3 від 13.10.2008, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на якого покладає повноваження та обовязки, передбачені ст. ст. 1, 31, 13, 14, 15, 16, 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та зобовязує у термін до 05.12.2011 надати суду реєстр грошових вимог кредиторів до боржника, на затвердження.

Суд за ухвалою від 07.12.2011 продовжив термін процедури розпорядження майном, Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія», м. Луганськ, та повноваження розпорядника майна Віскунова О.В. на три місяці, до 23.03.2012.

Матеріали справи свідчать, що заяви кредиторів, Державного підприємства «Луганськвугілля», Приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут»з грошовими вимогами до ПАТ “Луганська вугільна компанія»є спірними, такими, що не визнаються боржником, у звязку з чим заяви вказаних кредиторів судом призначені до розгляду у судовому засіданні.

Заява кредитора, Приватного підприємства «Виробничо-транспортна фірма «Добробут»з грошовими вимогами до боржника у сумі 571929 грн. 44 коп. розглянута у судовому засіданні 06.02.2012 та судом відхилена.

Так, із грошовими вимогами до боржника у сумі 4469935 грн. 32 коп. звернувся кредитор, Державне підприємство «Луганськвугілля», м. Луганськ.

В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на наступне.

01.08.2010 між Державним підприємством «Луганськвугілля»та Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія" укладено договір №600/08 про збагачення рядового вугілля з додатками №1 від 01.08.2010 (Специфікація) та додатковою угодою №1 від 30.12.2010. та від 01.03.2011.

Відповідно до п. 1.1. замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по збагаченню рядового вугілля замовника.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що вихід та якість концентрату, вказана у Специфікації - Додатку №1 від 01.08.2010.

На підставі п 4.4. договору, якщо концентрат, показники якості якого виходять за межи встановленого діапазону, прийнятий вантажеотримувачем, виконавець проводить корегування балансів переробки.

Згідно п. 7.1. договору при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за договором винна сторона, згідно діючого законодавства України, несе відповідальність за збиток, заподіяний іншій стороні, та відшкодовує в повному обсязі заподіяні та документально підтверджені затрати.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 225 ч. 1 Господарського Кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Боржником, на думку кредитора, неодноразово порушувались умови договору №600/08 про збагачення рядового вугілля, а саме: якісні показники збагачувального концентрату не відповідали додатку №1 від 01.08.2010, та в порушення п.4.4. договору, не проведене корегування кількості концентрату.

Своїми діями, а саме - випуском концентрату, який не відповідає умовам договору, виконавець спричинив замовнику збитки у сумі 4 469 935,32грн.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись умовами договору №600/08 від 01.08.2010 ДП «Луганськвугілля»просить суд прийняти заяву до провадження, задовольнити грошову вимогу конкурсного кредитора на суму 4469935,32 грн. та включити вимоги ДП «Луганськвугілля» до реєстру кредиторів.

Боржник та розпорядник майна заперечують проти вимоги кредитора повністю.

Враховуючи зазначене, суд за ухвалами від 06.02.2012 та від 27.02.2012 №20/47б/2011 зобовязав кредитора, Державне підприємство «Луганськвугілля» надати суду документальне та нормативне обґрунтування поданої заяви з грошовими вимогами до боржника, належні докази виникнення грошових зобовязань боржника перед кредитором за станом на день порушення провадження у справі, на 27.05.2011, надати заперечення на відзиви боржника та розпорядника майна (при наявності), проте кредитор, Державне підприємство «Луганськвугілля» вимоги вказаної ухвали на даний час не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши та оцінивши доводи і заперечення сторін у їх сукупності, суд вважає заяву кредитора такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992 №2343-ХІІ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосовуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченого цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство»).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори по вимогам, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство протягом тридцяти днів з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобовязані подати до господарського суду заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитор звернувся до суду з вимогами до боржника у сумі 4469935 грн. 32 коп., у встановлений Законом термін з заявою від 03.08.2011 за №03/3-311.

В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на спричинені боржником збитки останньому у звязку з випуском концентрату, який не відповідає умовам договору у сумі 4469935 грн. 32 коп.

Проте, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року ( 995_009 ).

Конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника. При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) ( 2343-12 ) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати

авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦК).

Розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом ( 2343-12 ) (ч. ч. 13, 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство»).

Згідно приписів ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За вказаною нормою збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку з знищенням або пошкодженням речи, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки та доход).

З огляду на ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, в розумінні ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (поняття терміну «грошове зобовязання») спричинені збитки не є грошовим зобовязанням боржника перед кредитором.

Враховуючи зазначене, суд відхиляє вимоги кредитора, Державного підприємства «Луганськвугілля»до боржника, Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія», м. Луганськ, у сумі 4469935,32 грн., як вимоги конкурсного кредитора.

Крім того, клопотанням від 12.03.2012 розпорядник майна Віскунов О.В. просить суд продовжити термін процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна до 23.04.2012.

Суд, керуючись ч. 7 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” задовольняє подане клопотання та продовжує термін процедури розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Віскунова О.В. до 23.04.2012, а розгляд справи відкладає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 31, 5, 7, 13, 14, 15, 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1, 41, 38, 43, 50, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Вимоги кредитора, Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, до боржника, Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія», м. Луганськ, у сумі 4469935,32 грн., як вимоги конкурсного кредитора, - відхилити.

2. Продовжити термін процедури розпорядження майном, Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія», м. Луганськ, та повноваження розпорядника майна Віскунова О.В. до 23.04.2012.

3. Відкласти розгляд справи на 26.03.2012, на 10 год. 40 хв., в приміщенні господарського суду Луганської області, кімн. 333.

4. Зобовязати розпорядника майна Віскунова О.В. у термін до 20.03.2012 надати суду реєстр грошових вимог кредиторів до боржника, відповідно до ст. ст. 15, 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

5. Дану ухвалу надіслати: боржнику, кредитору, ініціюючому кредитору, розпоряднику майна Віскунову О.В.

Визнати обовязковою явку у судове засідання боржника та розпорядника майна.

Суддя Т.С. Кірпа