Постанова № 21878495, 06.03.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012Справа №9/237

м. Полтава

за позовом Приватного підприємства "Шерк", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 154, кв. 57

Представник позивача - Козачук Олександр Анатолійович, 39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Нагірна, 4, кв. 40

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, 76

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ : від 30.07.2007 р. № 0003012301/1/1635 та від 12.10.2007 р. № 0003012301/2/2362

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 22898/10/10-044 від 16.06.2010 р..

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали від 17.09.2008 р. заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М..

06.03.2012 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ : від 30.07.2007 р. № 0003012301/1/1635 та від 12.10.2007 р. № 0003012301/2/2362, за якими Приватному підприємству "Шерк" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 26 790,00 грн., в т.ч. основний платіж 17 860,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 8 930,00 грн..

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.09.2008 р. провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 3/228 - позов Приватного підприємства "Шерк", м. Кременчук про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 30.07.2007 р. № 0003002301/1/1636 та від 12.10.2007 р. № 0003002301/2/2361, за якими Приватному підприємству "Шерк" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 378 198,00 грн., в т.ч. основний платіж 286 416,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 91 782,00 грн.,

Постановою Господарського суду Полтавської області у справі № 3/228 від 05.03.2009 р. задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Шерк" та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.07.2007 р. № 0003002301/1/1636 та від 12.10.2007 р. № 0003002301/2/2361.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 р. по справі № 3/228 апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишено без задоволення, постанову Господарського суду Полтавської області від 05.03.2009 р. по даній справі залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.02.2012 р. відповідно до ч. 5 ст. 156 КАС України провадження у справі поновлено з огляду на усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у цій справі.

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, надав суду клопотання вх. № 3389д від 06.03.2012 р. про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами.

Судом клопотання задовольняється як таке, що не суперечить чинним процесуальним нормам.

Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення від 21.12.2007 р., посилаючись на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши надані докази,

встановив :

За висновками виїзної планової перевірки дотримання Приватним підприємством "Шерк" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., що набрали форму акту № 265/23-12-120/31913681 від 08.05.2007 р. (том справи 1, а.с. 8-58), ДПІ-відповідач констатувала заниження позивачем податку на додану вартість за 2006 рік на суму 19 810,00 грн., в тому числі за лютий 2006 року на 3 333,00 грн., за березень 2006 року на 2 833,00 грн., за червень 2006 року на 860,00грн., за серпень 2006 року на 6 950,00 грн., за вересень 2006 року на 2 500,00 грн., за листопад 2006 року на 3 334,00 грн., внаслідок неправомірного віднесення вказаних сум до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, чим порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Наслідком таких висновків стало прийняття Кременчуцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 17.05.2007 р. № 0002042301/0/1021 (том справи 1, а.с. 37), за яким Приватному підприємству "Шерк" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 29 715,00 грн., в т.ч. основний платіж 19 810,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 9 905,00 грн..

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення скарга платника задоволена частково, сума податкового зобов'язання зменшена, податкове повідомлення-рішення набрало форму оспорюваних податкових повідомлень-рішень: від 30.07.2007 р. № 0003012301/1/1635 та від 12.10.2007 р. № 0003012301/2/2362, за якими Приватному підприємству "Шерк" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 26 790,00 грн., в т.ч. основний платіж 17 860,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 8 930,00 грн..

При цьому контролюючий орган ґрунтує свої висновки неправомірністю включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за отримані позивачем транспортно-експедиційні послуги від ТОВ "Компанії "Альтіма" з огляду на відсутність товарно-транспортних накладних та невірне заповнення актів виконаних робіт.

Позивач не погодився з такими висновками контролюючого органу, звернувшись до суду із даним адміністративним позовом.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Причиною виникнення спору по даній справі стало питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками отримання ним транспортно-експедиційних послуг у 2006 році.

Згідно матеріалів даної справи за висновками виїзної планової перевірки дотримання Приватним підприємством "Шерк" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., що набрали форму акту № 265/23-12-120/31913681 від 08.05.2007 р. (том справи 1, а.с. 8-58), ДПІ-відповідач, зокрема, констатувала з посиланням на ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 неправомірне включення позивачем до складу валових витрат суми в 89302,00 грн. (без ПДВ) за 2006 рік вартість транспортно-експедиційних послуг, отриманих позивачем від ТОВ "Компанії "Альтіма" за умовами договору № 010206-7 від 01.02.2006 р., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 22325,00 грн., в т.ч. за 1 кв. 7708,00 грн., 2 кв. 1075,00 грн., 3 кв. 9375, 00 грн., 4 кв. 4167, 00 грн., чим порушено п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.. 5.39 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Наслідком таких висновків стало прийняття Кременчуцькою ОДПІ у м. Полтаві податкового повідомлення-рішення від 17.05.2007 р.№0002032301/0/1022, за яким Приватному підприємству "Шерк" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 378 613,00 грн., в т.ч. основний платіж 286 416, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 92 197,00 грн..

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення скарга платника задоволена частково, сума податкового зобов'язання зменшена, податкове повідомлення-рішення набрало форму податкових повідомлень-рішень від 30.07.2007 р. № 0003002301/1/1636, від 12.10.2007 р. № 0003002301/2/2361, за якими Приватному підприємству "Шерк" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 378198,00 грн. , в т.ч. основний платіж 286416, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 91 782,00 грн..

Не погоджуючись з такими висновками, позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 30.07.2007 р. № 0003002301/1/1636, від 12.10.2007 р. № 0003002301/2/2361, за якими Приватному підприємству "Шерк" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 378198,00 грн. , в т.ч. основний платіж 286416, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 91 782,00 грн..

31.07.2008 р. постановою господарського суду Полтавської області у справі № 3/228 позовні вимоги Приватного підприємства "Шерк" було задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення КОДПІ від 30.07.2007 р. № 0003002301/1/1636, від 12.10.2007 р. № 0003002301/2/2361, за якими Приватному підприємству "Шерк" визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 378 198,00 грн., в т. ч. основний платіж 286416,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 91 782,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 р. у задоволенні апеляційної скарги Кременчуцької ОДПІ відмовлено, постанову господарського суду Полтавської області від 31.07.2008 р. у справі № 3/228 залишено без змін.

Господарським судом Полтавської області та Харківським апеляційним адміністративним судом встановлено, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат відповідних періодів 2006 року 89302, 00 грн. (без ПДВ), сплачених ТОВ "Компанія "Альтіма" за надані останнім в цьому періоді транспортно-експедиційні послуги згідно договору № 010206-7 від 01.02.2006 р. на підставі первинної документації (відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, у тому числі платіжних доручень про оплату послуг, актів виконаних робіт, про які зазначає на стор. 25-26 акту перевірки КОДПІ). Операції з придбання цих послуг відображено в книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку відповідними проводками. Про це зазначається й висновку № 936 судово-економічної експертизи від 19.01.2009 р., що була призначена судом в межах справи № 3/228.

Відповідно до ст. 254 КАС України, вказані постанова господарського суду Полтавської області та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набрали законної сили з моменту проголошення останньої, тобто з 02.06.2009 р.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

В силу наведеної процесуальної норми зазначені обставини (правомірність включення позивачем до складу валових витрат відповідних періодів 2006 року вартості транспортно-експедиційних послуг, наданих ТОВ "Компанія "Альтіма") не доказуються при розгляді цієї справи.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Акт перевірки (том справи 1, а.с. 50) містить опис реквізитів податкових накладних, що підтверджують вірність формування позивачем податкового кредиту за вказаними вище операціями, на відсутність вказаних податкових накладних або невідповідність останніх нормам Закону України "Про податку на додану вартість" Кременчуцька ОДПІ не посилається (копії податкових накладних залучено до матеріалів справи, том справи 1, а.с. 119-127).

Таким чином, саме в дотримання вказаних норм права позивачем було включено до складу податкового кредиту за період з лютого 2006 року по листопад 2006 р. 17 860,00 грн. ПДВ, що були сплачені позивачем за отримані ним транспортно-експедиційні послуги від ТОВ "Компанія "Альтіма" згідно договору № 010206-7 від 01.02.2006 р. (факт оплати вартості послуг підтверджується виписками банку, том справи 1, а.с. 128-134).

Щодо розрахунку штрафних санкцій за вказане правопорушення, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Зокрема, пп.. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "Шерк" не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, письмових та речових доказів; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обовязок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого субєкти владних повноважень зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, не доводять, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обовязку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені як поданими доказами, так і нормами права, висновки відповідача не обґрунтовані документально, а тому позовні вимоги суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 72, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.07.2007 р. № 0003012301/1/1635 та від 12.10.2007 р. № 0003012301/2/2362, за якими ПП "Шерк" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 26 790,00 грн., в т.ч. основний платіж 17 860,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 8 930,00 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Приватного підприємства "Шерк" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 154, кв. 57), код ЄДРПОУ 31913681 - 3,40 грн. судових витрат.

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

Суддя Ківшик О.В.

Дата підписання повного тексту постанови : 07.03.2012 р..

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.