Рішення № 21875698, 06.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" березня 2012 р. Справа № 5/5007/17/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

при секретарі Нагорній М.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. дов.№08/14577-003207 від 20.12.2011року.

від відповідача не з"явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський агробуд - сервіс" (м.Андрушівка, Житомирська область)

про стягнення 18301,18 грн.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось до господарського суду Житомирської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський агробуд-сервіс" 18301,18грн. з яких: 17920,45грн. заборгованості за активну електроенергію, 3%річних в сумі 91,32грн., інфляційних в сумі 24,28грн., пені в сумі 265,13грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/17/12 та призначено її розгляд на 06.03.2012 р.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованості за активну електроенергію в сумі 17920,45грн., відповідно до п.2.2.3., 7.2, 7.3. договору.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений завчасно, за юридичною адресою, вказаною у довідці ЄДР, та належним чином, (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с. 25. ).

Окрім того, явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2007 року між Андрушівським РЕМ (постачальник), який є відокремленим підрозділом ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та діє на підставі доручення останнього та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський агробуд-сервіс"(споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачам №379 (а.с.7-11), за яким постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід"ємними його частинами.

Відповідно до п.2.1.2. договору, постачальник зобов'язався постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу в межах 2х315 кВт приєднаної, 1970 кВт дозволеної потужності, на класі напруги ІІ, згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії, викладеними у додатку №1 при застосуванні електричних лічильників системи обліку.

Згідно пунктів 2.2.2., 2.2.3. договору, споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору; своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 22 числа по 21 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця). Величина коштів, яку має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.

Пунктом 2.2.4 договору встановлено обов'язок споживача знімати та надавати постачальнику показники розрахункових електролічильників (додатки 3.1; 3.2; 3.3. договору) за формою згідно з додатком №9.

Згідно п.7.3. договру остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, а п.7.4. договору передбачено, що на суму, вказану в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, інфляційні та річні згідно з діючим законодавством.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, яким є зазначений вище договір, енергопстачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов"язаний сплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно звіту про використану електроенергію (активна, реактивна) в листопаді 2011 року, поданого, ТОВ "Андрушівський агробуд-сервіс" спожито за даний розрахунковий період зокрема 15840 кВт.год.за активну електроенергію.

Як вбачається з матеріалів (а.с.13) рахунок №12976 від 21.11.2011р. за листопад 2011р. за активну електроенергію на суму 17920,45грн. отримано відповідальною особою відповідача 21.11.2011р.

Згідно відомостей використання активної електроенергії викладеної у додатку до рахунку за активну електроенергію №12976 (оригінал якого оглянуто в судовому засіданні а.с.28) відповідачем всього спожито в листопаді 2011р.з врахуванням втрат в трансформаторах 17071кВт.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена та встановлена судом, заборгованість виникла з 26.11.2011року та становить 17920,45грн. (17071кВт.год. х 87,480коп. (тариф за 1 кВт.год.) = 14933,71грн. з врахуванням ПДВ 17920,45грн.).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 265,13грн. пені за прострочення виконання зобов'язання.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 7.3 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком Споживач сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно розрахунку поданого представником позивача (а.с.18), останній просить стягнути пеню за період з 26.11.2011р. по 31.12.2011р. в сумі 265,13грн., що на думку суду є правомірним враховуючи наступне.

Судом встановлено, що рахунок за активну електроенергію №12976 датований 21.11.2011р. за листопад місяць, термін оплати 5 операційних днів з дати вказаної в договорі (а.с.7-11).

Як зазначалось вище, умовами договору передбачено, що остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць не пізніше 5 о п е р а ц і й н и х д н і в з д н я о т р и м а н н я р а х у н к у, включаючи день його отримання.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України 91,32грн. 3% річних та 24,28грн. інфляційних

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, у поданих позивачем розрахунках (а.с.17,19) невірно визначений період прострочення, тому суд самостійно нараховує річні, відповідно до вимог чинного законодавства, згідно наступного розрахунку:

за період з 26.11.2011р. по 26.01.2012р. на суму 17920,45грн. (сума боргу) х 3% річних х 61 (кількість прострочених днів) /365 = 89,85 грн.

Таким чином, розмір 3% річних, що підлягають задоволенню, складає 89,85грн.; вимоги в частині стягнення 1,47грн. 3% річних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Що стосується стягнення інфляційних у розмірі 24,28грн., то господарський суд, перевіривши правильність нарахування, вважає їх розрахунок обгрунтованим.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу україни, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи і підлягають задоволенню частково на суму 18299,71грн., з яких: 17920,45грн. заборгованість за активну електроенергію, 265,13грн. пеня та 89,85грн. 3% річних, 24,28грн. інфляційних.

В позові в частині стягнення 3% річних в сумі 1,47грн. суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,44, 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський агробуд-сервіс" (м.Андрушівка, вул.Карла Маркса 100, код ЄДРПОУ 34747290)

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, м.Житомир, вул.Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622)

- 17920,45грн. заборгованості за активну електроенергію;

- 265,13грн. пені;

- 89,85грн. 3% річних;

- 24,28грн. інфляційних;

- 1609,37грн. витрат по сплаті судового збору;

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ляхевич А.А.

Віддрукувати: 3 прим

1-в справу

2-позивачу

3-відповідачу (рек.з пов.)