Рішення № 21875701, 13.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" березня 2012 р. Справа № 11/5007/3/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

при секретарі Коваль В.А.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. ( довіреність від 13.02.12р.)

від відповідача ОСОБА_2. ( довіреність від 19.09.11р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (м. Житомир)

до Закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" (м. Житомир)

про стягнення 927848,99 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 927848,99 грн.

Представник позивача позов підтримав з підстав, заявлених в позовній заяві.

Відповідач 23.02.12р. надав суду заяву про пропуск позовної давності, в якій зазначив, що в позовній заяві позивачем вказано, що відповідно до Акту звірки підписаного сторонами заборгованість ЗАТ «Міськрембуд» за поставлені будівельні матеріали згідно договору купівлі - продажу №3 від 10.01.2011 року, станом на 01.06.2011 року склала 1 006 275,25 грн.

Вказані позивачем обставини не відповідають дійсності, так як заборгованість виникла набагато раніше ( станом на 01.01.2009 року), а не після укладення договору купівлі-продажу №3 від 10.01.2011 року.

Відповідач в своїй заяві зазначає, що позивач та відповідач співпрацювали починаючи з 2007 року, не укладаючи при цьому договорів купівлі-продажу. ЗАТ «Міськрембуд» отримувало будівельні матеріали по видаткових накладних, проводячи при цьому їх оплату згідно платіжних доручень.

Так, станом на 01.01.2008 року заборгованість ЗАТ «Міськрембуд» перед ПАТ «ВЗП «Хміль» склала 490 006,35 грн. На протязі 2008 року позивач поставив ЗАТ «Міськрембуд» будівельних матеріалів на загальну суму 1 687 580,75 грн., відповідачем згідно платіжних доручень оплачено 1 123 000 грн.

Станом на 01.01.2009 року, виникла заборгованість ЗАТ «Міськрембуд» перед ПАТ « ВЗП «Хміль» яка склала 1049 701,90 грн. ( 490 006 + 1687 580,75 - 1 127 285,20). На протязі 2009 року позивачем поставлено будівельних матеріалів на суму 56 552,62 грн., а відповідачем оплачено 100 000 грн., тобто ЗАТ «Міськрембуд» оплатив отримані товари у 2009 році, а також частково погасив борг який виник станом на 01.01.2009 року.

Станом на 01.01.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 006 254,52 грн. На протязі 2010 року позивачем було поставлено будівельних матеріалів на суму 45 024,73 грн. а відповідачем сплачено 90 000 грн., тобто за отриманий товар та частково погашено борг станом на 01.01.2009 року.

Станом на 01.01.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 961 279,25 грн. На протязі 2011 року ЗАТ «Міськрембуд» придбало у ПАТ «ВЗП «Хміль» будівельних матеріалів на суму 480 795,03 грн., а оплатило 518 000 грн., тобто повністю оплачений поставлений товар у 2011 році та частково погашений борг який виник станом на 01.01.2009 року.

Враховуючи викладене відповідач вказує на те, що борг ЗАТ «Міськрембуд» перед ПАТ «Виробничо-торгівельне підприємство «Хміль» виник станом 01.01.2009 року.

Згідно зі ст..256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст..257 ЦК України).

Відповідно до ст..261 ч.1,5 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, відповідач зазначає, що оскільки строк виконання зобов'язання по оплаті отриманої відповідачем продукції не був визначений, то відповідно до ч.2 п.5 ст.261 ЦК України перебіг строку позовної давності почався з дня коли продукція була отримана відповідачем і позивач мав право на пред'явлення вимоги про її сплату.

Отже перебіг строку позовної давності по останній поставці будівельних матеріалів ( видаткова накладна № РН- 0001386 від 22.12.2008 року) розпочався 22 грудня 2008 року і закінчився 22 грудня 2011 року. Таким чином претензія позивача № 11 від 06.01.2012 року про оплату будівельних матеріалів була заявлена після спливу трирічного строку позовної давності. Позивач звернувся з позовом до суду 19.01.2012 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення ( ст.267 ч. з ЦК України).

Відповідно до ст.267 ч.4 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту звірки підписаного сторонами заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені будівельні матеріали згідно договору купівлі-продажу № 3 від 10.01.11р. станом на 01.06.11р. складала 1006275,25 грн.

Також, по видатковій накладній № РН - 0000303 від 21.06.11р. через ОСОБА_3. , діючого відповідно до довіреності № 32 від 01.06.11р. , позивач поставив відповідачу будівельні матеріали на суму 10475,02 грн.

31.08.11р. по видатковій накладній № РН-0000530 через ОСОБА_3., діючого згідно довіреності № 90 від 18.08.11р., відповідачу було поставлено будівельні матеріали на суму 18168,76 грн.

29.12.11р. по видатковій накладній № РН-0000990 через ОСОБА_3. , діючого згідно довіреності № 166 від 01.12.11р., поставив відповідачу залізобетонні вироби на суму 4929,98 грн.

Таким чином, загальна сума отриманого відповідачем будівельного матеріалу становить 1039849,01 грн. ( 1006275,25 грн. + 10475,02 грн. + 18168,76 грн. + 4929,98 грн.).

В розрахунок за поставлені матеріальні цінності відповідачем було перераховано на рахунок позивача в сумі 52000, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Крім того, згідно договору про переведення боргу № 26/11 від 09.06.11р., укладеного між позивачем, відповідачем та АТ ХК "Київміськбуд", останнім в погашення боргу ЗАТ "Міськрембуд" було перераховано позивачу 60000 грн..

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані будівельні матеріали становила 927848,99 грн.

Відповідач не заперечує факт отримання від позивача будівельних матеріалів на вказану вище суму, однак, зазначає, що строк позовної давності по останній поставці будівельних матеріалів ( видаткова накладна № РН - 0001386 від 22.12.08р.) пропущений.

При цьому, відповідач посилається на ст. 256 ЦК України, в якій зазначено, що позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ч. 1, 5 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідач зазначає, що строк виконання зобов'язання по оплаті отриманої відповідачем продукції не був визначений, то відповідно до ч. 2 п.5 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності почався з дня коли продукція була отримана відповідачем і позивач мав право на пред'явлення вимоги про її сплату.

Суд не погоджується з твердженням відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як було встановлено судом, та підтверджено сторонами строк виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції встановлений не був.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями , строк виконання на яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня , коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В листі Вищого господарського суду від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" зазначено, що згідно з абзацом другим частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання; якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, під пільговим строком у розумінні абзацу другого частини п'ятої статті 261 ЦК України слід розуміти строк, протягом якого боржник після пред'явлення йому вимоги повинен виконати свій обов'язок.

На виконання ст. 530 ЦК України, 06.01.12р позивачем була направлена відповідачу вимога, в якій позивач просить на протязі 7-ми календарних днів перерахувати несплачену вартість отриманих відповідачем матеріальних цінностей.

Таким чином, перебіг строку позовної давності в почався з закінчення семиденного терміну наданому відповідачу для виконання свого зобов'язання.

Однак, відповідач залишив дану вимогу без виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 927848,99 грн.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись. ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" ( 10014, м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 9, код 03330086) на користь Публічного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" ( 10001, м. Житомир, вул. Металістів, 6, код 05471336) - 927848,99 грн. боргу, 18556,98 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Маріщенко Л.О.

Дата підписання 14.03.2012 р.

Віддрукувати:

1- в справу

2, 3- сторонам ( рек. з повід.)