Постанова № 21839961, 07.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 р.Справа № 18/2276/11

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Білецька А.М., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №5370Х/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 28.10.11 року у справі № 18/2276/11

за позовом ПАТ «Компанія «Райз», м. Київ

до СФГ «Агро-Стиль», с. Л. Будища

про стягнення 96526, 28 грн., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - 71 233 грн. 51 коп. боргу за отриманий товар, 11046 грн. 07 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 14246 грн. 70 коп. збитків за договором №056/В-22/506 від 27.12.2007 року поставки сільськогосподарської техніки та додаткової угоди до нього від 02.05.2008 року на умовах розстрочення остаточного розрахунку.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.02.2011 року в задоволенні позову відмовлено. Зазначене рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011 року рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2011 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року скасовані і справа направлена на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постанова Вищого господарського суду України від 26.07.2011 року мотивована тим, що поза увагою господарських судів залишився договір, на підставі якого виник спір, а саме пункт 3.4, згідно з яким при перерахуванні коштів, необхідно обовязково вказувати в платіжному дорученні на оплату номер і дату цього договору та назву товару. У випадку відсутності вказаних реквізитів в платіжному документі постачальник самостійно визначає порядок віднесення та зарахування отриманих сум в погашення існуючих зобов'язань покупця. Тому, під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Полтавської області від 28.10.2011 року (суддя Іваницький О.Т.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю за недоведеністю та безпідставністю. Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог не надав суду доказів того, що саме в період з грудня 2007 року по 05 травня 2008 року на імпортовану сівалку зернову механічну 1590/6,0 м -19 см./ серії ИО1590Х 725503 (однієї штуки), були введені нові або змінені існуючі ставки ввізного мита, та сплачено ним ПДВ при імпорті товару. На вимогу суду при новому розгляді справи позивач не надав жодної бухгалтерської проводки саме за спірним договором. Не подав позивач також і доказів закупівлі вищезазначеної сівалки у спірний період за долари США, а також її митне оформлення і витрати пов'язані з цією операцією та щодо доставки її у місце передачі покупцю. В рішенні також зазначено, що позивачем не подано і доказів, які б підтверджували, що саме за умовами спірного договору ним правомірно нараховано курсову одиницю, документально згідно умов спірного договору не обгрунтовано підстави її нарахування і період, за який вона нарахована. Оскільки позивачем не доведена наявність простроченої заборгованості за умовами вищенаведеного договору поставки та додаткової угоди до нього від 02.05.2008 року, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо нарахування процентів за користування коштами в розмірі 20% річних з простроченої суми в розмірі 11046,07 грн.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивачем не виконано вимог ст.ст. 33-34 ГПК України щодо доведення обставин, якими обгрунтовано позовні вимоги та не доведено належними доказами факту спричинення йому збитків, прямий причинний зв'язок між заявленою сумою 14246,70 грн. збитків та діями відповідача, на підставі чого суд прийшов до висновку про відмову в частині стягнення збитків в розмірі 14246,70 грн. на підставі п. 7.4 договору поставки №056/В-22/506 від 27.12.2007 року. Не підтверджена позивачем, на думку суду першої інстанції, і сума 71233,51 грн. надання послуг за умовами договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстрочки основного розрахунку №056/В-22/506 від 27.12.2007 року (п. 2.6, п. 3.4), в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю та безпідставністю.

Позивач з рішенням господарського суду Полтавської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що в рішенні зазначено про підтвердження відповідачем фактичної сплати позивачу суми 436 155,01 грн. При цьому, як зазначає позивач, були взяті до уваги пояснення відповідача стосовно того, що платежі були здійснені 16.10.2008 року платіжними дорученнями №406 на суму 50 000,00 грн. та 29.10.2008 року платіжним дорученням №419 на суму 101 796,43 грн. Але судом при винесенні рішення враховані тільки пояснення відповідача, та не взято до уваги те, що призначенням платежу за платіжним дорученням № 419 від 29.10.2008 року на суму 101 796,43 грн. є «погашення заборгованості згідно договору № 116 від 16.03.2008 року».

Відповідно до п. 3.4. Договору, а саме при перерахуванні коштів, передбачено обов'язок вказувати в платіжному дорученні на оплату - номер і дату цього договору та назву товару. У випадку відсутності вказаних реквізитів в платіжному документі, постачальник самостійно визначає порядок віднесення та зарахування отриманих сум в погашення існуючих зобов'язань покупця.

Враховуючи те, що такого договору між сторонами не існує, і не існувало на той час та п. 3.4 договору, відповідачем було здійснене зарахування платежів в сумі 33 721,44 грн. за договором № 507-8280/22 від 17.10.2007 року, та в сумі 68 074,99 грн. за договором № 056/В-22/506 від 27.12.2007 року.

Крім того, позивач посилається на п. 7.3 Договору, відповідно до якого відповідач відшкодовує збитки, завдані невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань за цим договором. Сторони встановили розмір збитків в твердій сумі: 20% від ціни товару. Враховуючи п. 2.8. Договору, а саме те, що у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язання за цим договором, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості за процентами на відстрочені платежі. Сума коштів, яка залишилася після першочергового зарахування, зараховується в рахунок оплати вартості Товару. Враховуючи вищенаведені пункти договору, підписаного відповідачем, позивач вважає, що сума в розмірі 71 233,51 грн. є саме ціною товару. Тому, на думку позивача, судом першої інстанції не були виконані вказівки, що містилися у постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2011 року відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 27.12.2007 року між сторонами був укладений договір поставки сільськогосподарської техніки №056/В-22/506, котрим сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати покупцю сільськогосподарську техніку (далі - товар) на умовах розстрочки остаточного розрахунку на визначений договором строк, а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити його вартість, а також проценти, нараховані на відстрочені платежі у відповідності до умов цього договору.

Пунктом 1.2. договору поставки визначено, що найменування товару, його кількість, ціна, асортимент, номенклатура, строк передачі товару покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені, крім тексту договору, також і в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. У випадку, якщо товар має нестандартну комплектацію, вона наводиться в специфікації, що викладена в додатку № 2 до договору. За додатком № 1 до договору поставки предметом договору є сівалка зернова ГО-1590 в кількості 1 шт., загальною вартістю 318 150,00 грн., строк поставки до 10.03.2008 року, базис товару - м. Рівне. В додатку № 2 зазначена назва товару - сівалка зернова ТО-1590, 4,5 м в кількості 1 шт., комплектація стандартна.

Відповідно до умов пунктів 1.1-1.5, 2.1-2.9, 3.1-3.4 договору сторони домовились про предмет договору, ціну, строк, форму та порядок розрахунків, умови щодо процентів на відстрочені платежі.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що ціна договору складається з ціни товару та суми нарахованих процентів на відстрочені платежі. Ціна товару визначена в додатку №1. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її еквівалент в іноземній валюті USA або EUR (надалі еквівалент). Конкретна валюта еквіваленту вказується в додатку № 1. Право покупця придбати товар по ціні, вказаній в п.1 додатку №1 припиняється в момент, коли офіційний курс гривні до валюти еквіваленту зросте більш ніж на 5 (п'ять) % від того, який існував на день підписання договору (вказується в додатку №1 ). Договір та додаток № 1 до нього підписані 27 грудня 2007 рок. Товар (сільськогосподарська техніка) сівалка зернова Ю 1590, одна штука вартістю триста вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят грн. 00 коп., в тому числі ПДВ: п'ятдесят три тисячі двадцять п'ять грн. 00 коп. придбавається на умовах товарного кредиту. В додатку № 1 до договору еквівалент долара США визначений по офіційному курсу гривні до долара США - 5,05 /див. т.1, а.с. 13/.

Додатковою угодою від 02 травня 2008 року до договору №056/В-22/506 від 27.12.2007 року сторони: продавець ЗАТ компанія "Райз" в особі директора (менеджера) Ворсклівської філії БУТ Андрія Григоровича, який діє на підставі довіреності № 616-07 АОТ від 02.01.2007 року з однієї сторони та покупець СФГ "Агро - Стиль" в особі директора Лисака Андрія Володимировича, який діє на підставі статуту з другої сторони, домовились про слідуюче:

1.1 В зв'язку зі зміною номенклатури товару та строків поставки сума договору збільшилася на 34 088,00 грн. еквівалент 6750,00 USD.

1.2 Покупець зобов'язується оплатити 34 088,00 грн. еквівалент 6750,00 USD до 01.11.2008р. /п. 1.2 договору /.

1.3 Продавець зобов'язується передати товар в місці, вказаному в графі (Базис поставки - м. Рівне) додатку № 1, в термін до 05 травня 2008 року ( п.1.3 договору) /див. т. 1, а.с. 11-14/.

