Рішення № 21839398, 06.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року справа № 5020-3/2012 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Аквамарін-А”

(вулиця Комуністична, 10-А, місто Севастополь, 99003)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виадук ЛТД”

(вулиця Косарева, буд. 6, кв. 59, місто Севастополь, 99006)

про стягнення 126 065,59 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивач ОСОБА_1, довіреність б/н від 11.01.2012;

відповідач не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аквамарін-А” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Виадук ЛТД” про стягнення 126065,59 грн., з яких: основна заборгованість по договору у розмірі 109956 грн., інфляційне збільшення у розмірі 4790,94 грн., три відсотка річних у розмірі у розмірі 2867,10 грн., пеня у розмірі 8451,55 грн.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, за юридичною адресою, зазначеною у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. с. 18).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

10.02.2011 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки (арк. с. 12).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Найменування товару: риба свіжоморожена в асортименті, рибна мука.

Згідно із пунктом 1.3 Договору кількість, ціна, та асортимент товару, який підлягає поставці, визначається сторонами при кожній поставці шляхом узгодження відповідної Специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що передача товару оформляється шляхом відмітки про отримання товару на екземплярі товарної накладної шляхом підписання представником покупця, повноваження якого закріплені у довіреності, оформленій відповідно до діючого законодавства України. Підтвердженням передачі товару є підписана представником покупця витратна накладна.

Позивачем було здійснено поставку товару Відповідачу на суму 109956 грн., що підтверджується видатковою накладною № 20 від 14.02.2011, яка підписана покупцем та завірена печаткою підприємства.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норми абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. Оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку шляхом переказу покупцем коштів на поточний рахунок постачальника або готівковим розрахунком з оформленням документів відповідно до вимог діючого законодавства (пункт 5.2 Договору).

Докази оплати отриманого відповідачем товару відсутні.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 109956 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно пункту 6.1 Договору за несвоєчасну або неповну оплату партії поставленого товару Покупець повинен заплатити Постачальнику пеню у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок № 12 виставлений 14.02.2011, а також відповідно до видаткової накладної № 20 товар отриманий відповідачем 14.02.2011, про що свідчить підпис та поставлена печатка підприємства. Таким чином кінцевий строк оплати поставленого товару 21.02.2012, та з 22.02.2012 відповідач є таким, що прострочив оплату товару.

Відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8451,55 грн. за період з 21.02.2011 по 20.08.2011.

Відповідно до розрахунку суду пеня нараховується за період з 22.02.2011 з 20.08.2011 і складає 8404,86 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

10995622.02.2011 - 20.08.20111807.7500 %0.042 %*8404.86

Суд вважає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 8404,86 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на суму простроченої заборгованості позивачем нараховані 3 % річних у сумі 2867,10 грн. та інфляційне збільшення у сумі 4790,94 грн.

Суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2738,36 грн., за наступним розрахунком:

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

10995622.02.2011 - 21.12.20113033 %2738.36

Також суд вважає позовні вимоги щодо стягнення інфляційного збільшення такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2638,94 грн., за наступним розрахунком:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

22.02.2011 - 30.11.20111099561.0242638.94 Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виадук ЛТД” (вулиця Косарева, буд. 6, кв. 59, місто Севастополь, 99006, ідентифікаційний код 23011288, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аквамарін-А” (пр. Ген. Острякова, буд. 1, місто Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 36567713, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 109956,00 грн. (сто девять тисяч девятсот пятдесят шість грн. 00 коп.), пеню у розмірі 8451,55 грн. (вісім тисяч чотириста пятдесят одна грн. 55 коп.), інфляційне збільшення у розмірі 2638,94 грн. (дві тисячі шістсот тридцять вісім грн. 94 коп.),

три відсотка річних у розмірі 2747,39 грн. (дві тисячі сімсот сорок сім грн. 39 коп.), судовий збір у розмірі 1386,06 грн. (одна тисяча триста вісімдесят шість грн. 06 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення підписано 13.02.2012