Постанова № 21839868, 06.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

06.03.12 Справа № 5010/204/2011-2/4

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Гриців В.М.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства МОУ “63 котельно-зварювальний завод”, м.Івано-Франківськ від 06.02.2012р. №Ю-65

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2012р. про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства МОУ “63 котельно-зварювальний завод” про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2011р.

у справі № 5010/204/2011-2/4

за позовом: Державного господарського об’єднання Концерн “Воєнремсервіс”, м. Київ

до відповідача: Державного підприємства МОУ “63 котельно-зварювальний завод”, м. Івано-Франківськ

про стягнення 150 000,00 грн. заборгованості.

За участю представників :

від позивача — не з’явився

від відповідача - Рущак І.Р. - представник

Відповідачу роз‘яснено його права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №05919528 від 24.02.2012р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2012р. в склад колегії замість судді Мирутенка О.Л. введено суддю Гриців В.М.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2012р. у справі №5010/204/2011-2/4 (суддя Круглова О.М.) в задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.11 по справі № 5010/204/2011-2/4 - відмовлено.

З даною ухвалою суду Державне підприємство Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" не погодилося і оскаржило її в апеляційному порядку оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки ця ухвала не є обґрунтованою, так як суд не об’єктивно дослідив обставини справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2012р. у справі №5010/204/2011-2/4 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.11 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.11 по справі № 5010/204/2011-2/4 було видано наказ №1758 від 04.10.11 про стягнення з Державного підприємства "63 котельно-зварювальний завод" на користь Державного господарського об"єднання "Концерн "Воєнремсервіс" –150000 (сто п"ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Державне підприємство Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про розстрочення виконання рішення суду, оскільки своєчасне виконання рішення неможливе через важке фінансово-економічне становище. В підтвердження цих обставин подало суду довідки про відсутність коштів на рахунку та про заборгованість підприємства (а.с.6,7).

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 2 Роз'яснення Вищого.арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року N 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати в тому числі матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду враховуються інтереси обох сторін. Підставою для розстрочки виконання рішення мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем жодним чином не підтверджено обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

При цьому долучені до матеріалів справи довідка банківської установи, видана Державному підприємству Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" в тому, що станом на 28.12.11 залишок коштів становив 2688,87 грн., а також довідка про відсутність коштів на рахунку та про заборгованість підприємства не свідчать про винятковість випадку, а саме фінансової ситуації відповідача, а тому не можуть свідчити про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки кошти на рахунок відповідача можуть поступити в будь-який час.

Крім цього, як вірно зазначив суд першої інстанції, боржник у заяві не зазначив на який період розстрочити виконання рішення (не подав графіку), а також не надав жодного доказу, який би свідчив про можливість реального виконання рішення.

Доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі спростовуються викладеним вище аналізом обставин справи та чинного законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що розстрочка виконання рішення призведе до матеріальних втрат з боку позивача, зважаючи на існуючі в Україні інфляційні процеси та нестабільну економічну ситуацію загалом, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з врахуванням інтересів обох сторін, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника. При цьому слід зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012р. зобов’язано скаржника надати належні докази доплати судового збору, так як ним сплачено лише 530грн.судового збору. Оскільки скаржником не виконано вимог ухвали суду та доказів доплати судового збору у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір»не надано, сума 6,50грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2012 року у справі №5010/204/2011-2/4 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" без задоволення.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" (76002, м.Івано-Франківськ, вул.Хриплинська,11, код ЄДРПОУ 07552205) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6,50грн.

3. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу №5010/204/2011-2/4 повернути до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Гриців В.М.

Повний текст постанови

виготовлено 12.03.2012р.