Згідно до пункту 3.4 договору покупець зобов'язався провести оплату за товар в порядку, передбаченому п.п. 2.2, 2.3 договору та сплатити проценти за оплату користування товарним кредитом відповідно до умов п.п. 2.4.- 2.7 договору; показник С (величина процентів за користування товарним кредитом за один день) встановлюється сторонами в розмірі /0,00%/.

Пунктом 2.6 договору сторони погодили, що у випадку, якщо розмір процентів не вказаний в п. 3.4 договору, застосовується ставка в розмірі 0,0547% від неоплаченої частини вартості (ціни) Товару за один день користування товарним кредитом.

Строк, за який нараховуються та сплачуються проценти, визначається починаючи з дати отримання Товару ( якщо термін початку нарахування процентів не вказаний в додатку № 1), та закінчується днем повного розрахунку за Товар. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) Товару. В цьому випадку проценти нараховуються і оплачуються за фактичну кількість днів відстрочення платежів ( п. 2.7 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору поставки, покупець зобов'язався проводити оплату вартості (ціни) товару в наступному порядку:

-передплатою в термін до 01.02.2008 року шляхом сплати грошових коштів в розмірі 5000,00 грн., еквівалент 990,00 USD;

-провести перший платіж в строк до 05.03.2008 року шляхом сплати грошових коштів в розмірі 90445,00 грн., еквівалент 17910,00 USD;

-провести другий платіж в строк до 01.11.2008 року шляхом сплати грошових коштів в розмірі 74235,00 грн., еквівалент 14700 USD;

-провести третій платіж в строк до 01.08.2009 року шляхом сплати грошових коштів в розмірі 74235,00 грн., еквівалент 14700 USD;

-провести четвертий платіж в строк до 01.11.2009 року шляхом сплати грошових коштів в розмірі 74235,00 грн., еквівалент 14700 USD.

Умови щодо процентів на відстрочені платежі викладені в п.п. 2.5, 2.6, 2,7, 2.8 договору. Остаточний розрахунок процентів на відстрочені платежі проводяться разом з останнім платежем за цим договором (див. п.п. 2.1-2.4 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що покупець сплачує вартість (ціну) товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або, за письмовою згодою постачальника, шляхом передачі векселів (вексель), якщо постачальник погодиться прийняти в якості розрахунку за товар (далі по тексту " вексель"). Проценти за відстрочення платежів сплачуються грошовими коштами, або за погодженням сторін, в іншій формі.

У зв'язку зі зміною номенклатури товару та строків поставки сторони уклали додаткову угоду від 02.05.2008 року до договору № 056/В-22/506 від 27.12.2007 року, якою сума договору збільшилась на 34 088,00 грн., еквівалент 6 750,00 USD; покупець прийняв на себе зобов'язання сплатити 34 088,00 грн., еквівалент 6 750,00 USD до 01.11.2008 року; позивач зобов'язався передати товар в місці, вказаному в графі «Базис поставки» додатку № 1, в термін до 05.05.2008 року /т.1, а.с. 14/.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що строк, за який нараховуються та сплачуються проценти, визначається починаючи з дати отримання Товару ( якщо інший термін початку нарахування процентів не вказаний в додатку №1), та закінчується днем повного розрахунку за товар, покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку проценти нараховуються і оплачуються за фактичну кількість днів відстрочення платежів.

На виконання умов договору № 056/В-22/506 від 27.12.2007 року ЗАТ Компанія «Райз»передала СФГ «Агро-Стиль»сівалку зернову механічну 1590/6,0 м -19 см., серійний номер N01590X725503 в кількості 1 шт. на загальну суму 352 238,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товару від 26.05.2008, тобто з порушенням строків поставки. Відповідно з додатком № 1 до договору № 056/В-22/506 від 27.12.2007 року, графа №9, строк поставки визначено до 10.03.2008 року (т.1, а.с.13) товар був поставлений 26.05.2008 року. Вказану сільськогосподарську техніку прийняв представник відповідача ОСОБА_1 на підставі довіреності на отримання ТМЦ серія ЯОО № 429524 від 26.05.2008 року із вчиненням відмітки про отримання товару на видатковій накладній № ВН-10022-01236 від 26.05.2008 року.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що постачальник звільняється від відповідальності за недотримання термінів (строків) передачі товару, якщо покупець не отримав його протягом десяти календарних днів після отримання повідомлення від продавця про наявність товару.

