Ухвала суду № 21836922, 25.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2012 р. м. КиївК/9991/4667/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Сватко А.О.

представників відповідача Шевченко О.О.

прокуратури Суходольського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011

у справі №2-а-6105/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

за участю прокуратури Подільського району м.Києва

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.07.2010 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Голден Деррік»відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.07.2010 скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва від 30.03.2010 № 0000262330/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права, а саме пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, за наслідками якої складено акт №53/23-304/35251246 від 19.03.2010.

За висновками акта перевірки позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 3272600 грн., у звязку з відображенням в податковому обліку операцій з передачі права власності на винахід «Спосіб перетворення енергії гравітаційного поля в механічну енергію обертання»за деклараційним патентом на винахід №64430 від ПП «Транснафтосервіс». Підставою для таких висновків стало те, що нематеріальний актив «Спосіб перетворення енергії гравітаційного поля в механічну енергію обертання», засвідчений деклараційним патентом на винахід №64430-А, позивачем в експлуатацію не введений, у господарській діяльності не використовувався, та не може використовуватись з 29.05.2009 у звязку з закінченням строку дії даного патенту. Позивачем вартість даного нематеріального активу до валових витрат не віднесено, амортизаційні відрахування не нараховувались, при цьому суму податку на додану вартість в розмірі 3272600 грн. віднесено до складу податкового кредиту за червень 2009 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000262330/0 від 30.03.2010, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2807903,00 грн., у т.ч. основний платіж 1871935 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 935968 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що деклараційним патентом на винахід №64430 «Спосіб перетворення енергії гравітаційного поля в механічну енергію обертання»від 16.02.2004 з терміном дії до 29.05.2009 було підтверджено право власності винахідників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на винахід.

За договором від 29.03.2007 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на винахід за деклараційним патентом №64430, усі привілеї та пріоритети, що повязані з виключним правом користування та правом розпорядження, що випливають з деклараційного патенту, безстроково передано ТОВ «Торговий дім «Укрпрофсервіс» за винагороду в розмірі 6000,00 грн.

За договором від 28.11.2008 ТОВ «ТД «Укрпрофсервіс»передано право власності на зазначений вище винахід ПП «Транснафтосервіс».

26.04.2009 ПП «Транснафтосервіс»укладено договір про передачу права власності на винахід ТОВ «Голден Деррік», при цьому позивач набув права власності на винахід за деклараційним патентом №64430 відповідно до акта приймання-передачі №1 - 25.05.2009. Вартість договору 19635600,00 грн., у т.ч. ПДВ 3272600,00 грн.

На підставі виданої ПП «Транснафтосервіс»податкової накладної від 25.05.2009 №2 на загальну суму 19635600,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість у сумі 3272600,00 грн., позивачем сформовано податковий кредит.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Визначення господарської діяльності наведено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відсутність сукупності чинників, які визначають звязок витрат платника податків з його господарською діяльністю в умовах звичайної ділової практики та звичаїв, виключають можливість формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності правильно оформлених первинних та розрахункових документів.

З огляду на відсутність доказів використання придбаного деклараційного патенту на винахід у господарській діяльності позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у нього правових підстав для формування податкового кредиту за даною операцією.

При цьому судом першої інстанції правильно відхилено доводи позивача про використання технічного рішення з деклараційного патенту №64430 «Спосіб перетворення енергії гравітаційного поля в механічну енергію обертання»при створенні нового обєкту інтелектуальної власності, який на час перевірки ще не зареєстровано.

Позивачем набуто право власності на деклараційний патент на винахід №64430 за 4 дні до закінчення строку його дії, з 29.05.2009 використання права власності на деклараційний патент є неможливим, оскільки з цього часу будь-яка особа має право використовувати винахід.

Власник деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою перетворення деклараційного патенту на винахід в патент на винахід, згідно ст. 26 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», може подати стосовно заявки, за якою видано деклараційний патент, заяву проведення кваліфікаційної експертизи заявки. Заява повинна надійти до закладу експертизи не пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент.

Чинним законодавством не передбачено можливість продовження одним патентом іншого, у звязку з чим висновки суду апеляційної інстанції, що деклараційний патент на винахід №64430А «Спосіб перетворення енергії гравітаційного поля в механічну енергію обертання»та заява на отримання патенту на корисну модель №44356 «Спосіб перетворення енергії гравітаційного поля в механічну енергію обертання, для використання в процесі буріння та капітального ремонту свердловин з видобутку нафти та газу»за технічною суттю є ідентичними, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про невиконання при формуванні податкового кредиту за спірною операцією умов пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи, та яке скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.07.2010 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук