Ухвала суду № 21836026, 22.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2012 р. м. КиївК-19583/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника відповідача Коверко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя

на постанову Господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2007 року

у справі № 20-12/140

за позовом Приватного підприємства «Фірма «Техком Інтернейшенел»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Фірма «Техком Інтернейшенел»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 000268231/0 від 06 грудня 2006 року.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2007 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 000268231/0 від 06 грудня 2006 року ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 76262,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Фірма «Техком Інтернейшенел»судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2007 року постанову Господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2007 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя була проведена виїзна планова документальна перевірка ПП «Фірма «Техком Інтернейшенел»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 142/23-1/32428134 від 24 листопада 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні валових доходів: за 9 місяців 2005 року у сумі 115210,00 грн., за 2005 рік у сумі 85033,00 грн., за 1 квартал 2006 року у сумі 3650,00 грн., за 1 півріччя 2006 року у сумі 8403,00 грн.; порушення позивачем вимог пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у завищенні валових витрат: за 9 місяців 2005 року у сумі 77817,00 грн., за 2005 рік у сумі 75276,00 грн., за 1 квартал 2006 року у сумі 32334,00 грн., за 1 півріччя 2006 року у сумі 135988,00 грн..

06 грудня 2006 року ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000268231/0, яким згідно підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «Фірма «Техком Інтернейшенел»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток у розмірі 76262,50 грн., з яких 31579,50 грн. за основним платежем, 44683,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент укладення та спірних договорів державна реєстрація ТОВ «Ост-Сервіс»не була скасована або визнана недійсною, зазначене підприємство мало достатній обсяг цивільної дієздатності, у звязку з чим позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість придбаного на підставі договорів поставки товару № ЧП-14/15-12 від 15 грудня 2005 року та № ЧП-16/10-02 від 10 лютого 2006 року товару, з урахуванням того, що рішенням Господарського суду міста Севастополя від 23 січня 2007 року у справі № 20-3/320, залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року, у задоволенні позову про визнання недійсним договору поставки № ЧП-16/10-02 було відмовлено.

Однак з такими висновками судів колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями абзацу 1 пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2005 року та 10 лютого 2006 року між ТОВ «Ост-Сервіс»(постачальник) та ПП «Фірма «Техком Інтернейшенел»(покупець) були укладені відповідно договори поставки товару № ЧП-14/15-12 та № ЧП-16/10-02, згідно умов яких в порядку та на умовах, визначених цими договорами, постачальник зобовязується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений цим договорами товар, а покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (пункти 1.1 статей 1 договорів); найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цими договорами, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначається визначається специфікаціями, що наведені у додатку № 1 до цих договорів (пункти 1.2 статей 1 договорів); перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент: прийому передачі товару, що супроводжується підписанням представниками покупця та постачальника відповідної видаткової накладної (пункти 9.3 статті 9 договорів).

На виконання умов вказаних договорів, ТОВ «Ост-Сервіс»виписало позивачу накладні № 11 від 15 грудня 2005 року на суму 199950,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 33325,00 грн.) та № 02 від 10 лютого 2006 року на суму 374160,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 62360,00 грн.), а також податкові накладні № 11 від 15 грудня 2005 року та № 02 від 10 лютого 2006 року на аналогічні суми.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені договори, накладні та податкові накладні були підписані ОСОБА_2

Згідно рішення № 1 від 10 грудня 2004 року, ОСОБА_2 є засновником (єдиним учасником) ТОВ «Ост-Сервіс»та створив на основі майна, яке належить йому на праві приватної власності, ТОВ «Ост-Сервіс»(т. 1 арк. справи 129)..

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, згідно актового запису про смерть № 14 від 05 грудня 2005 року Бушевської сільської ради Рокитнянського району Київської області, здійсненого на підставі лікарського свідоцтва про смерть № 379 від 05 грудня 2005 року, виданого Білоцерківським паталого-анатомічним бюро Київської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Так, надаючи оцінку обставинам у справі, що розглядається, суди не надали належну оцінку тому факту, що на момент підписання договорів поставки товару, виписування накладних та податкових накладних ОСОБА_2, від імені якого підписані вказані документи, помер.

Вказані обставини ставлять під сумнів факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2007 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя задовольнити частково.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна