Постанова № 21878909, 06.03.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

06 березня 2012 року Справа № 5019/2102/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Бучинська Г.Б. , судді Дужич С.П. при секретарі Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

на рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2011 р.

у справі № 5019/2102/11

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Рівне

до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників сторін:

Позивача ОСОБА_3 (довіреність №б\н від 08.09.2011 р.)

Відповідача - не з»явився

Третіх осіб відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_4 (довіреність №б\н від 06.03.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.12.2011р. у справі №5019/2102/11 (суддя Мамченко Ю.А.) позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами. (арк.справи 132-138).

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. (арк.справи 148-153)

Скаржник свої доводи обгрунтовує наступним:

- довгостроковий строк виконання зобов»язань за кредитним договором виник у позивачки 08.05.2010 року, тобто задовго до кінцевого строку повернення всієї суми кредиту, - 07.05.2012 року, встановленого умовами договору кредиту №60 СМБ-АПЗ від 08.07.2008 року;

- Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»повинен був розглядатися судом не сам по собі, а лише в комплексі з Цивільним кодексом України, Законом України «Про заставу»та іншими відповідними законами;

- в пунктах 2.1.12, 4.2 та 4.7 договору застави рухомого майна (обладнання) №60/Zсмб-08, який був укладений 08.07.2008 року між ТзОВ «Український промисловий банк»та ПП ОСОБА_1 прямо передбачений такий спосіб звернення стягнення на заставлене майно, як вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідченому договорі застави, але суд при вирішенні справи проігнорував ці договірні умови.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні, щодо доводів викладених позивачем в апеляційній скарзі заперечили, а також пояснили суду, що підстав для скасування рішення апеляційної інстанції відсутні.

Представник відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції доводи викладені в апеліцйній скарзі підтримав.

Представник апелянта у судове засідання не з»явився, а оскільки ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 року та від 22.02.2012 року у справі № 5019/2102/11 явка представників сторін не визнавалась обов»язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

08.07.2008 року між товариством з обмежено відповідальністю «Український промисловий банк» (код ЄДРПОУ 19357325), в особі керуючого Рівненської філії ТзОВ «Укрпромбанк»(м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 49) ОСОБА_6 який діяв на підставі довіреності №107-Ф/07 від 01.03.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстрованої в реєстрі за №1075 (далі - Банк) та ФОП ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №60СМБ-АП3 (далі - Кредитний договір). Згідно до п.1.1 Кредитного договору банк надав Позичальнику кредит в грошовій формі у сумі 133500 доларів США 00 центів, дата повернення кредиту 07 липня 2010року, мета використання кредиту-купівля обладнання, процентна ставка 15 % річних.

В забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором 08.07.2008 року між товариством з обмежено відповідальністю «Український промисловий банк»(код ЄДРПОУ 19357325), в особі керуючого Рівненської філії ТзОВ «Укрпромбанк»(м.Рівне, вул.Ст.Бандери,49) ОСОБА_6 який діяв на підставі довіреності №107-Ф/07 від 01.03.2007року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстрованої в реєстрі за №1075 (за договором та далі Заставодержатель) та ФОП ОСОБА_1 (за договором та далі Заставодатель) укладено договір застави рухомого майна (обладнання) № 60Zсмб-08 (далі договір застави).

Згідно умовами п.1.1., п.1.2. договору застави (в редакції додаткового договору №1 від 15.10.2009 року, посвідченого 15.10.2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрованого в реєстрі за №1807) цей договір забезпечує виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем, що випливають з договору кредиту №№60СМБ-АП3 від 08.07.2008 року за умовами якого заставодержатель/позичальник зобовязаний по 07 липня 2012 року включно у порядку, строки і на умовах, встановлених кредитним договором повернути кредит у розмірі 133500 доларів США 00 центів, виплатити проценти за користування ним в розмірі 15% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (основне зобовязання). Заставою забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, перед бачених цим договором; витрат, повязаних з предявленням вимоги за основним зобовязанням і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; витрат на страхування предмета застави; збитків, завданих порушенням основного зобовязання чи умов цього договору. Предметом застави є обладнання, перелік якого викладений у додатку № 1 до договору застави, а саме: пінсеттер (машина, що виставляє кеглі) V-EURO-2 (з інтерфейсом A.P.I.) в кількості 6 шт. боллреторн (система повернення куль) V-Track в кількості 3 шт. електронний детектор фолу в кількості 6 шт., програма скорингу (система підрахунку балів) V-Wins в кількості 1 шт., доріжка синтетична V-LUX (комплект:доріжка з синтетичним покриттям, деревяною основою (латекс, айбіми,пластикові гаттерси, каппінги, жолоби, піндеки, кікбеки)) в кількості 6 шт., компютер управління центральної стійки V-PENTIUM в кількості 1 шт., камери V-SCIBA в кількості 3 шт., автоматичні барєрні установки для дітей V-SURF в кількості 2 шт., підсвітка пін дека V-Ultra light в кількості 6 штук, меблі зони відпочинку гравців V-Lux V04-1020(комплект; 4 крісла, стіл) в кількості 6 комплектів, підкатні крісла гравців V-LuxV04-1150 в кількості 2 шт., стійки для куль V04-1620 в кількості 4 шт., декоративні панелі(маски) двохсторонні в кількості 6 комплектів, дастер для очищення доріжок та нанесення масла V-UltraLaner в кількості 1 шт., кулі прокатні VH-Balls в кількості 60 шт., кеглі V-Winsome в кількості 180 шт., комплект інструментів механіка VPS Prof в кількості 1 шт.

