Рішення № 21878546, 17.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2012 року справа № 5020-1926/2011 Господарський суд міста Севастополя в складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Космонава Україна”

(вул. Поштова, б.2, офіс 8, м. Рівне, 33028)

до Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод”

(вул. Портова, б.8, м. Севастополь, 99008)

про стягнення заборгованості у розмірі 391330,53 грн.,

за зустрічним позовом

Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод”

(вул. Портова, б.8, м. Севастополь, 99008)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Космонава Україна”

(вул. Поштова, б.2, офіс 8, м. Рівне, 33028)

про визнання договору недійсним,

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом ОСОБА_1, довіреність б/н від 19.12.2011;

відповідача за первісним позовом ОСОБА_2, довіреність №01/01-14-73 від 17.01.2012;

за участю гр. ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 11.01.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Космонава Україна” (далі Позивач за первісним позовом, ТОВ “Космонава Україна”) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод” (далі Відповідач за первісним позовом, ДП “Севастопольський виноробний завод”) про стягнення заборгованості у розмірі 396964,95 грн., у тому числі: основний борг 390240,00 грн., пеня 5634,42 грн., 3% річних 1090,53 грн.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України обґрунтовані невиконанням Відповідачем за первісним позовом належним чином обовязку щодо оплати отриманого товару за договором поставки №32 від 31.03.2011, а саме заборгованості за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №РН-081901 від 19.08.2011 на суму 390240,00 грн.

Заявою б/н від 17.02.2012 Позивач за первісним позовом відмовився від позовних вимог в частині стягнення з ДП “Севастопольський виноробний завод” пені у розмірі 5634,42 грн. /т.2 а.с.90/.

Відповідно до частини пятої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки відмова від позову є правом Позивача згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за можливе задовольнити заяву Позивача прийняти відмову від позову.

Відповідно до вимог статті 78 та пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідачем за первісним позовом 19.01.2012 поданий зустрічний позов до ТОВ “Космонава Україна” про визнання договору недійсним, який ухвалою від 23.01.2012 прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги з посиланням на норми статей 207, 215 Цивільного кодексу України обґрунтовані відсутністю у особи, що підписала договір поставки №32 від 31.03.2011, відповідних повноважень, оскільки відповідно до пункту 6.3 Статуту підприємства лише керівник підприємства (на той час ОСОБА_3) мав право укладати договори від імені підприємства, а спірний договір підписаний іншою особою.

Представник Позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 17.02.2012 підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а у зустрічному позові відмовити з підстав, викладених у відзиві б/н від 30.01.2012 /т.1 а.с.80-82/, зокрема зазначив, що спірний договір був укладений між сторонами за наслідком проведення процедури державних закупівель відкритих торгів, крім того, податок на додану вартість за поставлений товар за спірною видатковою накладною було включено Відповідачем за первісним позовом до податкового кредиту у Податковій декларації на додану вартість за серпень 2011 року.

Представник Відповідача за первісним позовом позовні вимоги за первісним позовом не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №01/01-14-81 від 20.01.2012 /т.1 а.с.52-53/, зокрема зазначив, що договір поставки №32 від 31.03.2011 підписаний неповноважною особою, на задоволенні зустрічного позову наполягав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2011 між ТОВ “Космонава Україна” (Постачальник) та ДП “Севастопольський виноробний завод” (Покупець) укладено договір поставки №32 (далі Договір) /т.1 а.с.6-8/, відповідно пункту 1.1 якого Постачальник передає у власність Покупця товар за номенклатурою, асортиментом, кількостю та за цінами, визначеними у специфікації, яка є невідємною частиною договору. Покупець приймає товар та своєчасно здійснює його оплату на умовах цього Договору (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору предметом Договору поставки згідно з державним класифікатором ДК 016-97 є:

вироби з корку, вироби плетені (Пробка коркова) 20.52.1;

пробка коркова для пляшки для шампанського.

За специфікацією до Договору /т.1 а.с.9/ сторони домовилися, що на адресу Покупця поставляється пробка коркова для пляшки шампанської (агломерат, висота 46 +/- 1мм, діаметр 29 +/- 0,5 мм) у кількості 2500000 шт. за ціною 0,655 грн. (з ПДВ).

Строк дії Договору встановлений з моменту підписання і до 31.12.2011 (пункт 9.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору товар повинен бути поставлений Покупцю протягом 3 (трьох) днів з моменту одержання заявки Постачальником. Доставка здійснюється за рахунок Постачальника за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 8 (пункт 3.5 Договору).

Під час поставки Постачальник надає Покупцю товарну накладну (акт прийомки-передачі) та документи щодо підтвердження якості товару. У разі прийомки товару Покупець з відмітками про прийом товару повертає другий екземпляр товарної накладної (акту прийомки-передачі) Постачальнику та залишає собі документи щодо підтвердження якості товару. Перехід права власності відбувається в момент поставки товару, що оформлюється товарною накладною (пункти 3.7, 3.8 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем в розмірі 100% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок Постачальника виключно в національній валюті та в безготівковому вигляді протягом 61 календарного дня з моменту поставки товару згідно з товаросупровідним документом (накладною).

На виконання умов вказаного Договору 19.08.2011 Позивач за первісним позовом поставив Відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 390240,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.08.2011 /т.1 а.с.102/ та видатковою накладною №РН-081901 від 19.08.2011 /т.1 а.с.10/. При цьому відвантаження товару пробки для шампанського на суму 390240,00 грн. ДП “Севастопольський виноробний завод”, здійснило автопідприємство Приватний підприємець ОСОБА_4 за замовленням ТОВ «Космонава-Україна», що підтверджується актом виконаних робіт на надання транспортних послуг №ОУ-0000122 від 19.08.2011, рахунком-фактурою №СФ-0000122 від 19.08.2011 та випискою банку щодо сплати ТОВ «Космонава-Україна»виставленого рахунку /т.2 а.с.6-8/. Про отримання зазначеного товару свідчить штамп на товарно-транспортній накладній ДП “Севастопольський виноробний завод” та підпис отримувача. Видаткова накладна №РН-081901 від 19.08.2011 також містить печатку підприємства та підпис отримувача.

ДП “Севастопольський виноробний завод” свої зобовязання щодо оплати поставленого товару не виконало, що стало підставою для звернення ТОВ «Космонава-Україна»до суду з зазначеним позовом.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором поставки.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Зобов'язання, що виникають на підставі Договору є господарськими зобов'язаннями, та предметом Договору є товар, який використовується у підприємницькій діяльності. Таким чином, до спірних відносин застосовується правила статті 265 ГК України та статті 712 ЦК України, і Договір є договором поставки.

Частина перша статті 712 ЦК України встановлює, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

Відповідач за первісним позовом звернувся до Позивача за первісним позовом з вимогою про визнання договору поставки №32 від 31.03.2011 недійсним, з підстав відсутності у особи, що підписала цей Договір, відповідних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України такими загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема є:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ДП “Севастопольський виноробний завод” в якості підстав для визнання оспорюваного договору недійсним визначило наступне. Спірний правочин від Відповідача за первісним позовом вчинений без достатнього обсягу дієздатності, а саме відповідно до пункту 6.3 Статуту підприємства лише керівник підприємства мав право укладати договори (на той час - ОСОБА_3), але договір поставки №32 від 31.03.2011 підписаний іншою особою.

Судом встановлено, що спірний Договір був укладений сторонами за результатом проведення процедури державних закупівель-відкритих торгів.

