Постанова № 21878911, 06.03.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

06 березня 2012 року Справа № 11/212-НМ

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. , судді Бучинська Г.Б. при секретарі Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (боржника) відкритого акціонерного товариства «Лезниківський кар»єр»на ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.02.12 року у справі №11/212-НМ

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенінафтогаз»м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Лезниківський кар»єр», с. Червоногранітне, Володарсько-Волинського району, Житомирської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство «Завод «Будматеріали»м. Житомир

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

позивача (стягувач) не з»явився;

відповідача (боржник) - не з»явився;

третя особа не з»явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.02.2012р. у справі №11/212-НМ (суддя МаріщенкоЛ.О.) визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Володарсько-Волинського управління юстиції Житомирської області, які полягали у прийнятті постанови державного виконавця від 07.11.2011 року про відмову у прийнятті та відкриті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Житомирської області по справі №11/212-НМ від 07.07.2010 р. Зобов»язано відділ ДВС Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Житомирської області №11/212-НМ від 07.07.2010 р.

Виносячи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що скарга подана скаржником товариством з обмеженою відповідальністю «Ясенінафогаз»правомірно і відповідає фактичним обставинам справи, а тому і підлягає до задоволення. (арк.справи 27-29).

Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач (боржник) відкрите акціонерне товариство «Лезниківськи кар»єр»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТзОВ «Ясенінафтогаз»на дії відділу ДВС Володарсько-Волинського районного управління юстиції.

Скаржник свої доводи обгрунтовує наступним:

Згідно Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження являє собою сукупність дій органів та посадових осіб державної виконавчої служби спрямовані на примусове виконання рішень судів. Разом з цим, виданий наказ господарського суду Житомирської області від 07.07.2010 року по справі №11/212-НМ не містить характеру примусового чи зобов»язального виконання, що як наслідок, виключає здійснення виконавчого провадження.

Крім цього як вбачається з матеріалів справи №11/212-НМ зі скаргою на дії органу ДВС звернувся представник позивача (стягувача) ТзОВ «Ясенінафтогаз»ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності.

В матеріалах справи також міститься довіреність від 11.07.2011 року, видана (як зазначено в ній) директором ТзОВ «Ясенінафтогаз»ОСОБА_2 на ім»я ОСОБА_1.

Разом з тим, навіть при візуальному співставленні підписів ОСОБА_2 на документах, що містяться в матеріалах справи (довіреності на представників ТзОВ «Ясенінафтогаз»ОСОБА_3 від 10.08.2009 року, ОСОБА_4 від 11.02.2010 року, позовна заява про витребування з чужого незаконного володіння, на підставі якої було порушено провадження в даній справі) та на довіреності виданій ОСОБА_1. 11.07.2011 року очевидна їх відміність. При цьому підпис на довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 візуально ідентичний підпису іншого представника ТзОВ «Ясенінафтогаз»по даній справі ОСОБА_4, який в свою чергу не є уповноваженим на підписання такої довіреності в розумінні ст. 28 ГПК України, ст. 246 ЦК України, тим більше під прізвищем ОСОБА_2

Скаржник також зазначає, що при вирішенні оскаржуваної ухвали, судом неповно зясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм процесуального права. (33-35)

Представники стягувача, баржника та третьої особи у судове засідання апеляційного суду не з»явилися хоча належним чином були повідомленні про час та місце рогляду апеляційної скарги про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення ( т.3 а.с.42-45)

Крім цього ухвалою суду від 24.02.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження явка представників сторін не визнавалась обов»язковою, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням господарського суду Житомирської області по справі №11/212-НМ від 10.06.2010р. було задоволено позов ТзОВ "Ясенінафтогаз" та:

- розірвано договір зберігання у вигляді розписки від 05.07.06р. укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенінафтогаз" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, код 00292468) та відкритим акціонерним товариством "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Червоногранітне, вул. Леніна, 1, код 00292468).