З змісту вищезазначеного договору застави встановлено, що предметом застави є рухоме майно.

Згідно до п.1.3 договору застави предмет застави належить заставодавцю на праві власності на підставі договору №ОД-016-Б/2008 від 11.04.2008 року укладеного між ТзОВ «Елерон-Буд»та ФОП ОСОБА_1, видаткової накладної № РН-0000020 від 24 червня 2008року, платіжного доручення №1 від 23.04.2008 року та акту приймання-передачі обладнання №б/н від 08.07.2008 року.

Згідно до п.4.2. договору застави у разі виникнення у заставодержателя права на звернення стягнення на предмет застави, заставодержатель самостійно визначає спосіб реалізації предмета застави, а саме заставодавець має право: реалізувати предмет застави за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; в позасудовому порядку згідно із Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та чинним законодавством.

Згідно до п.4.2. договору у випадку порушення заставодавцем та/або позичальником обовязків за цим та/або кредитним договором або настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет застави заставодержатель надсилає заставодавцю (Позичальнику) письмове повідомлення про порушення обов»язків за цим та/або кредитним договором та про звернення стягнення на предмет застави у позасудовому порядку в якому зазначається: зміст порушених зобовязань або інша підстава для звернення стягнення; загальний розмір невиконаної вимоги; опис предмета застави; визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет застави, який має намір застосувати заставодержатель (у разі прийняття рішення про продаж предмету третім особам , у повідомленні додатково зазначається місце, час проведення продажу: будь-якому покупцю або на публічних торгах); вимога про виконання порушеного зобовязання і строк для його виконання та/або передачу в цей же строк предмету застави у володіння заставодержателю у разі невиконання зазначеної вимоги; попередження про застосування звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі невиконання заставодавцем та/або позичальником вищезазначених вимог заставодержателя протягом строку, встановленого у повідомленні . Одночасно з надісланням заставодавцю (Позичальнику) вищезазначеного повідомлення, заставодервідомості реєструє відомості про звернення стягнення на предмет застави у порядку встановленому чинним законодавством.

Згідно ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Таким чином, приписами даної правової норми, на обтяжувача, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, покладено обов'язок до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідачем не надано суду документів які підтверджують надіслання позивачу попередження про застосування звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса, як це передбачено п. 4.2.Договору застави, та документів щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на майно, що було предметом обтяження за Договором застави.

28.04.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за заявою відповідача про вчинення виконавчого напису за вих.№02.1-530 від 04.04.2011 року був вчинений виконавчий напис №1561, згідно якого пропонується звернути стягнення на обладнання заставлене за Договору кредиту №№60СМБ-АП3 від 08.07.2008 року строк платежу за яким настав 30.03.2011 року.

Вищевказаний виконавчий напис 18.05.2011 року був поданий відповідачем до виконання до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, в результаті чого 26.05.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №1561, виданого 28.04.2011року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 1280420,13 грн..

Відповідно до частини 1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст.20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що в той же час, інше передбачене Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності з 01.01.2004 року і яким визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.21 цього Закону до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Частиною 1 ст.590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»( в редакції на момент вчинення виконавчого напису), звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом .

Перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження визначений в ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»( в редакції на момент вчинення виконавчого напису) було визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Місцевий господарський суд вірно відмітив, що положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» на момент вчинення виконавчого напису не було передбачено такий позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, а положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

З урахуванням викладених норм діючого законодавства підстав для вчинення виконавчих написів для звернення стягнення на рухоме майно не вбачається.

Зазначеної позиції притримується Верховний Суд України в постанові по справі №19/164 від 15.11.2010 року.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

З врахуванням вищенаведених встановлених обставин справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, а оспорюваний позивачем виконавчий напис виконавчого напису №1561 від 28.04.2011 року слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням приписів закону.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ на рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2011 р. у справі № 5019/2102/11залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.

Вих.№ 01-12/3489/12