Рішення № 21877395, 27.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/46627.02.12 За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До:1) Товариства з обмеженою відповідальністю «555»

2) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

Про відшкодування 35825,19 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 3093/26 від 21.12.11 р.

від відповідачів: 1) не зявився

2) ОСОБА_2 дов. № 85D/2011 ВІД 11.03.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «555»10835,19 грн. збитків та з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»24990,00 грн. збитків в порядку регресу.

Ухвалою суду від 29.12.11 р. було порушено провадження у даній справі № 37/466 та призначено її розгляд на 06.02.12 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача та відповідача ТОВ «555»у судове засідання не зявилися, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були обізнані належним чином, проте вимог ухвали суду не виконали.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна»пояснив господарському суду, що не знаходить підстав задовольняти позовні вимоги, оскільки з постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області не вбачається, що ОСОБА_3 потрапив в ДТП на застрахованому відповідачем автомобілі, оскільки у судовій постанові не вказана марка автомобіля та його реєстраційний номер.

Приймаючи до уваги неявку представника позивача та відповідача і невиконання ними вимог ухвали суду, а також зважаючи на необхідність витребувати у позивача додаткові докази, господарський суд ухвалою від 06.02.12 р. відклав розгляд справи № 37/446 на 27.02.2012 р.; повторно зобовязав позивача та відповідачів виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 29.12.11 р. № 37/466; зобовязав позивача надати господарському суду належні докази того, що постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.12.08 р. у справі № 3-16082 Бурчина Миколу Васильовича визнано винним у ДТП за участю застрахованого відповідачем автомобіля; попередив учасників судового процесу про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду у вигляді накладення штрафу та винесення окремої ухвали.

У судовому засіданні 27.02.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи документів у справі, які було зареєстровано та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 27.02.12 р. надав суду письмовий відзив на позов, який було зареєстровано та долучено до матеріалів справи, надав усні пояснення, просив у позові відмовити повністю.

Представник відповідача-1 у судове засідання 27.02.12 р. повторно не зявився, вимог ухвал суду від 29.12.11 р. та 06.02.12 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 08.02.12 р., згідно з яким ТОВ «555»отримало 15.02.12 р. ухвалу суду від 06.02.12 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача-1 про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.08 р. на вул. Микулинецькій в м. Тернопіль сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ГАЗ 330712», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3., що належить ТОВ «555», та транспортного засобу itsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4

ОСОБА_3., керуючи транспортним засобом «ГАЗ 330712», державний номер НОМЕР_2, розпочинаючи маневр розвороту, тобто зміни напрямку руху не з крайнього положення на проїздній частині відповідного напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не дав дорогу, чим порушив ПДР України, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем shi Lancer», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчать довідка ВДАІ з обслуговування адміністративної території міста Тернополя та АТІ УДАІ МВС України № 8265298 від 06.11.08 р. та постанова Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.12.08 року в адміністративній справі № 3-16082 2008 р., відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 22.12.08 року в адміністративній справі № 3-16082 2008 р., у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль subishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, під керуванням під керуванням ОСОБА_4

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між ЗАТ «СК «Український страховий альянс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(страховик), та ОСОБА_4, який є власником автомобіля Lancer», державний номер НОМЕР_1, (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2003543/05АК від 14.02.2008 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки Lancer», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Lancer», державний номер НОМЕР_1, замовив у ТОВ Український експертний центр «Експерт-Сервіс Авто», проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

12.11.08 р. було складено протокол огляду транспортного засобу Lancer», державний номер НОМЕР_1.

12.11.08 р. ТОВ Український експертний центр «Експерт-Сервіс Авто»надано звіт про оцінку автомобіля subishi Lancer», державний номер НОМЕР_1 № 559, складений аварійним комісаром ОСОБА_5 (вища освіта, кваліфікація аварійного комісара і оцінювача за напрямком оцінки майна «Оцінка обєктів в матеріальній формі»та спеціалізацією в межах напрямку «Оцінка автотранспортних засобів»свідоцтво № 509, видане Українським центром після аварійного захисту «Експерт-Сервіс», свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 4590 від 27.04.06 р. ФДМУ), відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, без урахування коефіцієнту фізичного зносу деталей ДТЗ, що підлягають заміні, становить 51939,00 грн.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 05.11.08 р. (вих. № 12689/08 від 06.11.08 р.) було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 12689/08/05/20 від 17.12.08 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 35825,19 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 2003543/05АК від 14.02.2008 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з наказом № 13842 від 17.12.08 р. та платіжним дорученням № 14047 від 22.12.08 р. суму страхового відшкодування в розмірі 35825,19 грн. власнику автомобіля Lancer», державний номер НОМЕР_1 Барському І.І.

Враховуючи те, що постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.12.08 року в адміністративній справі № 3-16082 2008 р. ОСОБА_3, який керував автомобілем «ГАЗ 330712», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його наїзду на автомобіль марки subishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Lancer», державний номер НОМЕР_1.

Відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ 330712», державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «555», яким керував ОСОБА_3., і якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВВ/3819302.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 2003543/05АК від 14.02.2008 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.11.08 р. на вул. Микулинецькій в м. Тернопіль, виплачено страхове відшкодування Барському І.І. власнику автомобіля ishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «ГАЗ 330712», державний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна».

У відповідності до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «555»10835,19 грн. збитків та з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»24990,00 грн. збитків в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»та ТОВ «555»претензії про відшкодування шкоди в порядку регресу (вих. № 962092 від 29.07.10 р. та вих. № 1057771 від 23.09.10 р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24990,00 грн. та 10835,19 грн.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3819302 (строк дії з 26.12.07 р. до 25.12.08 р.) встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 25500,00 грн. та франшиза 510,00 грн.

Проте Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»та ТОВ «555»суми страхового відшкодування в порядку регресу сплачені не були.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач-2 у відзиві на позов просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю та застосувати строк позовної давності.

У відповідності до п. 6 статті 261 Цивільного кодексу України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Посилання ПрАТ «СК «Універсальна»на те, що позивач звернувся до суду лише 29.12.11 р., у звязку з чим пропустив строк позовної давності, оскільки основне зобовязання було виконане 22.12.08 р. (платіжне доручення № 14047 від 11.12.08 р.), не приймається Господарським судом м. Києва до уваги, оскільки згідно з штампом відділення поштового звязку, який міститься на конверті, позивач відправив позов до суду 22.12.11 р., тобто в межах строку позовної давності.

ТОВ «555»жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надало.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»та ТОВ «555»підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви ПрАТ «СК «АХА Страхування»було сплачено судовий збір у розмірі 1477,50 грн., згідно з платіжним дорученням № 34289 від 17.11.2011 р.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI станом на 01.01.11 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 941,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 37/454 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 66,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 261, 979, 993, 1172, 1187, 1188, 1191, 1194, 1198 Цивільного кодексу України; ст. ст. 352, 354 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(вулиця Пилипа Орлика, 24/1, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. суму страхового відшкодування в порядку регресу та 984 (девятсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «555»(вулиця Б.Хмельницького, 73, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код 25073164) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) 10 835 (десять тисяч вісімсот тридцять пять) грн. 19 коп. суму страхового відшкодування в порядку регресу та 426 (чотириста двадцять шість) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.На підставі даного рішення повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АХА Страхування»(вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 34289 від 17.11.2011 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

5.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 03.03.2012 р.