Рішення № 21888575, 06.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.12р.Справа № 30/5005/1317/2012 За позовом: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

До відповідача: публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Баглійкокс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

Про: стягнення 12 625,00 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №44 від 01.01.2012р., юрисконсульт І категорії юридичного сектора

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 05.09.2011 року №66-94 ЮР/Д, представник

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Баглійкокс"штраф в розмірі 12 625,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 609,5 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у вересні 2011р. публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ Баглійкокс" відправило зі станції відправлення Баглій Придніпровської залізниці на адресу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" коксовий дріб'язок, який прибув на станцію призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці 08.09.2011 року у вагоні №66695974 по накладній №47956008 від 05.09.2011р. Вантажоодержувач, скориставшись своїм правом відповідно до вимог ст. 52 Статуту залізниць України, звернувся до залізниці з проханням виділити приймальноздавальника для перевірки спірного вагону. 10.09.2011р. на справних, перевірених вагах ВАТ "Південний ГЗК" за участю прийомоздавальника станції було проведено переважування вагону №66695974 для встановлення відповідності зазначеної у накладній маси вантажу. Виявлено, що фактична маса вантажу складає 65 650кг, що менше, ніж зазначено в документі, на 1600кг. До переважування одержувач вивантажувати вантаж не розпочинав, про що свідчить і рівномірне навантаження вантажу у вагоні, на рівні бортів, з маркуванням по всій площі вагону, слідів втрати вантажу не має, вагон прибув в технічному та комерційному відношенні справний, люки та двері закриті. Факт невірно зазначеної маси вантажу в накладній зафіксовано комерційним актом АА № 040768/128 від 10.09.2011р. Всі дані переважування записано в Книгу обліку контрольних зважувань і перевірки кількості вантажу у вагонах ф. ГУ-78, засвідчено підписами ваговика ВАТ "Південний ГЗК" та прийомоздавальника ст. Кривий Ріг. При складанні комерційного акту застосовувалась норма природної втрати і граничного розходження у визначенні маси вантажу нетто - 0,5% від маси нетто, відповідно до вимог п.27 Правил видачі вантажу та ст. 52 Статуту залізниць України. Фактична норма природної втрати і граничного розходження маси вантажу по накладній №47956008 буде дорівнювати: маса нетто по документу 67 250кг х 0,5% = 326,25кг, а при переважуванні вантажу виявлена різниця між масою вантажу, що вказана відправником у накладній з фактичною 1 600 кг. По накладній №47956008 вартість перевезення вантажу у вагоні №66695974 за всю відстань складає 2 525,00грн., тому, відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, розмір штрафу складає 12 625,00грн. (2 525,00грн. х 5).

Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ Баглійкокс" проти позовних вимог заперечує та зазначає, що комерційним актом АА №40768/128 від 10.09.2011р. встановлено, що вагон №66695974 прибув 08.09.2011р. з поїздом №3561 о 15год.01хв., а у заявці вантажоодержувача на контрольне переважування мова йдеться про переважування вагонів №№66166737, 66695974, які прибули поїздом №3655 о 06год. 00хв. 10.09.2011р. В комерційному акті АА №40768/128 від 10.09.2011р. зазначено, що перевірка маси вантажу здійснювалась за зверненням вантажоодержувача на справних, приписних вагах ВАТ "Південний ГЗК", але в комерційному акті не вказане конкретне місце та час зважування маси вантажу. Виходячи з даних, вказаних у технічному паспорті №095 на ваги тензометричні та заяви вантажоодержувача з проханням виділити прийомоздавальника ст. Кривий Ріг для перевірки маси вантажу, місцезнаходження вагів ст. Допоміжна, колія 16, до того ж зважування спірного вагону відбувалося у термін з 11-30год до 06-30год 10.09.2011р. Відповідач звертає увагу суду на те, що з моменту прибуття спірного вагону на станцію Кривий Ріг до моменту зважування його на 16 колії ст. Допоміжна пройшло більше ніж 45 годин. Яким чином було забезпечено схоронність вантажу за цей термін, доказів його збереження, до матеріалів справи не надано. Крім того, відповідач зазначає, що вагон завантажений згідно р.2 п.1-6 технічних умов навантаження та кріплення вантажів, вантаж промаркований і прийнятий до перевезення залізницею без зауважень, про що свідчить штамп ст. Баглій на залізничній накладній. Ваги на яких проводилось зважування у відправника та у отримувача мають різний клас точності, а тому є похибки вказаних ваг в експлуатації.

Також відповідач просить врахувати співвідношення предявлених до стягнення санкцій з отриманими наслідками від порушення зобовязання, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладних, неспіврозмірність нарахованого штрафу, заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильного зазначення маси вантажу, те, що порушення зобовязання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин та задовольнити позовні вимоги частково в сумі однократного розміру провізної плати, яка складає 2 525,00гр., в решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 06.03.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Зі станції відправлення Баглій Придніпровської залізниці публічним акціонерним товариством "ЄВРАЗ Баглійкокс" здійснено відправлення вагону №66695974 згідно накладної №47956008 від 05.09.2011р. на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці (одержувач відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат").

На станцію призначення Кривий Ріг вагон №66695974 по накладній №47956008 від 05.09.2011р. прибув 08.09.2011р,

Як вбачається з накладної №47956008 відповідачем було відправлено коксовий дріб'язок навалом, масу визначено на 150 тн. електронних вагах відправника. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 1-6 розділу ІІ Технічних умов правильно. Вантаж промаркований по всій площі вагона 30% розчином вапняку.

Згідно заявки відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", поданої відповідно до ст. 52 Статуту залізниць, 10.09.2011р. на справних, перевірених вагах ВАТ "Південний ГЗК" за участю прийомоздавальника станції було проведено переважування вагону №66695974 для встановлення відповідності зазначеної у накладній маси вантажу. Виявлено, що фактична маса вантажу на 1 600 кг менша, ніж зазначено в документі. До переважування одержувач вивантажувати вантаж не розпочинав, про що свідчить і рівномірне навантаження вантажу у вагоні, шапкою. В розділі "Д" комерційного акту АА №040768/128 від 10.09.2011р. зазначено, що навантажування вантажу в вагоні відбувалось навалом, рівномірно, шапкою, на рівні бортів. Вантаж маркірований вапном, маркування не порушене, люки та двері закриті, слідів втрачання вантажу не має. Вагон прибув у технічному та комерційному відношенні справний. Контрольне зважування вагону №66695974 виконували: вагар ВАТ "Південний ГЗК" Русин, прийомоздавальник станції Кривий Ріг Завялова, прийомоздавальник ВАТ "Південний ГЗК" Урсаленко. За штатним розкладом НВР немає.

В перевізних документах зазначено маса нетто 67 250кг, тара 21 050, а при переважуванні вантажу виявлено: брутто 86 700, тара 21 050, нетто 65 650кг. Різниця між масою вантажу, що вказана відправником у накладній з фактичною 1 600 кг.

При складанні комерційного акту застосовувалась норма природної втрати і граничного розходження у визначенні маси вантажу нетто - 0,5% від маси нетто, відповідно до вимог п.27 Правил видачі вантажу та ст. 52 Статуту залізниць України. Фактична норма природної втрати і граничного розходження маси вантажу по накладній №47956008 дорівнює: маса нетто по документу 67 250кг х 0,5% = 336,25кг, а при переважуванні вантажу виявлена різниця між масою вантажу, що вказана відправником у накладній з фактичною 1 600 кг. По накладній №47956008 вартість перевезення вагону №66695974 за всю відстань перевезення складає 2 525,00грн., тому, відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, розмір штрафу складає 12 625,00грн. (2 525,00грн. х 5).

Позивач просить стягнути штраф за невірно вказану масу вантажу в розмірі 12 625,00грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відносини, повязані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі по тексту Статут залізниць України), визначає обовязки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно ч.1 ст.22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч.ч.1, 2, 3 ст.23 Статуту залізниць України).

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України).

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України).

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Отже, складений комерційний акт АА №040768/128 від 10.09.2011р., яким зафіксований факт невідповідності в залізничній накладній маси вантажу є належним доказом зазначених обставин, а тому суд вбачає наявність підстав для покладення на публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ Баглійкокс", як на вантажовідправника, відповідальності за внесення невірних відомостей до перевізних документів.

Відповідач заявив клопотання про зменшення суми штрафу відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, до суми однократного розміру провізної плати - 2 525 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, виконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду (п.6.4 роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.09.2008 року (з подальшими змінами та доповненнями).

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Оскільки, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту залізниць, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом залізниць розмір штрафу є занадто великим (п.14 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" від 02.02.2010 року (з подальшими змінами та доповненнями).

Матеріалами справи підтверджено той факт, що під час оформлення перевізних документів відповідачем невірно зазначено масу вантажу, отже наявна вина відповідача, на яку вказує позивач.

Оскільки статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, доказів, які б давали підстави вважати суму штрафу надмірною відповідачем не надано, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитків, суд не вбачає підстав зменшити розмір стягуваного штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсягу.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Баглійкокс" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. В.В. Щербицького, 1, код ЄДРПОУ 05393079) на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд.108, ЄДРПОУ 01073828) штраф у розмірі 12 625,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,5грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 07.03.2012 року