Постанова № 21839952, 06.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р. Справа № 5021/2512/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю № б/н від 18.10.2011 р.;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю № 189 від 24.02.2012 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 410С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 05.12.2011 р. у справі

за позовом Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім-Україна", м. Київ

до Буринської міської ради, м. Буринь Сумської області

про визнання недійсним пункту 7 договору оренди землі від 19.07.2010 року та внесення змін до договору оренди землі від 19.07.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 р. ДП "Агроцентр ЄвроХім-Україна" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовними вимогами до Буринської міської ради, в яких просить суд: визнати недійсним п. 7 договору оренди землі від 19.07.2010 р. в редакції: “орендна плата за користування земельною ділянкою нараховується відповідно до п. 1 рішення двадцять шостої сесії міської ради від 16.03.2010 р. “Про упорядкування сплати орендної плати за землю” з 04.02.2010 року (дата укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться на орендованій земельній ділянці) і вноситься орендарем виключно в грошовій формі на р/р 33219812700067 в ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код платежу - 1305020, код одержувача 23635066 місцевий бюджет Буринського району, Буринська міська рада, протягом усього терміну дії цього договору”; внести зміни до Договору оренди землі від 19.07.2010 р., укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом викладення п. 7 в новій редакції, а саме: “орендна плата за користування земельною ділянкою нараховується з дати державної реєстрації договору оренди і вноситься орендарем виключно в грошовій формі на р/р 33219812700067 в ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код платежу 1305020, код одержувача -23635066 місцевий бюджет Буринського району, Буринська міська рада, протягом усього терміну дії цього договору”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право користування земельною ділянкою виникло у позивача лише 19.07.2010 р. (з дати державної реєстрації договору оренди землі), а тому визначений сторонами у спірному пункті 7 вказаного договору порядок нарахування орендної плати з 04.02.2010 р., протирічать ст. 21 Закону України “Про оренду землі” та ст. 125 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання недійсним п. 7 Договору оренди землі від 19.07.2010 р.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.12.2011 р. у справі № 5021/2512/2011 р. (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково; визнано недійсною частину пункту 7 договору оренди землі (комерційного використання) від 19.07.2010 р., укладеного між Буринською міською радою та ДП "Агроцентр ЄвроХім-Україна", наступного змісту “…відповідно до п. 1 рішення двадцять шостої сесії міської ради від 16 березня 2010 року “Про упорядкування сплати орендної плати за землю” з 04.02.2010 року (дата укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться на орендованій земельній ділянці)…”; стягнуто з Буринської міської ради на користь ДП "Агроцентр ЄвроХім-Україна” витрати по держмиту в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду від 05.12.2011 р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зазначає, що відсутні підстави щодо визнання недійсним п. 7 договору, просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.12.2011 р. та прийняти нове, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 1824 від 27.02.2012 р.) зазначив, що він вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнятим у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права на підставі достовірно встановлених господарським судом фактичних обставин справи, а апеляційна скарга відповідача є безпідставною, нормативно необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні 28.02.2012 р. представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 19.07.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір оренди землі (комерційного використання), за яким відповідно до рішення двадцять восьмої сесії пятого скликання Буринської міської ради від 26.05.2010 р., орендодавець (відповідач) надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку комерційного використання (оптова торгівля та складське господарство), яка знаходиться в м. Буринь, вул. Червоноармійська, 5, загальною площею 3,9014 га під нежитловими приміщеннями (а.с. 38-41).

Пунктом 7 вказаного договору передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою нараховується відповідно п. 1 рішення двадцять шостої сесії міської ради від 16.03.2010 р. «Про упорядкування сплати орендної плати за землю»з 04.02.2010 р. (дата укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться наорендованій земельній ділянці) і вноситься орендарем виключно у грошовій формі на р/р 33219812700067 в ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код платежу 1305020, код одержувача 23635066 місцевий бюджет Буринського району, Буринська міська рада, протягом усього терміну дії цього договору.

