Постанова № 21878881, 12.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р. Справа № 5023/9366/11

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Шепітько І.І., судді Івакіна В.О., судді Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за дорученням б/н від 14.11.2011 року

1-го відповідача ОСОБА_2 за дорученням № 08-11/59/2-12 від 04.01.2012 року

2-го відповідача ОСОБА_3 за дорученням №12 від 02.11.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №5347Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2011 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія “ДАНІС”, м.Харків

до 1. Харківського Міськвиконкому Харківської міської ради, м.Харків

2.Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, м.Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ компанія "ДАНІС" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на 17/100 частини квартири АДРЕСА_1 та зобовязання 2-го відповідача зареєструвати за позивачем 17/100 частини квартири АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 грудня 2011 року (суддя Буракова А.М.) в позові відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує на те, що Харківський обласний державній нотаріальній архів повідомив про неможливість видачі дублікату втраченого Договору купівлі-продажу від 18.02.1997 року, посвідченого державним нотаріусом восьмої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 4-697 у звязку з розбіжностями у назві юридичної особи, а для вирішення вказаного питання необхідно звернутись до суду. Також зазначає, що Вищий господарській суд України у постанові № 36/237 від 07.02.2011 року роз'яснив, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

1-й відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному зясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

2-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2011 року залишити без змін. Вказує на те, що вирішення питання щодо визнання права власності на нерухоме майно не входить до повноважень КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, оскільки воно є органом владних повноважень, який проводить державну реєстрацію речових права на нерухоме майно у відповідності до норм чинного законодавства.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд зазначив, що право на судовий захист у субєкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу. В даному разі позивачем всупереч вимог ст.4-3, 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) не надано доказів порушення або оспорювання відповідачем прав або охоронюваних законом інтересів позивача. Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які свідчать про порушення чи оспорення права позивача, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для судового захисту права.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 18.02.1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Даніс»в особі президента Процюка А.Т. уклало з ОСОБА_5 Договір купівлі-продажу 17/100 частини квартири АДРЕСА_1. Зазначений договір купівлі-продажу був посвідченій державним нотаріусом восьмої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованій 18.02.1997 року в реєстрі за № 4-697. Але при укладанні договору купівлі-продажу вищезазначеним державним нотаріусом були допущені помилки: в назві Позивача зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю «Данис» замість Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Даніс». Вказаний Договір купівлі-продажу був зареєстрований в Харківському міському бюро технічної інвентаризації 28.02.1997 року за реєстровим № П-2-7339 за «ООО «Данис»російською мовою, та при реєстрації зазначеного договору допущена помилка - не зазначено «компанія». У звязку із втратою вказаного договору він звернувся до восьмої Харківської нотаріальної контори з заявою про видачу дублікату Договору. Проте, йому було відмовлено у задоволенні вказаної заяви у звязку з розбіжностями у назві юридичної особи і для вирішення вказаного питання рекомендовано звернутись до суду.

З матеріалів справи вбачається, що 14.10.2011 року ТОВ «Даніс»зверталось до Харківського обласного державного нотаріального архіву із заявою № 86 про видачу дублікату Договору купівлі-продажу у зв'язку з його втратою та звернув увагу на те, що при підписанні вказаного договору державним нотаріусом восьмої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_4 були допущені помилки: замість покупця Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Даніс», вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Данис»(а.с.64).

Листом № 2884-01/18 від 05.10.2011 року Харківський обласний державний нотаріальний архів відповів ТОВ «Даніс»про те, що факт допущеної нотаріусом помилки в договорі може бути встановлено тільки в судовому порядку (а.с.46).

З матеріалів справи також вбачається, що Харківський обласний Державний нотаріальний архів Головного управління юстиції у Харківській області Листом № 365-01/18 від 09.02.2012 року повідомив представника позивача про те, що за наявними в Харківському обласному державному нотаріальному архіві даними, згідно з матеріалами наряду тому № 2 "Договори відчуження квартир" Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, 18 лютого 1997 року за реєстровим № 4-697 державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 дійсно було посвідчено договір купівлі-продажу 17/100 частин квартири АДРЕСА_1. Договір посвідчено від імені фізичної особи гр. ОСОБА_5 та юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНИС». При перевірці архівом документів, на підставі яких було посвідчено договір купівлі-продажу, встановлено, що в протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ компанії «Даніс»від 13 лютого 1997 року, який був складений російською мовою та в самому договорі купівлі-продажу справжність підпису президента компанії засвідчено печаткою, на якій назва юридичної особи вказана українською мовою як «Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «ДАНІС». Запис в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Восьмої Харківської держиоткоитори за № 4-697 нотаріусом виконано нерозбірливо. В довіреності, яка підтверджує повноваження, назву юридичної особи зазначено як «Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «ДАНІС». На підставі вищезазначеного встановлено, що державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 зроблено помилку в назві юридичної особи, а саме: в посвідченому Договорі купівлі-продажу 18.02.1997 року за реєстром № 4-697 нотаріусом помилково зазначено назву «Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНИС»замість назви «Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «ДАНІС»(а.с.80).

При дослідженні належним чином завіреної зав. Харківським обласним державним нотаріальним архівом Остапенко Ю.А., копії Договору купівлі-продажу від 18.02.1997 року судом встановлено що 17/100 частини квартири АДРЕСА_1 придбало Товариство з обмеженою відповідальністю «Данис», юридична адреса: м.Харків, вул. Дарвіна,1 кв.21, в особі президента Процюк Анатолія Тимофійовича, діючого на підставі статуту, зареєстрованого Виконкомом Київської районної Ради народних депутатів м.Харкова № 238 від 07.12.1995 року (а.с.94).

Підпис Процюка Анатолія Тимофійовича на вказаному Договорі засвідчений печаткою на якій вказано Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Даніс»та зазначено ідентифікаційний код 23465121.

З ксерокопії Протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ компанія «Даніс»вбачається, що на зборах вирішили, що Договір купівлі-продажу 17/100 квартири АДРЕСА_1 від імені ТОВ К «Даніс»повинен бути підписаний Працюк А.Т. Вказаний протокол підписаний головою Ярошенко С.А., секретарем Батаєвою О.В. та засвідчений печаткою ТОВ компанія «Даніс»(а.с.99).

З матеріалів справи також вбачається, що Розпорядженням Виконавчого комітету Київської районної ради Народних депутатів № 3187 від 07.12.1995 року зареєстровано «Общество с ограниченной ответственностью компанія «ДАНИС»на підставі заяви президента компанії Процюка Анатолія Тимофійовича (а.с.12).

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Даніс» зареєстрований Виконкомом Київської районної Ради народних депутатів м. Харкова 07.12.1995 року за № 238 на підставі розпорядження виконкому Київської районної ради народних депутатів № 3187 від 07.12.1995 року (а.с.15-20).

У статті 1 Статуту зазначено, що «наименование компании на русском языке: Общество с ограниченной ответственностью компания «ДАНИС». Сокращенное наименование компании на русском языке: компания «ДАНИС». Наименование компании на украинском языке: Товариство з обмеженою відповідальністю компания «ДАНІС». Сокращенное наименование компании на украинском языке: компания «ДАНІС». Местом нахождения Компании и юридическим адресом является: 310000, Украина, г.Харьков, ул.Дарвіна,1 кв.21».

Зі свідоцтва про Державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності від 10.04.1998 року та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 171310 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Даніс»має ідентифікаційний код 23465121 та знаходиться за адресою м.Харків, вул. Дарвіна,1 кв.21 (а.с.13,14).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Договір купівлі-продажу від 18.02.1997 року підписаний президентом Процюком Анатолієм Тимофійовичем, діючим на підставі Статуту зареєстрованого виконкомом Київської районної Ради народних депутатів м. Харкова № 238 від 07.12.1995 року та що ідентифікаційний код 23465121, який проставлений в печатці, якою засвідчений підпис на Договорі купівлі-продажу та відповідає ідентифікаційному коду Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Даніс».

Листом КП «Харківське Міське бюро технічної інвентаризації»№ 755/3 від 01.03.2012 року повідомило, що право власності на кв. 4, розташовану по вул. Мироносицькій, 15 зареєстровано за: ТОВ «Данис»- 17/100 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.02.1997р. 8-ю ХДНК, р. №4-697; ТОВ компанії «Даніс»- 29/100 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.03.2006р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, р.№389; ТОВ компанії «Даніс»- 37/100 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.03.2006р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, р.№381; ТОВ компанії «Даніс»- 17/100 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.05.2006р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 р.№2333 (а.с.95).

Згідно зі ст. 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Підстави набуття права власності визначені в ст. 328 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що при укладанні Договору купівлі-продажу 18.02.1997 року за реєстровим № 4-697 нотаріусом помилково зазначено назву «Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНИС»замість назви «Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «ДАНІС».

Приймаючи до уваги, що право власності на 17/100 частини квартири АДРЕСА_1 виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «ДАНІС»на підставі Договору купівлі-продажу 18.02.1997 року за реєстром № 4-697, який втрачено, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача про визнаня за ним права власності на вказане приміщення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобовязання КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за позивачем 17/100 частини квартири АДРЕСА_1 колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

КП «Харківське Міське бюро технічної інвентарізації»при здійснені реєстрації права власності на нерухоме майно керується у своїй діяльності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України в редакції Закону України від 11.02.2010 р. №1878-УІ та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 роу за №1692/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2010 року за №582/17877.

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на КП «Харківське МіськБТІ»покладені повноваження щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто КП «Харківське МіськБТІ»є органом владних повноважень, який проводить державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно у відповідності до норм діючого законодавства України.

Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку №1 до Тимчасового положення.

У відповідності до ч.1 ст. 15 ГПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем в порушення вимог ст.4-3, 33 ГПК України не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів порушення 2-м відповідачем прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

У судовому засіданні представник 2-го відповідача зазначив, що вирішення питання щодо визнання права власності на нерухоме майно до повноважень КП «Харківське МіськБТІ»не входить і діючим законодавством не передбачено. У разі наявності у власника правовстановлюючого документу на нерухоме майно, передбаченого додатком №1 до Тимчасового положення, додаткового спонукання КП «Харківське МіськБТІ»здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно не потрібно.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов"язання Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" м. Харків зареєструвати за позивачем 17/100 частини квартири АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, про те що рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2011 року прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2011 року у справі № 5023/9366/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати право власності на 17/100 частини квартири АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю компанія "ДАНІС" .

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Постанову підписано 07.03.2012 року