Ухвала суду № 21835525, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2012 року м. КиївК-24004/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2009

у справі № 2а-4045/08/9

за позовом фірми «Крим чай»

до ДПІ

про визнання недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2009, позов задоволено; визнано протиправним рішення ДПІ від 12.09.2008 № 0012562301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з мотивів відсутності у позивача обовязку використовувати РРО під час здійснення оптової торгівлі.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані рішення місцевого та апеляційного судів та відмовити в задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що обумовлює застосування до фірми «Крим чай»оспорюваних штрафних санкцій. За твердженням скаржника, суди безпідставно поширили приписи пункту 12 статті 9 названого Закону на спірні правовідносини, позаяк зазначеною нормою передбачено звільнення субєктів господарювання від обовязку використовувати РРО лише у разі здійснення безготівкових розрахунків.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення ДПІ планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фірмою «Крим чай»за період з 01.10.2006 по 31.03.2008, оформленої актом від 04.09.2008 № 6563/23-2/30494425, було виявлено факт прийняття позивачем у грудні 2007 року готівкових коштів від покупців у сумі 22422,30 грн. в рахунок погашення дебіторської заборгованості за реалізований товар з оформленням прибуткових касових ордерів, однак без проведення відповідних сум через РРО. Наведена обставина стала підставою для застосування до позивача 112111,50 грн. штрафних санкцій за оспорюваним рішенням.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Невиконання наведеного припису Закону тягне застосування до субєктів господарювання фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), як це передбачено пунктом 1 статті 17 названого Закону.

Водночас пунктом 12 статті 9 цього ж Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Таким чином, субєкт господарювання звільняється від обовязку використовувати РРО за відсутності збігу місця отримання товарів з місцем здійснення розрахунків у разі провадження окремого виду діяльності - оптової торгівлі, якою є сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності (лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 25.02.2002 року № 56-38/87).

З установлених судами обставин справи вбачається, що за спірними операціями позивачем реалізовувався товар за готівкові кошти іншим субєктам господарювання, а не кінцевим споживачам; передача товару відбувалася на складі.

А відтак суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність з боку позивача порушення правил здійснення розрахункових операцій від час прийняття оплати за реалізований товар у готівковій формі без застосування РРО та правомірно задовольнили позов.

З урахуванням викладеного процесуальні підстави для скасування оскаржуваних рішень зі спору відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2009 у справі № 2а-4045/08/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко