Рішення № 21839535, 20.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 року справа № 5020-44/2012 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Интер-Сеть”

(наб. Корнілова. 9, офіс 307, м. Севастополь, 99011)

до колективного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Червоний жовтень”

(вул. Хорива, 4, Подільський район, м. Київ, 04071)

(вул. Тюкова, 68, с. Орлине, м. Севастополь, 99805)

про визнання права користування земельною ділянкою,

Суддя Кравченко В.Є.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 22.08.2011;

представник відповідача не зявився,

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю оюз-Интер-Сеть»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний жовтень»(далі відповідач) про визнання права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 319, 334, 377 Цивільного кодексу України, статті 181, 187 Господарського кодексу України, статті 120, 123, 152 Земельного кодексу України, обґрунтовані тим, що позивач є власником нерухомого майна будівлі складу №1, загальною площею 549,40 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, а тому, відповідно до частини другої статті 377 Цивільного кодексу України, набув права користування цією земельною ділянкою. Проте відповідач, який на теперішній час є користувачем земельної ділянки, не надав добровільної відмови від користування частиною земельної ділянки, що перешкоджає зверненню позивача самостійно до органів місцевого самоврядування за встановленою процедурою для оформлення права користування цією спірною земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.02.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 30.01.2012.

Ухвалами суду від 30.01.2012, 16.02.2012 розгляд справи відкладався, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.02.2012 представник позивача уточнив позовні вимоги, зокрема, адресу спірної земельної ділянки, на якій розташований обєкт нерухомого майна: АДРЕСА_1, що відповідає адресі, зазначеній в договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 17.08.2007, просив уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 20.02.2012 не зявився, 14.02.2012 через канцелярію суду надав письмовий відзив на позовну заяву, підписаний головою правління Фоміним А.Ю. та засвідчений печаткою КСП «Агрофірма «Червоний жовтень», у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив , що відповідач є власником спірної земельної ділянки згідно державного акту на землю, який був виданий на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 65-р від 16.01.1998. Раніше позивач звертався до відповідача з проханням про узгодження меж земельної ділянки під придбаним обєктом нерухомості та отримання згоди на її оформлення, однак колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Червоний жовтень» письмово не відмовилось на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть»від права власності на спірну земельну ділянку площею 0,9246 га. Підстави заперечень на позов з посиланням на норми закону, відповідачем у відзиві не наведені. Крім того, у поданій заяві відповідач просив розглянути дану справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів (а.с. 27).

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Отже, явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наявні у справі матеріали, що визнані судом достатніми для надання оцінки спірним правовідношенням, клопотання представника відповідача про розгляд справи у його відсутність, обмеженість розгляду справи визначеним терміном , суд визнав можливим допустити розгляд справи за відсутністю відповідача, з врахуванням його правової позиції, викладеної у відзиві на позов, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2007 між ОСОБА_2, який діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 (продавці) та товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1 якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали (кожний по 1/2 частці), а товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть»купило будівлю складу загальною площею 549,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Відповідно до пункту 6 зазначеного договору право власності на нерухоме майно, яке є предметом цього договору, виникає у покупця товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть» і припиняється у продавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з моменту державної реєстрації цього договору.

Вказаний договір був посвідчений 17.08.2007 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером №6468. Договір був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, про що свідчить відповідний витяг № 4469744 від 17.08.2007 (а.с. 9).

Таким чином, позивач є власником вищевказаного обєкту нерухомого майна.

Відповідно до листа Головного управління Держкомзему України у місті Севастополі від 17.02.2012 № 8-5-1/1182 земельна ділянка, на якій розташована будівля складу загальною площею 549,40 кв.м., що розташована в місті Севастополі, АДРЕСА_1, площею 0,9246 га, належить на праві колективної власності колективному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Червоний Жовтень», на підставі державного акту серії КМ № 0000007 від 12.02.1998, виданого згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 65-р від 16.01.1998 (а.с. 147).

На теперішній час відповідач є користувачем спірної земельної ділянки.

25.10.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо надання добровільної відмови від частини земельної ділянки, на якій розташований обєкт нерухомого майна будівля складу за №1, загальною площею 549,40 кв.м., з необхідною для його обслуговування територією, за адресою: АДРЕСА_1.

У свою чергу відповідач залишив без відповіді звернення позивача щодо надання добровільної відмови від частини земельної ділянки. Зазначені обставини перешкоджають позивачу в реалізації всіх повноважень власника щодо його нерухомого майна, звернення до органів місцевого самоврядування за встановленою процедурою для оформлення прав на землю, що й стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть» до суду з цим позовом.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Враховуючи, що обєктом спору є земельна ділянка, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають як загальні норми Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003), Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України), так і спеціальні норми Земельного кодексу України (Закон України №2768-ІІІ від 25.10.2001 України).

Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Зазначена норма, як й інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту.

Право на судовий захист передбачено й іншими статтями Конституції України. Зокрема, частина четверта статті 13 Конституції України, встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому, захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом. Вимога позивача про визнання права користування земельною ділянкою відповідає способам захисту права, визначеним пунктом першим частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, за змістом яких кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права і законні інтереси зазначених субєктів захищаються, в тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Пунктом «а»частини третьої статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання права.

Відповідно до пункту другого статті 395 Цивільного кодексу України до речових прав на майнові обєкти відноситься, у тому числі, право користування.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно з приписами частин 1-2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення права власності у позивача на нерухоме майно) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення передбачені статтею 377 Цивільного кодексу України.

Застосовуючи положення статей 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до спірних правовідносин, суд також керується приписами пункту 2.11 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»від 17.05.2011 № 6, в якому розяснено, що у застосуванні вищезазначених положень щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосування у сукупності.

До відносин, повязаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватись також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

Аналізуючи сукупність норм чинного законодавства, вбачається, що правочини, які зумовлюють перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права користування на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірна земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,9246 га, належить на праві колективної власності колективному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Червоний жовтень», на підставі державного акту серії КМ № 0000007 від 12.02.1998, виданого згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 65-р від 16.01.1998 (а.с. 57, 147). За договором купівлі-продажу від 17.08.2007 нерухоме майно будівля складу загальною площею 549,40 кв.м., що розташоване на спірній земельній ділянці, було передано у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть» (а.с. 8).

З оглядом вищенаведеного, позивач, набувши право власності на вищезазначене нерухоме майно, набув права користування земельною ділянкою, на якій розташоване це майно та яка необхідна для його обслуговування.

Оцінюючи розмір ділянки, яку вимагає позивач передати у користування суд виходив з наступного.

Відповідно до довідки № 573 від 25.11.2007 року, виданої колективним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Червоний жовтень», спірна земельна ділянка біля 12 років не використовувалась за цільовим призначенням, тому продаж обєкту нерухомого майна та відчуження земельної ділянки не призведе до втрат сільськогосподарського виробництва для колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний жовтень»(а.с. 117).

Рішенням Севастопольської міської Ради № 3895 від 13.03.2008 товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть»надана згода на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 (а.с. 44).

Відповідно до Акту вибірки та погодження місцезнаходження земельної ділянки від 12.09.2007 (а.с. 123), комплексного містобудівного висновку від 10.10.2007 року № 4-1/4275 Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (а.с. 118), містобудівельної документації (обґрунтування), погодженої головним архітектором м. Севастополь, довідки колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний жовтень»від 04.06.2009 за вих. №325 (а.с. 124), земельна ділянка площею 0,9246 га за адресою: АДРЕСА_1, є господарським двором будинку складу № 1 і необхідна для обслуговування цієї будівлі складу. Межі земельної ділянки встановлені та узгоджені в натурі на місцевості з попереднім та одночасно суміжним землекористувачем колективним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Червоний жовтень»(а.с. 69).