- відкритому акціонерному товариству "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Червоногранітне, вул. Леніна, 1, код 00292468) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ясенінафтогаз" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, код 00292468) тепловоз марки ТЕМ - 2а №6730 вартістю 300000$( триста тисяч доларів США) в гривнях, за курсом НБУ на день розрахунків.

- стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Червоногранітне, вул. Леніна, 1, код 00292468) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенінафтогаз" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, код 00292468) - 23100 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 07.07.2010р. видано накази.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2011р. було задоволено апеляційну скаргу ВАТ "Лезниківський кар'єр" та скасовано рішення господарського суду Житомирської області від 10.06.2010р., прийнято нове рішення яким в задоволенні позову відмовлено.

27.09.2011р. Вищий господарський суд України прийняв постанову, якою скасував постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2011р. та залишив в силі рішення господарського суду Житомирської області від 10.06.2010р. у справі №11/212-НМ.

24.11.2011р. на адресу Житомирського господарського суду від ТзОВ "Ясенінафтогаз" надійшла скарга на дії органу державної виконавчої служби, а саме: відділу державної виконавчої служби Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області по виконанню наказу господарського суду Житомирської області від 07.07.2010р. про зобов'язання відповідача передати позивачу тепловоз марки ТЕМ-2а№6730 стосовно відмови у прийнятті та відкритті виконавчого провадження з виконання цього наказу згідно постанови державного виконавці від 07.11.2011 р.

Так, скаржник звертає увагу суду на те, що 16.11.2011р. позивачем (скаржником) було отримано постанову державного виконавця Першина С.В. від 07.11.2011р., затверджену начальником ВДВС Левковською О.А., про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання Наказу на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник вважає, що дії ВДВС Володарсько-Волинського РУЮ Житомирської області, що полягали у відмові у прийнятті до виконання наказу господарського суду Житомирської області №11/212-НМ від 07.07.2010р., неправомірними та такими, що грубо порушують приписи чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини, та права скаржника, оскільки, як вбачається з постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, вона мотивована тим, що наказ не містить зобов'язального характеру та не передбачає стягнення коштів, тому не підлягає виконанню відділом ДВС з посиланням на п.8 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суду здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови приймаються іменем України. Не виконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Відповідно до си. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна)

Як правильно відмічено місцевим господарським судом згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 10.06.2010р. господарським судом Житомирської області 07.07.2010р. був виданий наказ, в якому вказано:

"Відкритому акціонерному товариству "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Червоногранітне, вул. Леніна, 1, код 00292468) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ясенінафтогаз" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, код 00292468) тепловоз марки ТЕМ - 2а №6730 вартістю 300000$( триста тисяч доларів США) в гривнях, за курсом НБУ на день розрахунків."

Статтею 61. Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Першина С.В. від 07.11.2011р. відмовлено у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №11/212-НМ на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що наказ поданий на виконання не є рішенням зобов'язального характеру та не передбачає стягнення коштів, тому не підлягає виконанню відділом ДВС.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом і вважає твердження державного виконавця помилковим, оскільки згідно вказівок Вищого арбітражного суду України, викладених у роз'ясненні від 10.12.1996р. №02-5/422 "Про судове рішення" (п.9.8), в резолютивній частині у рішенні про вчинення певних дій або про утримання від певних дій господарській суди повинні зазначати відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то утриматися від вчинення дій, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)".

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

Згідно ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно із статтею 32 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 26 Закону передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

У зв'язку з вищевикладеним даний судовий наказ підлягає виконанню Державною виконавчою службою.

Підстави, які зазначені в оскаржуваній постанові щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, законом не передбачені.

Згідно ч.ч.1 та 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенінафтогаз" на дії відділу державної виконавчої служби Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №11/212-НМ від 07.07.2010р. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд відповідності до норм матеріального та процесуального права виніс дану ухвалу і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача (боржника) відкритого акціонерного товариства «Лезниківський кар»єр»на ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.02.2012 року у справі №11/212-НМзалишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Бучинська Г.Б.

Вих.№ 01-12/3493/12