Рішення № 21878492, 28.02.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012 Справа № 18/1473/11

за позовом Приватного підприємства "Картас", вул. Гвардійська, 52, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17510

до Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату, с. Грабарівка, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37013

про стягнення 103 539,91 грн.,

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, договір про надання юридичної допомоги № 2-ПДГ-25-05/10 від 25.05.2010 р., посвідчення адвоката.

від відповідача: Тягун Г.В. (керівник), наказ № 86-н від 05.08.2003 р., паспорт КН 396462 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 21.05.1997 р., ОСОБА_2, довіреність № 01-18 від 05.01.2012 р..

28.02.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Приватного підприємства "Картас", м. Прилуки про стягнення з Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату, с. Грабарівка 103 539,91 грн., в тому числі : 39 393,37 грн. інфляційні нарахування, 6 110,10 грн. три проценти річних, 47 000,00 грн. збитки за надану правову допомогу, 5 986,44 грн. збитки, понесені позивачем в зв'язку з несвоєчасною сплатою внесків до Пенсійного фонду, 5 050,00 грн. збитки, понесені позивачем в зв'язку з найманням транспорту для прибуття до суду.

31.05.2010 р. позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Полтавської області. 02.06.2011 р. ухвалою господарського суду Полтавської області дана справа була прийнята до розгляду з присвоєнням їй номеру 27/62. Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.12.2010 р. по справі № 27/62 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату, с. Грабарівка на користь Приватного підприємства "Картас", м. Прилуки 39 393,37 грн. інфляційних нарахувань, 6 110,10 грн. трьох процентів річних, 455,03 грн. витрат по оплаті державного мита та 103,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 47 000,00 грн. збитків за надану правову допомогу відмовлено; в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 р. у задоволенні апеляційної скарги Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату відмовлено, рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2010 р. по справі № 27/62 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України по справі № 27/62 від 27.04.201 р. касаційну скаргу Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату задоволено частково, рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2010 р. та постанову від 14.02.2011 р. Харківського апеляційного господарського суду скасовано в частині стягнення 39 393,37 грн. інфляційних нарахувань, 6 110,10 грн. трьох процентів річних, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду даної справи (№ 18/1473/11) господарським судом Полтавської області було прийнято рішення від 28.07.2011 р., яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 р. у задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Картас" відмовлено, рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2011 р. по справі № 18/1473/11 залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Приватне підприємство "Картас" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2011 р. по справі № 18/1473/11 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 р. у справі № 18/1473/11, у якій просить скасувати останні.

Постановою колегії суддів Вищого господарського суду України від 14 грудня 2011 року рішення господарського суду Полтавської області від 28.07.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 р. з цієї справи скасовано з направленням на розгляд в частині стягнення з Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату, с. Грабарівка 39 393,37 грн. інфляційних нарахувань та 6 110,10 грн. трьох процентів річних до суду першої інстанції. При цьому Вищий господарський суд України вказав на необхідність при новому розгляді справи взяти до уваги час припинення зобов'язання за приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, а також те, що строк позовної давності щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних підлягає застосуванню за три роки що передували припиненню цього зобов'язання з урахуванням строку звернення з позовом. Крім того, суд касаційної інстанції вказав на необхідність визначення періоду до якого підлягають застосуванню норми чинного законодавства щодо строку позовної давності, з урахуванням того, що позивачем ставиться питання про стягнення інфляційних за період з 2007 року по січень 2010 року, а також 3% річних за 1095 днів.

29.12.2011 р. ухвалою господарського суду Полтавської області дана справа була прийнята до розгляду.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви та обґрунтування позовних вимог обґрунтування позовних вимог № б/н від 19.01.2012 р. (вх. № 924д від 23.01.2012 р.) з огляду на висновки касаційної інстанції за постановою колегії суддів Вищого господарського суду України від 14 грудня 2011 року.

Відповідач позов не визнає за мотивами заперечень на позовну заяву вх. № 09461д від 20.08.2010 р., том справи 1, а.с. 77-79) та письмових заперечень проти позову № б/н від 10.12.2011 р. (вх. № 586д від 16.01.2012 р.) та роз'яснення до заперечень № 457 від 27.02.2012 р. (вх. № 2877д від 27.02.2012 р.). Крім того, останній надав суду заяву про застосування позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив :

14.02.2006 р. між Приватним підприємством "Картас" (підрядник), м. Прилуки та Грабарівським психоневрологічним будинком-інтернатом, с. Грабарівка (замовник) був укладений договір підряду № 1 (далі - Договір).

Згідно з вказаним Договором позивач зобов'язувався виконати підрядні роботи з капітального ремонту приміщення відповідача, а останній зобов'язався прийняти виконані позивачем ремонтні роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до умов Договору позивачем були виконані підрядні роботи з капітального ремонтну приміщення відповідача на суму 69 722,00 грн., а відповідач (замовник) в порушення своїх зобов'язань за Договором не підписав акт виконаних робіт та не оплатив їх вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до господарського суду Полтавської області з позовною заявою щодо стягнення з відповідача 69 722,00 грн. вартості виконаних підрядних робіт, 395,32 грн. пені, 3 486,10 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.04.2007 р. у справі № 18/24 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

25.07.2007 р. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду по справі № 18/24 скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 03.04.2007 р. у даній справі та прийнято нове рішення, яким задоволення позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 69 722,00 грн. вартості виконаних підрядних робіт, 395,32 грн. пені. Дана постанова була залишена без змін Вищим господарським судом України (постанова від 27.11.2007 р. у справі № 18/24, т. 1 а.с. 110-112). Ухвалою Верховного суду України від 24.01.2008 р. відповідачу відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2007 року у справі № 18/24.

16.08.2007 р. господарським судом Полтавської області на виконання вищезазначеної постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду був виданий наказ.

За даними сторін Державною виконавчою службою суму заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи за договором підряду № 1 від 14.02.2006 у розмірі 69 722,00 грн. та 395,32 грн. пені було стягнуто в лютому 2010 року.

З огляду на тривале невиконання Грабарівським психоневрологічним будинком-інтернатом рішення суду у справі № 18/24, ПП "Картас" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату про стягнення 39 393,37 грн. інфляційних нарахувань, 6 110, 10 грн. 3% річних, 47 000,00 грн. збитків за надану правову допомогу, 5986, 44 грн. збитків, понесених у зв'язку з несвоєчасною сплатою внесків до Пенсійного фонду та 5050, 00 грн. збитків, понесених у зв'язку з найманням автотранспорту для прибуття до суду.

Як вже зазначалось вище в описовій частині даного рішення у даній справі, господарським судом було прийнято рішення від 17.12.2010 р. по справі № 27/62 та рішення від 28.07.2011 р. по справі № 18/1473/11), які скасовані Вищим господарським судом з направленням на новий розгляд в частині стягнення з Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату, с. Грабарівка 39 393,37 грн. інфляційних нарахувань та 6 110,10 грн. трьох процентів річних до суду першої інстанції.

При винесенні даного рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушенні зобов'язання за укладеним між сторонами Договором підряду, а саме : не був підписаний акт виконаних робіт та не було оплачено їх вартість. Дані факти встановлені вказаною вище постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.07.2007 р. по справі № 18/24, яка за приписами до ст. 105 ГПК України набрала законної сили.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштам.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 14.11.2011 р. № 11/107 у справі № 12/207, яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до приписів ст. 11128 ГПК України.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається наступне:

- позивач звернувся з даним позовом до суду 28.05.2010 р. (відмітка маркувальної машини на конверті, в якому була направлена позовна заява до суду, том справи 1, а.с. 63);

- 03.02.2010 р. відбулось виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих ним результатів підрядних робіт за укладеним між сторонами Договором підряду № 1 від 14.02.2006 р.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку позивача та визнається сторонами.

Оскільки :

- припинення зобов'язання відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України відбулось 03.02.2010 р., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача,

- за наведеними вище нормами права та вказівками постанови колегії суддів касаційної інстанції у даній справі від 14 грудня 2011 року строк позовної давності щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних підлягає застосуванню за три роки, що передували припиненню цього зобов'язання, з урахуванням строку звернення з позовом,

- відповідачем було подано заяву про застосування позовної давності,

суд приходить до висновку, що вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та відсотків річних є правомірними за період з 03.02.2010 р. (момент припинення зобов'язань) по 28.05.2007 р. (момент звернення з позовом до суду).

З огляду на вищевикладене та після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, суд приходить до висновку що останні підлягають задоволенню частково, а саме : в частині стягнення з відповідача 39 393,37 грн. інфляційних нарахувань та 5 616,03 грн. грн. трьох процентів річних за період з 31.01.2010 р. по 28.05.2007 р. (розрахунок суми процентів здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача позовних вимог судом приймаються частково з огляду на вищевикладене.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 35, 43, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату(37013. Полтавська область, Пирятинський район, с. Грабарівка, код 03189268) на користь Приватного підприємства “Картас” ( 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Гвардійська, 52, код 31135653) - 39393, 37 грн. - інфляційних нарахувань, 5 616,03 грн. - 3% річних.

Видати наказ з набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 02.03.2012 р.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.