Згідно з комплексним висновком Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 203/4-2 від 11.04.2009 року, розміщення земельної ділянки площею 0,9246 га в районі АДРЕСА_1 в зазначеному місці відповідає будівельним нормам і правилам, генеральному плану м. Севастополя, містобудівною документації для даного району та підтверджується розробленим містобудівною документацією (а.с. 49).

25.10.2010 року позивач звернувся до відповідача щодо надання добровільної відмови від частини земельної ділянки, на якій розташований обєкт нерухомого майна будівля складу за №1, загальною площею 549,40 кв.м., з необхідною для його обслуговування територією, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32). В свою чергу відповідач залишив без відповіді звернення позивача щодо надання добровільної відмови від частини земельної ділянки, що перешкоджає здійсненню позивачем права власності щодо його нерухомого майна та звернення позивача самостійно до органів місцевого самоврядування за встановленою процедурою для оформлення права користування спірною земельною ділянкою.

Отже спір, що виник, є спором двох господарюючих субєктів, а саме товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть»та колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний жовтень».

Аналізуючи сукупність встановлених обставин, суд дійшов висновку, що фактично позивач набув право власності на вищевказане нерухоме майно, але не може скористатися правом, наданим йому статтю 120 Земельного кодексу України та статтею 334 Цивільного кодексу України щодо оформлення права користування земельною ділянкою, яка розташована під вказаним обєктом нерухомості та необхідна для його обслуговування, через протиправну поведінку відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд також виходив з положень частини першої статті 319 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, дії відповідача щодо ненадання на адресу позивача та на адресу Севастопольської міської Ради нотаріально завіреної заяви про відмову від прав на спірну земельну ділянку є такими, що порушують права товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Интер-Сеть»як власника обєкту нерухомого майна будівлі складу загальною площею 549,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, передбачені частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України, тобто перешкоджають здійсненню позивачем його законних прав щодо нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці.

Згідно з частиною третьою статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Також, відповідно до пункту „е” статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Отже, в силу прямої вказівки закону право відповідача на користування спірною земельною ділянкою є таким, що припинено.

Обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору оренди (найму).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання права користування товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-Интер-Сеть” земельною ділянкою, загальною площею 0,9246 га, на якій розташований обєкт нерухомого майна будівля складу за №1, загальною площею 549,40 кв.м., з необхідною для його обслуговування територією, за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати на судовий збір в розмірі 1073,00 грн (1 розмір мінімальної заробітної плати, встановлений статтею 13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, який набрав чинності 01.01.2012, а саме: з 01 січня 1073,00 грн), з урахуванням вимог статті 4 Закону України “Про судовий збір ” та статті 49 Господарського кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про складення повного рішення 22.02.2012.

Керуючись статтями 4-2- 4-7, 13, 22, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-Интер-Сеть” (99011, м. Севастополь, набережна Корнілова, 9, офіс 307, ЄДРПОУ 30422827) право користування земельною ділянкою, загальною площею 0,9246 га, на якій розташований обєкт нерухомого майна будівля складу № 1 за адресою: АДРЕСА_1, припинивши право власності колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний жовтень» (99805, м. Севастополь, с. Орлине, вул. Тюкова, 68, ЄДРПОУ 00850106) на вказану земельну ділянку загальною площею 0,9246 га, на якій розташований обєкт нерухомого майна будівля складу за № 1, з необхідною для його обслуговування територією, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

3.Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Червоний жовтень»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 4, ідентифікаційний код 00850106, відомості про рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Интер-Сеть” (99011, м. Севастополь, набережна Корнілова, 9, офіс 307, ідентифікаційний код 30422827, відомості про рахунки відсутні) судовий збір в розмірі 1073,00 грн (одна тисяча сімдесят три грн 00 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.Є. Кравченко

Повний текст рішення, відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України, складено 22.02.2012.

Згідно з оригіналом

Помічник судді К.А. Маркова

22.02.2012