Ухвала суду № 21836358, 01.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року м. КиївК-12296/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 11.10.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009

у справі № 11/247

за позовомПрокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському м. Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Авторитет»

простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському м. Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернувся до господарського суду з позовом, з урахуванням збільшення позовних вимог, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторитет»(далі по тексту відповідач, ТОВ «Авторитет») податкової заборгованості в розмірі 9994,06 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.10.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009, позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Авторитет»заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 7001,53 грн. та з комунального податку у розмірі 23,68 грн.; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума податкового боргу відповідача становить 9 994,06 грн. в тому числі: з податку на прибуток 1 435,89 грн.; з податку на додану вартість 8 534,49 грн.; з комунальному податку 23,68 грн.

Податковий борг з податку на прибуток та податку на додану вартість виник згідно з актом про результати тематичної перевірки ТОВ «Авторитет»з питання повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та ПДВ № 30 від 28.02.2002 та прийнятого на його підставі податкового рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій, донарахованих сум податків, зборів та пені за порушення податкового та іншого законодавства № 215 26-16/20072869/1133 від 28.02.2002.

Враховуючи оскарження судових рішень лише в частині відмови в задоволенні позову та межі перегляду, передбачені ст. 220 КАС України, слід зазначити наступне.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходили з того, що з урахуванням положень пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплинув граничний строк стягнення податкового боргу, а саме: з податку на прибуток у сумі 1 435,89 грн. та з податку на додану вартість у сумі 1 532,96 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли податкове зобовязання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання. Якщо платіж стягується за рішенням суду (арбітражного суду), строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено пропущення позивачем строку давності в частині позовних вимог про стягнення з відповідача податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1435,89 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1532,96 грн., тому є вірним висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у зазначених сумах.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову Господарського суду міста Києва від 11.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова

Суддя О.І. Степашко