Відповідно до статуту ДП “Севастопольський виноробний завод” /т.1 а.с.65-72/ засноване на державній власності та підпорядковано Державному департаменту продовольства Міністерства Аграрної політики України, тобто на нього розповсюджується сфера дії Закону України «Про здійснення державних закупівель»№2289-VІ від 01.06.2010.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа ДП “Севастопольський виноробний завод” №9/пр від 14.03.2011, рішенням комітету з конкурентних торгів ДП “Севастопольський виноробний завод” на підставі оцінки пропозицій конкурсних торгів щодо закупівлі пробки коркової, акцептовано пропозицію ТОВ “Космонава Україна” стосовно лоту №4 /т.1 а.с.92/.

Заявкою б/н від 15.03.2011 /т.1 а.с.99/ ДП “Севастопольський виноробний завод” просило ТОВ “Космонава Україна” підтвердити укладення Договору не пізніше 31 березня 2011 року і поставити на підприємство пробку коркову на вимогах конкурсної пропозиції у кількості 200 000 шт., та гарантувало укладення договору та оплату послуг. В цієї ж заяві Відповідач та первісним позовом виклав запропонований графік поставки пробки від ТОВ “Космонава Україна” на 2011 рік. Зазначена заявка підписана комерційним директором ОСОБА_5 та скріплена печаткою підприємства.

Листом за вих. №309 від 16.03.2011 /т.1 а.с.100/ комерційний директор ДП “Севастопольський виноробний завод” підтвердив замовлення за вих. б/н від 15.03.2011 та детальніше визначив параметри товару пробка з висота 46 +/- 1мм, діаметр 29 +/- 0,5 мм, з верхньої та ніжної сторін фаска висотою 3мм під кутом 45 град. +/- 5 град. Зазначений лист окрім підпису комерційного директору ОСОБА_5, скріплений печаткою підприємства.

Як встановлено судом, пробка саме з такими параметрами зазначена у специфікації до договору поставки №32 від 31.03.2011, що оспорюється ДП “Севастопольський виноробний завод”.

Відповідно до листування між сторонами /т.1 а.с.94-98/ проект Договору поставки був надісланий ТОВ “Космонава Україна” 26.03.2011, але відповідно до пояснень Позивача за первісним позовом, отриманий був пізніше.

Відповідно до пункту 6.3 статуту ДП “Севастопольський виноробний завод” договори укладає керівник підприємства.

У преамбулі спірного Договору визначено, що цей Договір укладає ДП “Севастопольський виноробний завод” в особі генерального директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту, але за твердженням Відповідача за первісним позовом, підпис у Договорі не належить ОСОБА_3

Однак, судом встановлено, що Договір поставки №32 від 31.03.2011, дійсність якого оспорюється ДП “Севастопольський виноробний завод”, скріплений печаткою підприємства. При цьому, відповідно до Довідки ДП “Севастопольський виноробний завод” №01/01-14-135 від 06.02.2012 на момент укладення спірного договору печатка на підприємстві не змінювалась та не була втрачена /т.1 а.с.147/.

Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства, та скріпляється печаткою.

ДП “Севастопольський виноробний завод” було надане суду клопотання №01/1-14-75 від 17.01.2012 /т.1 а.с.49-50/ про призначення у справі почеркознавчої експертизи, з метою встановлення, чи виконаний підпис у договорі поставки №32 від 31.03.2011 генеральним директором підприємства ОСОБА_3

Представник Позивача за первісним позовом проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

На вимогу суду Відповідачем за первісним позовом надана копія журналу ввезення товару на територію цеху №2 ДП “Севастопольський виноробний завод” /т.2 а.с.33-49/. Проте, цей журнал не може бути визнаний судом допустимим доказом, оскільки він непрошитий та непронумерований належним чином. Більш того, він містить виправлення у строках за період з 19.08.2011 по 22.08.2011.

У підтвердження того, що відсутній працівник, який би мав такий же підпис, як той, що міститься у товарно-транспортній та видатковій накладній від 19.08.2011, Відповідач за первісним позовом надав суду копії штатних розкладів, видаткових касових ордерів та відомостей на виплату грошей /т.2 а.с.50-88/. Однак суд вважає, що зазначені документи не можуть свідчити про те, що товар фактично не був отриманий Покупцем, оскільки крім підписів ці документі засвідчені печаткою та штампом ДП “Севастопольський виноробний завод”, належність яких підприємству Відповідачем за первісним позовом не спростовується.

ТОВ “Космонава Україна” визначено, що на виконання податкового законодавства ним було виписано ДП “Севастопольський виноробний завод” податкову накладну від 19.08.2011 на поставлений за договором №32 від 31.03.2011 товар пробка коркова для шампанського на суму 390240,00 грн., в т.ч. ПДВ - 65040,00 грн. /т.1 а.с.104/, включено суму ПДВ у розмірі 65040,00 грн. до податкових зобовязань та відображено цю суму у податковій декларації податку на додану вартість за серпень 2011 року /т.1 а.с.105-107/.

За клопотанням представника Позивача за первісним позовом ухвалою суду від 09.02.2012 були витребувані від Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя податкова декларація з податку на додану вартість ДП “Севастопольський виноробний завод” за серпень 2011 року, з розшифруванням податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (ДД5) за серпень 2011 року.

На виконання вимог ухвали Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя надану суду копія Податкової декларації податку на додану вартість ДП “Севастопольський виноробний завод” та Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2011 року /т.2 а.с.14-17/.

Судом встановлено, що у строчці 22 розділу ІІ Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкового кредиту визначений постачальник за індивідуальним податковим номером 370792326590, який належить ТОВ “Космонава Україна”, з обсягом поставки 325200 грн. (без ПДВ), сумою ПДВ - 65040 грн.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, факт схвалення спірного правочину підтверджується вчиненням Відповідачем за первісним позовом наступних дій: підписання товарно-транспортної накладної №РН-081901 від 19.08.2011 та скріплення її штампом підприємства; підписання видаткової накладної №РН-081901 від 19.08.2011 та скріплення її печаткою підприємства для документів; відображення факту отримання товару за договором постачання №32 від 31.03.2011 у податковій декларації податку на додану вартість з віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Доводи ДП “Севастопольський виноробний завод”, що ним не було здійснено оплати за спірним Договором, не спростовують обставин наступного схвалення договору, а лише свідчать про невиконання ним своїх зобовязань за договором.

З огляду на наведене, суд вважає що позовні вимоги ДП “Севастопольський виноробний завод” про визнання договору поставки №32 від 31.03.2011 недійсним задоволенню не підлягають.

Відповідачем за первісним позовом не надані докази належного виконання зобовязань за Договором, заборгованість щодо оплати поставленого товару на день прийняття рішення не погашена.

На підставі вищевказаного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “Космонава Україна” в частині стягнення заборгованості у розмірі 390240,00 грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач за первісним позовом просить стягнути з Відповідача за первісним позовом 3% річних 1090,53 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 20.10.2011 по 22.11.2011.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений ТОВ “Космонава Україна” розрахунок 3% річних /а.с.3 у позовній заяві/ суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 1090,53 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Витрати Позивача за первісним позовом по сплаті державного судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача за первісним позовом.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 80, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод” (вул. Портова, б.8, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 05431414, р/р №26003010076516 у ПАТ «ВТБ Банк»у м. Севастополі, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Космонава Україна” (вул. Поштова, б.2, офіс 8, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 37079233, р/р №2600635603501 у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 300120) 391330,53 грн. (триста девяносто одна тисяча триста тридцять грн. 53 коп.), з яких: 390240,00 грн. основний борг, 1090,53 грн. 3% річних, а також судовий збір у розмірі 7826,61 грн. (сім тисяч вісімсот двадцять шість грн. 61 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю “Космонава Україна” від позову в частині стягнення пені у розмірі 5634,42 грн. за первісним позовом у справі №5020-1926/2011.

5. Провадження у справі №5020-1926/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Космонава Україна” в частині стягнення з Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод” пені у розмірі 5 634,42 грн. - припинити.

Суддя підпис О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 22.02.2012.