Постанова № 21839866, 05.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.12 Справа № 5015/3319/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача –Войніч О.П.

від відповідача –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина», вих.№29/12-01 від 29.12.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року, суддя Довга О.І.

по справі №5015/3319/11

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Лайф», м.Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Галичина», м.Радехів

про стягнення 3091328,92 грн.

в с т а н о в и в :

В ході розгляду справи у суді першої інстанції, а саме 23.11.2011 року, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф»подавалась заява про зменшення позовних вимог (арк. справи 7 т.ІІ), в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з виплати номінальної вартості облігації в сумі 3000000 грн., 54986,30 грн. –3% річних, 26464 грн. –інфляційних.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року по справі №5015/3319/11 позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Лайф»задоволено, стягнено з ПрАТ «Галичина»на користь ПрАТ «Українська страхова компанія «Гарант Лайф»: 3000000 грн., 54986,30 грн. –3% річних, 26464 грн. –інфляційних.

Суд у рішенні посилаючись на положення Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст.ст.163, 173, 193, 218 ГК України, ст.ст.526, 610, 614, 617, 625 ЦК України, Положення №332 про порядок випуску облігацій підприємств, затвердж. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 року, зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 13.08.2003 року за №706/8027, беручи до уваги договори купівлі-продажу цінних паперів №765-Д від 24.06.2008 року та №1137-Д від 26.09.2008 року, прийшов до висновку про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Галичина»подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року по справі №5015/3319/11 в частині стягнення 54986,30 грн. –3% річних та 26464 грн. –інфляційних, прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову про стягнення інфляційних та 3 % річних відмовити, вказуючи на відсутність підстав для застосування до спірних відносин положень ч.2 ст.625 ЦК України. Зокрема, скаржник посилається на те, що ПрАТ «Галичина»здійснила відкрите розміщення (емісію) облігацій серії «С», а позивач є власником 3000 таких облігацій та між сторонами існують правовідносини щодо повернення позивачу номінальної вартості облігацій, які регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», проспектом емісії облігацій серії «С»ЗАТ «Галичина», опублікованим в офіційному виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Бюлетень. Цінні папери України»№69-70 (2297-2298) від 28.03.2008 року. На думку відповідача, вимагаючи сплати номінальної вартості облігацій з урахуванням індексу інфляції позивач коригує номінальну вартість облігацій на суму інфляції, однак, зміна номінальної вартості облігацій після закінчення строку їх обігу законодавством не передбачена, крім того, виплата позивачу вартості облігацій в розмірі більшому за номінальний суперечить ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечила, вказуючи на безпідставність доводів апелянта, просила оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема, посилаючись на положення ч.1 ст.194, ч.2 ст.625 ЦК України, ч.1 ст.163, ст.ст.175, 193, 199 ГК України, ч.1 ст.3, ч.1 ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», зазначала, що оскільки облігація посвідчує наявність грошового зобов’язання, стягнення інфляційних та 3% річних є правомірними та жодним чином не впливає на номінальну вартість облігацій, яка становить 3000000 грн., про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме із статуту Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Лайф», останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-ЛАЙФ», Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант Страхування життя»та Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-ЛАЙФ»по всіх його майнових та немайнових правах та зобов’язаннях (п.12 статуту, арк. справи 8 т.І).

24.06.2008 року між ТзОВ «Арта цінні папери»та ЗАТ «Українська страхова компанія Дженералі Гарант Страхування Життя»укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 765-Д, відповідно до якого у власність позивача передано 2000 шт. іменних відсоткових облігацій ЗАТ «Галичина».

26.09.2008 року між ТзОВ «Арта цінні папери»та ЗАТ «УСК Дженералі Гарант Страхування Життя»укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 1137-Д, відповідно до якого у власність позивача передано 1000 шт. іменних відсоткових облігацій ЗАТ «Галичина».

Згідно вказаних договорів, позивачем придбано - 3000 шт. іменних відсоткових облігацій відповідача серії С номінальною вартістю 1000 грн. кожна, загальною номінальною вартістю 3000000 грн., що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003108 за 06.10.2009 року (арк. справи 29 т.І).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із положеннями Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ч.1 ст.194 ЦК України, ч.1 ст.163 ГК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Відповідно до положень ч.2 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). Облігації підприємств на лежать до емісійних цінних паперів.

Частиною 1 ст.7 вказаного вище Закону передбачено, що облігація –це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

В даному випадку у відповідача виникли зобов'язання перед позивачем, який є власником цінних паперів, що випустив відповідач, згідно з умовами випуску облігацій.

Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Положенням № 332 про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.08.2003р. за № 706/8027 (далі - Положення № 332) передбачено, що умови випуску цінних паперів, зокрема, облігацій встановлюються проспектом емісії цінних паперів.

Згідно з проспектом емісії облігацій серії “С” Закритого акціонерного товариства “Галичина”, що опублікований у Бюлетені “Цінні папери України” № 69-70 (2297-2298) від 28 березня 2008 року (п. 5) власники облігацій мають право: одержувати номінальну вартість облігацій у терміни їх погашення.

У відповідності до п. 10 (арк. справи 31, зворот, т.І) проспекту емісії погашення облігацій здійснюється в національній валюті України (гривні) Емітентом через Платіжного агента - ЛОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, який складається на кінець операційного дня, що передує даті погашення облігацій та надається депозитарієм ВАТ “МФС” на початок погашення облігацій.

На дату погашення облігацій на підставі зведеного облікового реєстру Платіжний агент -ЛОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, від імені та за рахунок Емітента виплачує власникам облігацій належні їм суми згідно з вимогами чинного законодавства та умовами випуску облігацій.

Для пред'явлення облігацій до погашення, їхні власники переводять належні їм облігації з особистих рахунків у цінних паперах на рахунок Емітента в депозитарії ВАТ “МФС”з 9 години до 12 години дати погашення облігацій.

Погашення облігацій власнику-резиденту юридичній особі здійснюється на її поточний рахунок. Дата початку погашення облігацій серії “С”: 05 квітня 2011 року. Дата закінчення погашення облігацій серії “С”: 08 квітня 2011 року.

Судом встановлено, що з 12.10.2009 року правонаступником та виконавцем усіх депозитарних послуг щодо здійснення обслуговування клієнтів Відкритого акціонерного товариства “Міжрегіональний фондовий союз”(МФС) є депозитарій ВДЦП, всі розпорядження на виконання депозитарних операцій, звітні документи за результатами виконання депозитарних операцій приймаються / видаються виключно у ВДЦП згідно внутрішніх документів ВДЦП, що підтверджується листом Національного Банку України від 27.10,2009 N 25-111/2586-20040, Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20 жовтня 2010 року N 1596 “Про анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ВАТ “Міжрегіональний фондовий союз” (оприлюднено у “Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку”, 2010. 10. № 197 Цінні папери України, 2010, 11, № 43).

Відповідно до статті 5 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” підтвердженням права власності на цінні папери є виписка з рахунку у цінних паперах, яку надає зберігач.

Згідно виписки з рахунку у цінних паперах, станом на 04.03.2011 року позивач був власником 3 000 шт. іменних відсоткових облігацій Закритого акціонерного товариства “Галичина”, ЄДРПОУ 25553579, код ISIN: 11А4000035398, серія С.

22.03.2011 року ПАТ «Ганат-Лайф»направлено ТОВ “АРТА Цінні Папери”(яке відповідно до п. 7.4. проспекту емісії є андерайтером відповідача) та ЗАТ «Галичина»повідомлення про надання облігацій для повного погашення (арк. справи 33 т.І), відповідно до якого, позивач зазначаючи про те, що він є власником відсоткових іменних облігацій ЗАТ «Галичина»серії «С» у кількості 3000 штук, повідомляє про намір пред’явити зазначені облігації для повного погашення відповідно до п.10 зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку Проспекті емісії облігацій серії «С».

05.04.2011 року позивачем надано розпорядження зберігачу цінних паперів позивача ТОВ “Фінансова компанія “Сократ” на виконання облікової операції: переведення належних Товариству облігацій з рахунку позивача на рахунок відповідача в депозитарії ПрАТ “ВДЦП” для пред'явлення облігацій до погашення відповідно до проспекту емісії.

Проте, станом на 30.05.2011 року облігації ЗАТ “Галичина” з рахунку Товариства не переведено, коштів від відповідача не надійшло.

В матеріалах справи наявні листи ТОВ “Фінансова компанія “Сократ” від 19.05.2011 року, ПрАТ “Всеукраїнський депозитарій цінних паперів” від 18.05.2011 вих. №3571, в яких зазначено, що депозитарій не може здійснити операцію зарахування цінних паперів на рахунок емітента у зв'язку з відсутністю від останнього розпорядження на зарахування.

Згідно п. 5 Проспекту емісії, власники облігацій мають право одержувати номінальну вартість облігацій у терміни їх погашення.

Відповідно до п. 1 Розділу 1 Положення № 332 погашення облігацій - сукупність дій емітента щодо припинення обігу облігацій, виплати номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій, та анулювання облігацій відповідно до умов випуску.

У період з 05.04.2011 року по 08.04.2011 року відповідач повинен був здійснити дії з погашення облігацій, в тому числі виконати свій обов'язок зі сплати їх номінальної вартості у сумі 3 000 000 грн. Доказів погашення облігацій суду не подано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що сума боргу з виплати номінальної вартості облігації підтверджена позивачем та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 3000000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на що, правомірними є заявлені позивачем до стягнення з відповідача: 54986,30 грн. - 3 % річних нарахованих за період з 09.04.2011 року по 17.11.2011 року та 26464 грн. –інфляційних, нарахованих за період з квітня 2011 року по жовтень 2011 року включно.

Не заслуговує на увагу заперечення апелянта стосовно стягнення 3% річних та інфляційних, оскільки передбачене законодавством право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є засобом захисту його майнового права та інтересу, зміст якого полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору.

Крім того, у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок»відсутні застереження щодо стягнення 3% річних та інфляційних.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року по справі №5015/3319/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.