Ухвала суду № 21836354, 01.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року м. КиївК-12678/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008

у справі № А36/170-07

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Петриківка Агротехсервіс»

доЦаричанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Петриківка Агротехсервіс»(далі по тексту позивач, ЗАТ «Петриківка Агротехсервіс») звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі по тексту відповідач, Царичанська МДПІ) № 931/23 від 22.12.2006.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2007 позов задоволено частково; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення в частині посилання на акт перевірки № 931/23 від 22.12.2006; в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної перевірки своєчасності сплати ЗАТ «Петриківка Агротехсервіс» зобовязань по податку на прибуток, складено акт № 55/23-31791457-ДКС від 22.12.2006, в якому встановлено порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню № 5/26-/22601 від 23.01.2006 на суму 12 850 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 22.12.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 931/23 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 425 грн. (50 %) за затримку на 245 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 12 850 грн.

Судом апеляційної інстанції також зазначено, що відповідачем не надано суду належних доказів стосовно підстав та обставин прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 5/26-/22601 від 23.01.2006, належних письмових доказів щодо обставин та дати прийняття податковим органом рішення про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток та узгодженості податкового зобовязання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,- у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,- у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,- у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладене, підставою для застосування штрафних санкцій є несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено неузгодження суми податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 5/26-/22601 від 23.01.2006 на суму 12 850 грн., тому апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко