Рішення № 21878662, 12.03.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2012 р.Справа № 18/10/5022-94/2012 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Прокурора Заліщицького району в інтересах держави в особі Міністерство аграрної політики в особі Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача Фермерське господарство "Якубівка", с. Торське Заліщицького району Тернопільської області

про cтягнення 10 161,36 грн. заборгованості, з яких: 10 000 грн. основного боргу, 161,36 грн. пені.

За участю представників:

Прокуратури: Ковальчук О.Р. помічника прокурора, посвідчення№ 36.

Позивача: ОСОБА_1, довіреність № 34 від 04.05.2011 р.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні представнику позивача та помічнику прокурора розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Прокурор Заліщицького району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства "Якубівка" про cтягнення 10 161,36 грн. заборгованості, з яких: 10 000 грн. основного боргу, 161,36 грн. пені.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 26 від 17.09.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме не повернув позивачу частину коштів фінансової підтримки, внаслідок чого його заборгованість станом на час звернення з позовом до суду становить 10 000 грн., на яку згідно до договору та чинного законодавства нарахована пеня в сумі 161,36 грн.

В підтвердження викладеного позивачем подано договір № 26 від 17.09.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, розрахунок заборгованості, платіжне доручення №251 від 22.09.2008 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 15.02.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.02.2012 р., який відкладено до 12.03.2012 р.

Прокурор та представник позивача присутні в судовому засіданні 12.03.2012 р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі із врахуванням поданого уточненого розрахунку заборгованості, просять суд позов задоволити.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. Примірники процесуальних документів були надіслані відповідачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06.03.2012 р., а саме: "с. Торське Заліщицького району Тернопільської області", проте повернуті органом зв'язку з позначкою "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", "за закінченням терміну зберігання" і т. п., вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування Укрдержфонду та його регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що надходять від повернення кредитів, наданих з державного бюджету селянським (фермерським) господарствам, а неповернення кредитів завдає шкоди інтересам держави, відтак прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

17.09.2008 р. між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та фермерським господарством "Якубівка" (відповідачем по справі) укладено договір № 26 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 25 000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням для здійснення виробничої діяльності та повернути її у визначений договором строк (розділ 1, 2 договору).

Підпунктом 3.4.2. п. 3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01.11.2009 р. в сумі 5 000 грн.; до 01.11.2010 р. в сумі 10 000 грн.; до 16.09.2011 р. в сумі 10 000 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як стверджують прокурор та представник позивача та вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання згідно договору про надання фінансової підтримки № 26 від 17.09.2008 р. щодо надання фінансової допомоги відповідачу в сумі 25 000 грн. виконав, про що свідчить платіжне доручення №251 від 22.09.2008 р. на суму 25 000 грн., належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов договору № 26 від 17.09.2008 р. (п.п.3.4.2) зобовязання щодо повернення наданої фінансової допомоги не виконав, на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає до стягнення становить 10 000 грн. Крім того, згідно п.5.2. договору, відповідачу нарахована пеня у розмірі 161,36 грн. за 38 днів за період з 16.09.2011 р. по 24.10.2011 р. (розрахунок суми боргу та пені знаходиться в матеріалах справи).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджено матеріалами справи, щодо повернення коштів фінансової допомоги, станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження сплати суми боргу, суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Фермерське господарство "Якубівка" 10 000 грн. неповернутої фінансової допомоги та 161,36 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Якубівка" (с. Торське Заліщицького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35260266, р/р 26004300249 ВАТ "Ощадбанк", МФО 398091) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14033150, на рахунок УДК м. Тернопіль, 02801400, р/р 31230460700002 в ГУДКУ в Тернопільській обл., МФО 838012, ідентифікаційний код 23588119) 10 000 (десять тисяч) грн. заборгованості та 161 (сто шістдесят одну) грн. 36 коп. пені на р/р 37111008002898 в ГУДКСУ в Тернопільській обл., одержувач коштів Тернопільське відділення Укрдержфонду, ідентифікаційний код 14033150, МФО 838012).

3.Стягнути з Фермерського господарства "Якубівка" (с. Торське Заліщицького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35260266, р/р 26004300249 ВАТ "Ощадбанк", МФО 398091) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у м.Тернопіль, 22030001, р/р 31217206783002 у ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ отримувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 14.03.2012 р. через місцевий господарський суд.

СуддяН.В. Охотницька