26травня 2008 року ЗАТ Компанія "Райз" надало СФГ "Агро-Стиль" видаткову накладну № ВН -10022-01236 про оплату сівалки зернової механічної 1590 /6,0м-19 см/ серії N0 1590Х 725503, одної штуки, по ціні без ПДВ 293 531,67 грн. (загальна сума ПДВ 20% = 58706,33 грн.). Всього до оплати - 352238,00 грн. (т.1, а.с.15)

На підставі розпорядження (наказу) № 133-10 від 27 березня 2008 року ЗАТ Компанії "Райз" по акту приймання-передачі техніки від 26 травня 2008 року представник Відправника Бут А.Г. ЗАТ Компанії "Райз" передав, а представник Одержувача СФГ "Агро-Стиль" в особі директора ОСОБА_1 прийняв сівалку зернову механічну, 6-м модель JD -1590 серійний номер 1590Х 725503, нову, повністю укомплектовану відповідно до стандартів фірми-виробника (т.1, а.с.16).

Як правомірно встановив суд першої інстанції, підставою подання позову є односторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.08.2010 року ( за період з 27.12.2007 по 10.08.2010 р. ) в якому позивач в графі за №4 номер ПП-10022-00414 вказує на 01.10.09 надання послуг кредит 71429,08 грн., і в графі за №6 ВН-1022-02304 надання послуг 71429,08 грн. Цей акт в односторонньому порядку підписаний відповідальним ОСОБА_2 і засвідчений печаткою ПАТ компанії "Райз" №022, ідентифікаційний код 13980201. В тексті цього акту вказується заборгованість на користь ПАТ компанія "Райз" в сумі 71233,51 грн.

Відповідачем акт не підписаний (т.1, а.с. 17).

Про вищевказану заборгованість позивач зазначає і в односторонньому протоколі №ПП-10022-00414 від 01 жовтня 2009 року про закриття взаєморозрахунків між ЗАТ Компа нія "Райз", м. Київ та СФГ "Агро-Стиль" про взаємозалік заборгованості за отримані товари (послуги) згідно договору № 056/В-22/506 від 27 грудня 2007 року. Станом на день складання акту ЗАТ Компанія "Райз", м. Київ визнає заборгованість перед підприємством за отримані товари в сумі - 193 913,58 грн., а заборгованість підприємства СФГ "Агро-Стиль" за отримані товари складає 265 147,09 грн.

В пунктах 5 та 6 цього ж протоколу (акту) позивач, ЗАТ Компанія "Райз", м. Київ вказує, що з підписанням цього акту заборгованість підприємства СФГ "Агро-Стиль" перед ЗАТ Компанія "Райз", м. Київ за отримані товари (послуги) згідно договору № 056/В-22/506 від 27 грудня 2007 року складає 71233,51 грн., що у еквіваленті USD згідно договору складає 14 105,65 USD. У заборгованість, вказану в пункті 4, не включені відсотки за користування товаром по пункту 2.10 договору поставки та можливі штрафи, пені, тощо, передбачені договором поставки.

Відповідач цей протокол (акт ) не підписав (. т. 1 , а.с. 18 ).

01 жовтня 2009 р. Ворсклівська філія в особі Дяченко Григорія Васильовича, що діє на підставі довіреності № 1157-09 від 10.03.2009 (надалі Виконавець), склала односторонній акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ВН-10022-02304 на підставі договору №056/В-22/506 від 27.12.2007 року в тексті якого вказано надана послуга: проценти за користування товарним кредитом ( різниця між курсами ) на загальну вартість робіт (послуг) без ПДВ в сумі 59 524 грн. 23 коп., в т.ч. ПДВ 11 904 грн. 85 коп., що разом складає 71 429 грн. 03 коп. Цей акт підписаний і засвідчений печаткою ЗАТ компанія "РАЙЗ", ідентифікаційний код 13980201. Відповідач його не підписав (т.1, а.с. 19).

В акті звірки взаємних розрахунків станом на 19.11.2010 р. (за період з 27.12.2007 по 19.11.2010 р.р.) за договором № 056/В-22/506 від 27.12.2007 за підписом відповідального ОСОБА_3 і посвідченого печаткою ПАТ компанія "Райз" №022, ідентифікаційний код 13980201, в графах 4 та 6 "надання послуг" вказано кредит 71 429,08 грн., а графі 6 дебет 71 429,08 грн. і заборгованість на 19.11.2010р. на користь ПАТ " копанія "РАЙЗ" 71233.51грн. Відповідач цей акт також не підписав (т.1,а.с.42).

