Ухвала суду № 21836898, 22.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 року м. КиївК-12151/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

на постанову Господарського суду Львівської області від 20.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008

у справі №28/182А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина»

до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 20.09.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008, позов задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі від 16.02.2007 №0000312301/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за листопад 2006 року, за результатами якої складено акт №108/23-4/00152388 від 15.02.2007.

За висновками акта перевірки позивачем порушено підпункт 1.8 статті 1, підпункт 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року в сумі 696138 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2007 №0000312301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 11 місяців 2006 року на суму 696138 грн.

Виникнення права платника податку на податковий кредит врегульоване підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та повязується з датою виникнення першої з подій.

Для бюджетного відшкодування необхідною умовою є вимога Закону України «Про податок на додану вартість»щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування, отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), оскільки встановлення іншого б суперечило самій суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачем сплачено податок на додану вартість у ціні придбання - контрагенту ТОВ «Рейнбоу ЛТД», що підтверджується документально належним чином оформленими документами, дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру бюджетного відшкодування.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість у бюджет результатами зустрічних перевірок по ланцюгу до товаровиробника, то проведення документальних перевірок на підтвердження заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість випливає з норми пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»та не може бути правовою підставою для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій свідчать про правильне застосування норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області відхилити, а постанову Господарського суду Львівської області від 20.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко