Рішення № 21838815, 21.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2012 р.Справа № 5013/2570/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/2570/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Імексбанк", м. Одеса, в інтересах якого діє відділення № 304 АТ "Імексбанк" у м. Кіровограді

до відповідачів:

1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3; с. Вільне, Кіровоградська область

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Вільне, Кіровоградська область

про стягнення 300166,15 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 291111/2 від 29.11.2011 року;

від відповідача-1 - участі не брали;

від відповідача-2 - участі не брали;

Про час і місце проведення судового засідання відповідачі 1, 2 належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення рекоментованих поштових відправлень від 26.01.2012 року.

Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", в інтересах якого діє відділення № 304 АТ "Імексбанк" у м. Кіровограді звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 04-12-652 від 09.11.2007 року в сумі 300166,15 грн з яких: 200000,00 грн - сума несплаченого кредиту; 74865,42 грн - сума нарахованих і несплачених процентів за користування кредитними коштами; 20448,09 грн - сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів.

Відповідач-2 надіслав до суду відзив на позов в якому просить відмовити в задоволенні позову в частині солідарного стягнення заборгованості. Своє заперечення ОСОБА_1 мотивує наступним.

04.06.2008 року в кредитний договір було внесено зміни щодо збільшення відсоткової ставки по кредиту без повідомлення про це поручителя. Також, відповідач-2 зазначає, що договором поруки № 04-12-653 від 09.11.2007 року, строк дії даного договору поруки не встановлено. Керуючись ч. 1 та ч. 4 ст. 559 ЦК України відповідач-2 вважає, що договір поруки № 04-12-653 від 09.11.2007 року припинено, тому солідарне стягнення заборгованості є незаконним.

Заявою про зміну (зменшення) розміру позовних вимог № 153 від 03.02.2012 року позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1, 2 заборгованість за договором кредитної лінії № 04-12-652 від 09.11.2007 року в сумі 296 343,96 грн, з них:

- 200000,00 грн - сума несплаченого кредиту;

- 89059,24 грн - сума нарахованих і несплачених процентів за користування кредитними коштами;

-7034,72 грн - сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів;

-250,00 грн - суми комісії за винесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків.

На підставі норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд прийняв дану заяву позивача до розгляду.

16.02.2012 року через загальний відділ господарського суду, відповідач 1 подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги щодо стягнення суми 200 000,00 грн - несплаченого кредиту визнає у повному обсязі, а відносно відсотків, які нараховано позивачем за користувня кредитними коштами зазначає наступне.

Так, 01.06.2008 року відсоткову ставку було збільшено до 28% річних, але, як вважає відповідач-1, Договір № 04/12-523/1 від 04.06.2008 року про внесення змін до кредитного договору № 04-12-652 від 09.11.2007 року укладено з фізичною особою ОСОБА_3

Відповідач -1 керуючись нормами ст. ст. 215, 228 ЦК України вважає Договір № 04/12-523/1 від 04.06.2008 року про внесення змін до кредитного договору № 04-12-652 від 09.11.2007 року нікчемним, а тому нарахування підвищеної відсоткової ставки у розмірі 28% річних є незаконним. У зв'язку з вказаним, ФОП ОСОБА_3 наполягає, що відсотки за користування кредитними коштами підлягають перерахунку виходячи із 19 % ставки річних за період з 01.06.2008 року по 30.11.2011 року.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між акціонерним комерційним банком "Імексбанк", від імені якого діє філія АКБ "Імексбанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", що підтверджено правовстановлюючими документами, які подані позивачем до матеріалів справи, (далі - Кредитор) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 04/12-652 від 09.11.2007 року з врахуванням Договору про внесення змін № 04/12-523/1 від 04.06.2008 року до кредитного договору № 04/12-652 від 09.11.2007 року (далі - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору сторони погодили, що Кредитор зобов'язався відкрити Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості у розмірі - 200 000,00 грн зі сплатою 28 % річних, з погашенням основної суми заборгованості наприкінці строку, а саме в строк до 08.11.2010 року включно на умовах, визначиних цим Договором (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Кредитного договору видача кредиту проводиться шляхом видачі готівкових коштів з позичкового рахунку Позичальника № 22039003411652 на цілі, визначені п. 1.2 цього Договору (розвиток бізнесу).

Моментом (днем) надання Кредиту вважається день видачі першого траншу з позичкового рахунку Позичальника розрахункових документів Позичальника в повній сумі траншу (п.2.2. Кредитного договору).

Моментом (днем) повернення Кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Кредитора: суми Кредиту, винагороди Кредитора та можливих штрафних санкцій, визначених цим Договором, якщо інше не випливає з умов цього Договору (п.2.3.)

Пунктом 2.4 Договору визначено, що нарахування відсотків за користування Кредитом здійснюється щоденно за методом "факт/360", та сплачуються Позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії Договору. При цьому при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту.

Відповідно до п. 3.3.8. Кредитного договору Позичальник зобов'язався повернути у повному обсязі Кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, що визначений п. 1.1. цього Договору.

Відповідальність сторін передбачена у статті 4 Кредитного договору.

Зокрема, відповідно до п. 4.1 Кредитного договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, та/або прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредиторові пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період несвоєчасно сплаченої суми.

Пунктом 4.1.2 Кредитного договору передбачено, що за кожне розпорядження щодо віднесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує комісію в розмірі 5 грн.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.16 цього Договору, протягом більше 15 днів, термін надання Кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно Позичальник зобов'язаний погасити Кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання Кредиту та нараховані штрафні санкції.

Згідно п. 7.3 вказаний Кредитний договір набирає чинності з дати укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань .

Кредитний договір підписаний сторонами та скріплено печаткою банка.

Вказане свідчить, що сторони узгодили усі істотні умови для договорів про надання кредиту, передбачених главою 71 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання та користування відповідачем-1 кредитними коштами за вказаним Кредитним договором підтверджується копією заяви на видачу готівки № 1933 від 09.11.2007 року та випискою з особового рахунку позичальника, а також підтверджується самим ФОП ОСОБА_3 у відзиві на позов.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідач-1 договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 01.02.2012 року за останнім рахується заборгованість за Кредитним договором, яка згідно уточненого розрахунку (заява № 153 від 03.02.2012 року) позивача складає по несплаченому кредиту - 200000,00 грн, по нарахованих і несплачених процентів за користування кредитними коштами - 89059,24 грн.

З матеріалів справи, банківських виписок за період дії Кредитного договору (а.с 55-64), вбачається, що відповідач-1 не виконував належним чином умови Кредитного договору, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню за прострочення строку по поверненню кредиту в сумі 3227,40 грн за період з 26.12.2011 року по 01.02.2012 року та пеню за прострочення строку по сплаті відсотків в сумі 3807,32 грн за період з 21.03.2011 року по 18.09.2011 року, а також 250,00 грн - суму комісії за винесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 взятих на себе договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом позивач направляв відповідачу-1 вимогу № 234 від 11.11.2010 року щодо необхідності виконання зобов'язання перед банком за кредитними договором в повному обсязі та сплати всієї суми кредиту, процентів за фактичний час користування кредитом, штрафних санкцій.

Вказана вимога отримана відповідачем-1 (позичальником) особисто 30.11.2010 року.

Відповідач-1 не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором в частині своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом та доказів виконання вимог позивача щодо сплати 296343,96 грн.

Господарський суд не приймає твердження відповідача-1 про те, що Договір № 04/12-523/1 від 04.06.2008 року про внесення змін до кредитного договору № 04-12-652 від 09.11.2007 року укладено з фізичною особою ОСОБА_3, оскільки матеріали справи, розрахунок заборгованості по Кредитному договору (а.с 50), банківські виписки за період дії Кредитного договору (а.с 55-64) свідчать про те, що строни виконували умови Кредитного договору та Договору № 04/12-523/1 від 04.06.2008 року про внесення змін до Кредитного договору. Крім того, сторонами не подано до матеріалів справи інших договорів, які було укладено між Банком (позивачем) та фізичною особою ОСОБА_3 стосовно надання останньому кредиту.

Господарський судтакож виходить з того, що Кредитний договір № 04-12-652 від 09.11.2007 року, укладено між ПАТ "Імексбанк" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, який є суб'єктом підприємницької діяльності.

З метою забезпечення повного виконання зобов'язань за вище вказаним Кредитним договором, між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 04/12-653 від 09.11.2007 року з врахуванням Договору про внесення змін № 04/12-523/2 від 04.06.2008 року до кредитного договору № 04/12-653 від 09.11.2007 року .

За умовами вказаного договору поруки поручитель - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) зобов'язався перед Кредитором (позивач) у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником (відповідачем-1) зобовязань щодо повернення суми кредиту, сплати відсолтків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредитної лінії № 04/12-652 від 09.11.2007 року.

Відповідно до норм статті 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою визначені законодавцем у статті 554 ЦК України:

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідачає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено в ході розгляду спору, відповідачем-1 порушено обов'язки, передбачені вищевказаним Кредитним договором. Cтаном на станом на 01.02.2012 року за відповідачем-1 рахувалась заборгованість за Кредитним договором, яка згідно розрахунку позивача складає 296343,96 грн, з яких: 200 000 грн сума несплаченого кредиту, 89059,24 грн - сума нарахованих і несплачених процентів за користування кредитними коштами; 7034,72 грн - сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів, 250,00 грн сума комісії за винесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків.

Відповідно до п.п. 3.1.1. поручитель зобов'язався протягом робочого дня, від дати отримання повідомлення Кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, відсотків, комісії на відповідні рахунки Кредитора.

Відповідно до п. 4.2 Договору поруки, у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.2.2-3.3.12 Кредитного договору, протягом більше 15 днів, термін надання Кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, Поручитель зобов'язаний погасити Кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання Кредиту та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості Поручителя за цим Договором - дія Договору припиняється.

Заперечення відповідача-2 стосовно того, що 04.06.2008 року в Кредитний договір було внесено зміни про збільшення відсоткової ставки по кредиту до 28% без повідомлення про це поручителя, господарським судом відхиляються, оскільки матеріали даної справи містять копію договору про внесення змін № 04/12-523/2 від 04.06.2008 року до кредитного договору № 04/12-653, який в графі "Поручитель" містить підпис поручителя ОСОБА_1 Відповідач-2 не заперечила дійсності даного підпису.

Щодо тверджень відповідача -2 про те, що договором поруки № 04-12-653 від 09.11.2007 року, строк дії даного договору поруки не встановлено, а тому договір поруки № 04-12-653 від 09.11.2007 року припинено, господарський суд виходить з того, що п. 1.1 Кредитного договору № 04-12-652 від 09.11.2007 року чітко вказано строк погашення кредиту (строк виконання основного зобов'язання) 09.11.2010 року. Строк дії договору, в договорі поруки № 04-12-653 від 09.11.2007 року дійсно не встановлений, а отже порука у відповідності до норм частини четвертої ст. 559 ЦКУ повинна припинитися, якщо кредитор протягом шисти місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Умовами Договору поруки, а саме п. 5.1 передбачено, що усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телефонографом, або вручено особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи вимога позивача № 235 від 11.11.2010 року, яка направлялась відповідачу-2 за юридичною адресою (копія фіскального чека № 7003 від 11.11.2010 року) залишена без відповіді та задоволення. У вказаній вимозі зазначено про невиконання позичальником ФОП ОСОБА_3 прийнятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів, відсотків за їх користування та сплати штрафних санкцій.

Тобто, відповідач-2 належним чином, у відповідності до норм діючого законодавства і в межах шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання повідомлено про невиконання позичальником свого зобов'язання за Кредитним договором.

Відповідачі 1,2 не подали господарському суду доказів сплати заборгованості по Кредитному договору та відсотках за період, зазначений у позовній заяві.

Господарський суд враховує те, що відповідно до п. 4.1 Кредитного договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, та/або прострочення строків повернення Кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредиторові пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період несвоєчасно сплаченої суми.

За умовами пункту 4.1.2 Кредитного договору за кожне розпорядження щодо віднесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує комісію в розмірі 5 грн.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, приписи Господарського кодексу України не містять обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та передбачають можливість встановлення їх розміру сторонами у договорі, крім випадків, коли такий розмір встановлено законом.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За вказаною нормою Цивільного кодексу України пеня як різновид неустойки характеризується такою ознакою як застосування у грошових зобов'язаннях. Кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, можливість встановлення за будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені (а.с. 31) відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачам пені за прострочку повернення кредиту в сумі 3227,40 грн за період з 26.12.2011 року по 01.02.2012 року та пеню за прострочення строку по сплаті відсотків в сумі 3807,32 грн за період з 21.03.2011 року по 18.09.2011 року.

Господарський суд також враховує, що умовами договору (п.4.1.2) передбачено, що за кожне розпорядження щодо віднесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/ або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує комісію в розмірі розмірі 5 грн., що згідно розрахунку позивача, складає 250,00 грн.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, банківських виписок про винесення кредитної заборгованості на прострочку, позовні вимоги про солідарне стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 04-12-652 від 09.11.2007 року в сумі 296 343,96 грн, з яких:

- 200000,00 грн - сума несплаченого кредиту;

- 89059,24 грн - сума нарахованих і несплачених процентів за користування кредитними коштами;

-7034,72 грн - сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів;

- 250,00 грн - суми комісії за винесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків, підлягають задоволенню.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідачів у справі покладаються судові витрати на судовий збір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33-34, ст.ст. 44,49, 82-85, 116-117 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2 на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", 65039, м.Одеса, просп. Гагаріна,12А, ідентифікаційний код 20971504, в інтересах якого діє відділення № 304 АТ "Імексбанк" у м. Кіровограді, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 6-А заборгованість за кредитним договором № 04-12-652 від 09.11.2007 року в сумі 296 343,96 грн, з них:

- 200000,00 грн - сума несплаченого кредиту;

- 89059,24 грн - сума нарахованих і несплачених процентів за користування кредитними коштами;

-7034,72 грн - сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів;

- 250,00 грн - суми комісії за винесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків, а також судовий збір в сумі 5926,88 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірники рішення видати під розписку представнику позивача відповідно до письмової заяви та надіслати відповідачам 1, 2 на адреси:

- ФОП ОСОБА_3, АДРЕСА_1;

- ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 27.02.2012 року.