В односторонньому акті звірки взаємних розрахунків станом на 16.10.2008 (за період з 01.01. 2008 по 16.10.2008 рр.) за підписом відповідального ЗАТ " Компанія "РАЙЗ" ОСОБА_3 та засвідчений печаткою ПАТ компанія "РАЙЗ", ідентифікаційний код 13980201 за даними компанії заборгованість складає на користь ЗАТ "Компанія "РАЙЗ" в сумі 481 775,04 грн. Цей акт відповідачем не підписаний і в матеріалах справи відсутні докази направлення (передачі) його на адресу СФГ " Агро- Стиль" (т.1., а.с. 80-84).

До матеріалів справи позивачем наданий додаток до позовної заяви (т.1, а.с. 9-10, 47), в котрому наданий розрахунок заборгованості станом на 13.09.2010 року.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою розрахунку без визначення номеру договору і його предмету взята курсова різниця на суму 193 913,58 грн., яка становить 71429,08 грн. і визначена наступним чином: 193 913,58 грн. (5.05 грн.) $ ( курс НБУ на день поставки) = 38398,73 8; 193 913,58 грн. (7,995 грн.) $ ( курс НБУ на день остаточного розрахунку) = 24 254,36 8; 38398,73 8 - 24 254,36 $ = 14 144,37 $ x 5.05 грн../ $ = 71429,08 грн.

На аркуші №76, тому 1 справи, в своїх поясненнях від 17.02.2011р. представник ПАТ компанії "Райз" ОСОБА_4, посилаючись на п. 2.1 договору, додатку № 1 до нього та додаткової угоди № 2 вказує, що сторони встановили ціну договору в гривні та визначили її еквівалент в доларах США. В зв'язку зі зміною курсу долара до української гривні з моменту укладення договору до моменту здійснення останнього платежу з 5.05 грн. за 1 долар США до 7,995 грн. за 1 долар США, покупцю і нарахована курсова різниця в сумі 71429,08 грн. Визначення курсової різниці і є формою встановлення ціни позову.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, така думка представника позивача, є необґрунтовано (хибною), оскільки умовами договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення остаточного розрахунку № 056/В-22/506 від 27 грудня 2007 року згідно пункту 8.2., вартість (ціна) товару визначена сторонами на день підписання договору.

Відповідно до інформаційно-аналітичного порталу, офіційний курс долара США за 2007 рік складав (за 100 од.) = 505,000 грн., а на 26.05.2008 року /день передачі товару/ складав (за 100 од.) = 485,000 грн.

Приписами ч. 2 статті 524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Але ч. 2 статті 533 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідачем в підтвердження виконання договірних зобовязань надані до матеріалів справи (т. 2, а.с. 52-60) платіжні доручення про сплату отриманого товару за спірним договором, карточки рахунків №№3611, 3732, 6311, протоколи № 207, № 68 та №98 закриття взаєморозрахунків між сторонами від 14.08.2008р. від 26.08.2008р. та від 29.10.2008р., виписки із операцій ВАТ «Укрсімбанку»у м. Києві та Філії Полтавської дирекції АТ "Інд-Банк ", м. Полтава за 11.03.08р.; 18.10.08 р.; 29.10.08 р.; податкові накладні № 1290/022 від 26.05.2008р.; № 2268/022 від 01.10.2009 р. ( т. 2. ,а.с.61-95).

Як вбачається з наданих відповідачем до матеріалів справи доказів (документів) і встановлено судом першої інстанції, відповідач на виконання прийнятих зобов'язань за укладеним договором поставки здійснив оплату за отриману сільгосптехніку в загальній сумі 352 433, 57 грн., з яких:

-перший платіж 90 445,00 грн. перераховано за платіжним дорученням № 98 від 11.03.2008 року;

-другий платіж в сумі 74235,00 та донарахування згідно додаткової угоди в сумі 34088,00 грн. з терміном сплати до 01.11.2008р. сплачено двома платежами: від 16.10.2008 р. п/д № 406 на суму 50 00,00 грн. та п/д № 419 на суму 101 796, 43 грн., а всього 151 796, 43 грн.;

-третій платіж в сумі 74 235,00 грн. з терміном оплати до 01.08, 2009 р.

- четвертий платіж в сумі 74235,00 грн. з терміном оплати до 01.11.2009р. погашено шляхом зарахування в рахунок сплати заборгованості за договором поставки техніки вартості зустрічної поставки ячменю зерна в кількості 239760 кг за накладною № 42 від 07.09.2009 року на загальну суму 193 913,58 грн. (див. т.1, а.с.20-23, 56, 109, 132).

А всього було сплачено коштів за товар на загальну суму 436 155,01 грн., що більше від необхідної вартості товару на 83 917,01 грн.

Відповідач у відзиві на позов від 25.01.2011 року вказує, що сплатив ЗАТ Компанії «Райз» 436155,01 грн., з яких підтверджує перерахування 90 445,00 грн. за платіжним дорученням № 98 від 11.03.2008 року та погашення 193 913,58 грн. шляхом взаємозаліку рахунків, а також посилається на те, що позивачем при розрахунку ціни позову не повністю враховані суми здійснених оплат, а саме:

-за платіжним дорученням № 419 від 29.10.2008 року сплачено 101 796, 43 грн. (а не 68074,99 грн., як вказує в своєму розрахунку позивач), надавши копію цього платіжного документу - т.1, а.с. 56; т. 2, а.с. 91-93, а також згідно платіжного доручення №406 від 16.10.2008 року сплачена сума заборгованості в сумі 50000,00 грн., яка не була взагалі врахована позивачем при здійсненні розрахунку боргу (т.1, а.с.20-23 ).

При цьому сам позивач надав виписку з банківського рахунку від 29.10.2008 року, підтвердивши сплату відповідачем 101796,43 грн., однак пояснив, що з відповідної суми в рахунок погашення заборгованості було зараховано саме 68074,99 грн., а решта суми, що становить 33721,44 грн., було зараховано по договору №507-8280/22 від 17.10.2007 р. До зазначеного договору було зараховано і суму в розмірі 50000 грн.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при новому розгляді справи, не здійснив та не перевірив вказівок викладених постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011 року відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України, а саме, залишив поза увагою пункт 3.4 спірного договору, згідно з яким при перерахуванні коштів, необхідно обовязково вказувати в платіжному дорученні на оплату номер і дату цього договору та назву товару, безпідставне.

Дійсно, згідно з пунктом 3.4 договору №056/В-22/506 від 27.12.2007 року поставки сільськогосподарської техніки, у випадку відсутності вказаних реквізитів в платіжному документі постачальник самостійно визначає порядок віднесення та зарахування отриманих сум в погашення існуючих зобов'язань покупця.

Однак посилання позивача на те, що згідно п. 3.4 договору №056/В-22/506 від 27.12.2007 року, відповідачем було здійснене зарахування платежів в сумі 33 721,44 грн. за договором № 507-8280/22 від 17.10.2007 року, та в сумі 68074,99 грн. за договором № 056/В-22/506 від 27.12.2007 року, також безпідставне, оскільки як вбачається з матеріалів справи спірні питання стосовно розрахунків виникли лише за договором № 056/В-22/506 від 27.12.2007р. ( за яким саме і заявлений позов) та № 507-8280/22 від 17.10.2007р. ( за яким були здійснені зарахування платежів). За іншими договорами спірних питань щодо поставок та розрахунків не виникло.

Доказів існування боргу відповідача за іншими договорами, позивач, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, не надав. Таких доказів позивач не надав і на вимогу судової колегії апеляційного суду згідно ухвали від 06.02.2012 року. Від вимог про складання двостороннього акту взаєморозрахунків за всіма укладеними сторонами договорами, позивач також ухилився.

В звязку із вищезазначеним, суд першої інстанції правомірно встановив, що позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36, 38 ГПК України не обгрунтовано обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Тобто, позивачем не надано витребуваних судом доказів, що підтверджували б викладені у позові обставини, а саме, не підтверджується зазначений позивачем борг на суму 71233,51 грн. та прострочення його сплати, надання послуг за умовами договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення основного розрахунку №056/В-22/506 від 27.12.2007 року (п.2.6, п.3.4) та понесених збитків, в зв'язку з чим, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю та безпідставністю.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 28.10.11 року у справі №18/2276/11 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 610, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99,101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

постановила:

Рішення господарського суду Полтавської області від 28.10.11 року у справі № 18/2276/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Білецька А.М.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 07.03.2012 року.