З Договору оренди землі від 19.07.2010 р. вбачається, що він був зареєстрований у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 19.07.2010 р. за № 041062700841.

06.08.2010 р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначав про необхідність внести зміни до Договору оренди землі (комерційного використання) від 19.07.2010 р., з посиланням на те, що представники підприємства під час підписання договору не звернули уваги на той факт, що в п. 7 Договору визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою нараховується відповідно до п. 1 рішення 26 сесії міської ради від 16.03.2010 р. «Про упорядкування сплати орендної плати за землю»з 04.02.2010 р. (дата укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться на орендованій земельній ділянці).

З матеріалів справи вбачається, що пункт 7 внесено до договору відповідно до вимог рішення 26 сесії п'ятого скликання від 16 березня 2010 року «Про упорядкування сплати орендної плати за землю».

В п. 1 цього рішення визначено, що при укладанні договорів оренди земельних ділянок, орендна плата за землю нараховується з часу набуття права власності на нерухоме майно нового власника на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що було у попереднього землекористувача (а. с. 93).

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що зміст пункту 7 договору оренди землі від 19.07.2010 р. в частині умови щодо нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою з 04.02.2010 р. (дати укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходить на орендованій земельній ділянці) суперечить нормам чинного законодавства. Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав, що посилання відповідача на те, що така умова внесена в договір на підставі рішення Буринської міської ради від 16.03.2010 р. «Про упорядкування сплати орендної плати за землю», яке є обовязковим до виконання всіма підприємствами, що розташовані на підпорядкованій території, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки це рішенняміської радине відповідає чинномуна час його прийняття законодавству України .

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території.

Згідно вимог п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Стаття 59 цього закону передбачає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження скасування, або зміни рішення Буринської міської ради від 16.03.2010 р. “Про упорядкування сплати орендної плати за землю”, враховуючи офіційне тлумачення положень ч. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” в Рішенні Конституційного суду № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до статей 229-233 Цивільного кодексу України правочин вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваний.

Згідно ч. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, обставини, щодо яких помилилась сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами було підписано Договір оренди землі (комерційного використання) від 19.07.2010 р. без жодних застережень та 19.07.2010 р. проведено його державну реєстрацію, а отже з 19.07.2010 р. положення вищезазначеного договору вступили в дію, а сторони договору пов'язали себе взаємними правами та обов'язками, зобовязання, які виникли з правочину про оплату користування земельною ділянкою, виконувались орендарем, що підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 54-66).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, а згідно ч. 1 ст. 628 цього ж Кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 15 і 21 Закону Україну «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Позивач придбав нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, яка є предметом спору, згідно договору купівлі-продажу від 04.02.2010 р. Договір оренди землі, на якому знаходиться майно зареєстровано 19.07.2010 р., протягом зазначеного періоду позивач використовував земельну ділянку.

Рішенням 26 сесії П'ятого скликання Буринської міської ради Сумської області від 16 березня 2010 року «Про упорядкування сплати орендної плати за землю»встановлено, що при укладанні договорів оренди земельних ділянок орендна плата за землю нараховується з часу набуття права власності на рухоме майно нового власника на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначене рішення не оскаржувалось у судовому порядку, а тому є чинним актом нормативно-правового характеру, який встановлює певні обов'язки для суб'єктів господарювання-власників нерухомого майна, яке знаходиться на земельних ділянках комунальної форми власності. Рішення є обов'язковим до виконання всіма підприємствами, що розташовані на підпорядкованій території, і ДП "Агроцентр ЄвроХім-Україна" не може бути виключенням, оскільки згідно з ч. 1 ст. 73 Закону Україну “Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, її виконавчого комітету, міського голови, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обовязковими до виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, обєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 05.12.2011 р. у справі № 5021/2512/2011 р. було прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в звязку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 05.12.2011 р. у справі № 5021/2512/2011 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови підписаний 03.03.2012 р.